Богдан Цюпин Бі-Бі-Сі, Лондон

	Казахстан латиницею

Президент Назарбаєв нещодавно розпорядився створити комісію, яка вивчатиме аргументи за і проти повернення казахської мови з кирилиці до латинського шрифту.

Цей процес відбувається, хоч і повільно, у сусідньому Узбекистані, а також Туркменистані та Азербайджані.

Татарстан, який є частиною Російської федерації також хотів повернутися до Латиниці, але Москва схвалила закон, який забороняє відхід від кирилиці.

Богдан Цюпин розмовляв на цю тему з генеральним директором національної бібліотеки Казахстану Муратом Ауезовим.

І питав чому саме зараз знову постало це питання, адже про потребу повернення латиниці в Казахстані говорилося і раніше, зокрема у дев'яностих роках?

Бі-Бі-Сі: Про потребу повернення казахської мови до латиниці говорилося і раніше, зокрема у дев’яностих роках. Чому саме зараз знову постало це питання?

Мурат Ауезов: Я вважаю, що йдеться про визрівання цього питання і розуміння того, що це потрібно, це на часі. Дійсно це питання порушується не вперше і досить багато людей в середовищі гуманітарної інтелігенції Казахстану давно є прихильниками переведення на латинку.

Бі-Бі-Сі: Ви можете навести головні аргументи за латиницю?

Я виростав у репресованій сім’ї і в нас зберігали таємно чудові казахські журнали, поезію, яка видавалась латиницею до 40-х років. Для казаха немає жодних проблем читати латиницею. Мурат Ауезов

Мурат Ауезов: Це зокрема пов’язано з намірами зміцнити позиції казахської мови, яка входить в систему тюркських мов. У XX сторіччі з 20-х до 40-х років ми вже використовували латинський шрифт. До того використовувалася арабська в’язь. Але після реформи і переходу усіх тюркомовних народів на латиницю, кирилиця свідомо сприяла не об’єднанню, а диференціації письменності тюркських народів. Наприклад, споріднені за звучанням каракалпакська, ногайська, киргизька, башкирська, татарська й інші мови нам легко зрозумілі у спілкуванні. Але, коли ми намагаємося прочитати книги одні одних, то кирилиця стає між нами стіною. Тепер ми хочемо підключитися до багатого ресурсами тюркомовного світу. Туреччина користується латиницею вже давно. Ось узбеки перейшли, азербайджанці переходять, татарська інтелігенція дуже серйозно порушує питання про перехід на латиницю.

Бі-Бі-Сі: Але в Казахстані лунають і аргументи проти. Зокрема заявляють про небезпеку розділу поколінь на старше, яке знатиме кирилицю і молодше, котер користуватиметься латиницею. Також йде мова про загрозу відокремлення російськомовного населення Казахстані від етнічних казахів. Що ви скажете на це?

	Модернізація Казахстану

Мурат Ауезов: Я з повагою розглядаю таку стурбованість. Але я вважаю, що тут перебільшується небезпека, насамперед, втрати зв’язку між поколіннями. Тут треба буде дуже системно працювати над уніфікацією латинської графіки для усіх тюркомовних народів. Інакше ми опинимося у тій пастці що і досі. Бо азербайджанці свою зробили латиницю, узбеки - свою. Друге важливе завдання це збереження позицій російської мови, як інформативної мови. Для Казахстану це природно. Тобто знання російської мови залишиться, але вона вже не буде нав’язаною. Це буде мова вільного вибору. Що стосується російськомовних, то російське населення Казахстану і так не дуже схильне до вивчення казахської мови і ні той ні той алфавіти не будуть ні гальмом ні стимулом. Тут зовсім інші причини. Але будь-яка людина, яка навчається чи в казахській чи російській школі добре знайома з латинським шрифтом. Прихильники кирилиці намагаються не утримати алфавіт, а зберегти імперське відношення до казахської мови і культури.

Бі-Бі-Сі: Президент Нурсултан Назарбаєв розпорядився створити комісію, яка до березня вивчатиме питання. Чи знаєте ви його особисті погляди на цю тему?

Мурат Ауезов: Є цілий ряд позицій, в яких мої погляди розходяться з президентом, але я згоден з цією, висловленою ним позицією, що треба переходити на латиницю, бо це модернізація країни. Візьміть комп’ютерну техніку, електроніку. Суспільство повинне використовувати усі засоби, щоб модернізуватися і конкурувати.

Бі-Бі-Сі: Маючи такого потужного прихильника в особі президента, коли ви сподіваєтеся на втілення ідеї. Вже у недалекому майбутньому?

Мурат Ауезов: Тут принцип має бути такий - поспішати не поспішаючи. Важливі дві небезпеки. Треба, щоб ми не губили уніфікованої латиниці для усіх тюркських мов і зберегли позиції російської мови, але вибраної вже добровільно. Я виростав у репресованій сім’ї і в нас зберігали таємно чудові казахські журнали, поезію, яка видавалась латиницею до 40-х років. Для казаха немає жодних проблем читати латиницею. Я поважаю усі шрифти і китайські ієрогліфи, і вірменську в’язь, грузинську графіку, але важливо те, що латиницю нам ніхто не нав’язує. За латиницею немає суб’єкта, ніхто не претендує на монополію нею. Це логічний інструмент, який нам потрібен для вирішення багатьох наших проблем, зокрема культурних.