Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

Ющенко запропонував Меркель повернутися до ідеї тристороннього газового консорціуму.

Український уряд схвалив рішення про квотування експорту зернових.

РосУкрЕнерго не припиняло постачання газу до Польщі, а інформація про скорочення поставок виявилася непорозумінням.

Грузинське керівництво провадить переговори із Азербайджаном та Іраном стосовно того, аби перейти на використання енергетичних ресурсів з цих країн.

Щорічний список найбагатших людей Китаю вперше очолила жінка.

Ціна на газ для населення становитиме 339 гривень за тисячу кубометрів – таке рішення ухвалив український уряд на засіданні у середу, хоча у липні Національна комісія з регулювання електроенергетики встановила тарифи на рівні 414 гривень за тисячу кубів. Міністр енергетики, Юрій Бойко, також повідомив, що хоча нові ціни на газ діятимуть з жовтня, до листопада уряд планує розробити механізм диференціації платежів залежно від обсягів споживання газу. Водночас, за словами урядовця, базовий тариф у 339 гривень діятиме до кінця цього року:

“Сім’я з 4 осіб, що проживають у 3-кімнатній квартирі, буде платити за газ від сьогодні 339 гривень за опалення та приготування їжі. Якщо людина має житловий будинок площею у 600 квадратних метрів, і такий самий склад сім’ї, вона платитиме приблизно 800 гривень за тисячу кубів. Тобто якщо споживання газу є більшим, то він буде більше коштувати для заможнішої людини.”

Водночас міністр визнав, що газ українського видобутку постачатиметься лише тим, хто живе у приватних будинках, а от ті, хто живуть у багатоповерхівках, і отримують газ та опалення від теплокомуненерго, таки залежатимуть певною мірою від ціни на імпортований газ.

Юрій Бойко також заявив, що Україна є цілком готовою до зими – у підземні сховища закачано 25.5 мільярдів кубометрів газу, а на складах накопичено близько 3 мільйонів тон вугілля. Пан Бойко також уточнив, що із 25.5 мільярдів кубометрів газу в українських сховищах українському Нафтогазу належить 6 мільярдів кубів, російсько-швейцарському трейдеру РосУкрЕнерго – 10 мільярдів кубів, а СП Нафтогазу та РосУкрЕнерго, УкрГазЕнерго - - близько 8 мільярдів кубометрів.

У телефонній розмові між українським президентом Віктором Ющенком та канцлером Німеччини, Ангелою Меркель основним питанням було відновлення переговорів щодо тристороннього україно-російсько-німецького газового консорціуму – повідомив заступник голови президентського секретаріату Олександр Чалий:

“Президент висловив своє тверде переконання, що для вирішення енергетичної безпеки Європейського континенту необхідно, аби після опрацювання питання консорціуму, була співпраця на рівні як тих, хто газ видобуває, так і тих, хто його споживає і транзитує. І в цьому контексті президент бажав привернути увагу пані Меркель до доцільності відновлення тристороннього формату. Відповідь пані Меркель свідчить про те, що це питання вона буде вивчати.”

Раніше саме такі аргументи на користь створення тристороннього консорціуму наводив і президент Леонід Кучма. Нещодавно в інтерв’ю російському виданню пан Кучма наголосив, що і досі вважає створення консорціуму єдиним шляхом вирішення газового питання для України.

Олександр Чалий також заявив, що президент Ющенко має наміри сприяти пришвидшенню ухваленню законопроектів, потрібних для набуття Україною членства у СОТ. Він також підкреслив, що у Києва залишилося обмаль часу для цього, оскільки робоча група з питань вступу України до СОТ збереться на своє засідання 21 грудня. 18 жовтня у Верховній Раді мають відбутися парламентські слухання, присвячені проблемі вступу України до СОТ.

Український уряд схвалив рішення про квотування експорту зернових. Згідно із постановою Кабміну, квота на експорт пшениці не перевищить 400 тисяч тон, ячменю – 600 тисяч тон, кукурудзи та жита – 3 тисячі тон. Раніше уряд запровадив ліцензування експорту, проте, як твердять зернотрейдери, з 28 вересня вони не отримали жодної ліцензії, що призвело до затоварювання українських портів.

Цьогорічний врожай зерна в Україні оцінюється у 35.3 мільйонів тон, зокрема пшениці – до 14.3 мільйонів тон, з неї 9 мільйонів тон – продовольчої. Для задоволення внутрішніх потреб Україні потрібно близько 5 мільйонів тон продовольчої пшениці. Влітку уряд прогнозував загальний експорт зернових на рівні 13 мільйонів тон. За інформацією зернотрейдерів, вони вже законтрактували вивезення понад 5 мільйонів тон зернових.

На 1 жовтня загальний податковий борг в Україні складав 13 мільярдів 300 мільйонів гривень – заявив голова Державної податкової адміністрації, Анатолій Брезвін. При цьому левова частина боргу припадає на великі промислові підприємства. Серед найбільших боржників – Нафтогаз, який завинив податківцям 2.9 мільярда гривень. Водночас пан Брезвін повідомив, що за 9 місяців поточного року податковий борг скоротився на 23.8%.

РосУкрЕнерго не припиняло постачання газу до Польщі, а інформація про скорочення поставок виявилася непорозумінням – заявив міністр економіки Польщі Петро Возняк. При цьому польський урядовець пояснив, що Польща отримує газ за двома контрактами – із Газпромом та РосУкрЕнерго, у якій 50% також належить Газпрому. За словами пана Возняка, непорозуміння виникло через те, що “через деякі проблеми між двома компаніями газ однієї замінявся газом іншої.”

Міністр економіки Польщі також підкреслив, що це “непорозуміння” не поставило під загрозу поставки газу до країни, і незабаром ситуація нормалізується. Раніше представники польської державної нафтогазової компанії заявляли, що не отримують газ за контрактом із РосУкрЕнерго з 2 жовтня. У свою чергу український Нафтогаз заявив, що виконує всі контракти із транзиту газу до Польщі: при плані на 9 жовтня у 6 мільярдів 359 мільйонів кубометрів фактично було транспортовано 6 мільярдів 673 мільйони кубометрів газу.

Державний міністр Грузії Каха Бендукідзе заявив, що грузинське керівництво провадить переговори із Азербайджаном та Іраном стосовно того, аби перейти на використання енергетичних ресурсів з цих країн. У Тбілісі також не виключають зведення споживання російського газу до мінімуму.

Президент Росії Владімір Путін, перебуваючи у Німеччини, не виключив, що іноземні компанії таки зможуть взяти участь у розробці Штокманівського газового родовища, але лише за умови збереження цього родовища у власності Газпрому. Пан Путін твердить, що Газпром може залучити іноземні компанії до видобутку і, частково, до виробництва скрапленого газу.

Напередодні Москва повідомила про те, що Газпром самостійно розроблятиме одне з найбільших та найперспективніших газових родовищ світу – Штокманівське, що викликало шок у потенційних учасників проекту, серед яких потужні світові компанії. Оглядачі кажуть, що участь іноземних компаній у розробці цього родовища офіційна Москва використовувала як один із козирів під час переговорів щодо вступу Росії до СОТ.

Відмова від участі іноземців у розробці Штокману, очевидно, можна розцінювати і як сигнал того, що Кремль втратив терпіння у переговорах із США щодо вступу до СОТ і має мало сподівань, що ці переговори матимуть успіх у найближчому майбутньому.

Щорічний список найбагатших людей Китаю вперше очолила жінка. Жанґ Їн заробила свої статки на переробці макулатури зі Сполучених Штатів в упаковку. За даними списку, який складає базований у Шанхаї дослідник, статки Джан Їнь сягають понад 3.5 мільярдів доларів.

Списки найзаможніших громадян Китаю стають дедалі більш звичним явищем, і є результатом економічного розквіту країни. Але це перший випадок, коли на чолі такого списку опинилася жінка. 49-тирічна Жанґ Їнь має статків вартістю майже 3.5 мільярди доларів. Вона розбагатіла на пакувальному бізнесі, а цього року виставила акції своєї компанії на Гонконзькій фондовій біржі.

Список китайських багатіїв, укладений дослідником із Шанхая, засвідчує також, що кількість громадян Китаю, статки яких перевищують поріг мільярд доларів, за один лише рік зросла вдвічі - із 7 до 14. Однак зростання кількості китайських мільйонерів і мільярдерів вдбувається паралельно з іншою тенденцією - збільшення розриву між бідними і багатими, коли більшість населення Китаю, надто сільського, не користають із наслідків швидкого економічного росту країни