Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Віктор Ющенко зліквідував Енергетичну компанію України, створену за президентства Кучми.
• Україна може запровадити квоти на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи та жита, аби уникнути дефіциту окремих видів зернових на внутрішньому ринку.
• Одна з найбільших фінансових світових компаній Citigroup шукає можливості розширення своєї діяльності в Україні та ще в низці східноєвропейських країн.
• Президент організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) закликав усіх членів картелю підтримати заявлене раніше і заплановане на 1 листопада скорочення видобутку на 1 мільйон барелів нафти на добу.
• Російський газовий монополіст Газпром заявив, що розроблятиме самотужки найбільше у світі шельфове газове родовище – Штокманське.

Президент України Віктор Ющенко скасував укази свого попередника про створення НАК Енергетична компанія України. Та компанія була створена влітку 2004 року, а до її статутного фонду були передані контрольні пакети акцій цілої низки не приватизованих на той час енергорозподільчих компаній, а також стовідсоткові держпакети 5 обласних ТЕЦ. За розміром статутного фонду, який становить майже 10 мільярдів гривень, Енергетична компанія найбільша в Україні. Створена за президентства Кучми, вона мала стати противагою масі самостійних гравців, що з‘явилися на енергоринку. Однак за попередньої влади збитки за перший рік її роботи склали майже 800 мільйонів гривень. За рік помаранчевої влади компанія вийшла на прибуткові показники. А її керівники одним із завдань називали підвищення інвестиційної привабливості, але нарікали на нестачу достатнього для досягнення тієї мети рівня управлінської свободи.

Україна може запровадити квоти на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи та жита. В аналітичній записці до проекту урядової постанови сказано, що запровадження квот дозволить попередити виникнення на внутрішньому ринку дефіциту окремих видів зернових. За розрахунками мінагрополітики, додатковий експорт збіжжя з України до липня наступного року не повинен перевищувати 5 мільйонів тонн. Втім, за інформацією Спілки аграрних бірж України, сума вже укладених угод перевищила 5,5 мільйонів тонн. Раніше фахівці прогнозували, що Україна цього маркетингового року зможе випродати за кордон близько 13 мільйонів тонн збіжжя. Нині ж у аграрному міністерстві побоюються, що прогнозоване подальше перевищення попиту над пропозицією та зростання цін на світових ринках може призвести до порушення рівноваги на внутрішньому ринку зерна, і передусім, пшениці.
Ті побоювання не є марними, оскільки міжнародна зернова рада вже вкотре за цей рік знизила прогноз світового виробництва зерна. Тепер очікують, що сьогорічний врожай буде на 27 мільйонів тонн менший, ніж минулорічний. Експерти погіршили очікування через посуху в Австралії та спекотної погоди у низці інших областей південної півкулі.

Одна з найбільших фінансових світових компаній Citigroup шукає можливості розширення своєї діяльності у східноєвропейських країнах. Вона планує заснувати нові філії у Чехії, Угорщині, Польщі, Словаччині та Україні. За оцінками фахівців компанії, економічне зростання у цих країнах утричі перевищує показники Західної Європи. А це збільшує попит на фінансові послуги. Зараз Citigroup має бізнес у 10 країнах Східної Європи.

В Україні компанія почала працювати 8 років тому, а зараз, за словами її керівників, шукає можливостей розширення бізнесу, оскільки український ринок розвивається дуже швидко. За результатами першого півріччя цього року Нацбанк поставив Citigroup на 31 місце за розмірами активів серед українських банків.

В цілому балансовий капітал всіх українських банків за станом на 1 жовтня збільшився на 32% і становить майже 34 мільярди гривень.

Президент організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) Едмунд Даукору закликав усіх членів картелю підтримати заявлене раніше і заплановане на 1 листопада скорочення видобутку на 1 мільйон барелів нафти на добу. Напередодні оголосили, що Саудівська Аравія, Лівія, Алжир та Кувейт услід за Нігерією та Венесуелою мають намір скоротити майже на 3,5% видобуток нафти заради стабілізації цін на ринку. Сумніви у рішучості країн-виробників нафти реально зменшити обсяги видобутку порушили стійку тенденцію до зниження цін, які від середини липня до минулого тижня впали на 23%, а тепер знову почали зростати, досягши 60 доларів за барель.

Російський газовий монополіст Газпром заявив, що розроблятиме самотужки найбільше у світі шельфове газове родовище – Штокманське. Тим рішенням Росія завдала удару одразу кільком найбільшим нафтогазовим компаніям світу, які сподівалися на участь у консорціумі. Про рішення Газпрому сповістив особисто голова компанії Алєксєй Міллєр, який усі роки, поки провадилися переговори, заявляв, що вибере 2 із 5 учасників тендеру на участь у штокманському проекті. Фахівці кажуть, що відмова Газпрому залучати будь-яких компаньйонів до реалізації проекту, який упродовж чималого часу тримав увагу світового енергетичного ринку, найболючіше вдарить по інтересах США. І не лише тому, що 2 американські компанії не зможуть долучитися до проекту загальною вартістю 20 мільярдів доларів, а й через відмову Газпрому постачати до США видобутий на штокманському родовищі газ, на що американці дуже сподівалися. Проте найбільш жорсткої реакції на рішення Газпрому очікують від Норвегії. Ту країну на російському тендері представляли 2 компанії, кожна з яких сподівалася на партнерство з Газпромом.