Арсеній Яценюк

Бі-Бі-Сі: Чи можна говорити про те, що Україна вже вийшла на фінішну пряму на шляху до Світової організації торгівлі і що залишилось узгодити питання про вступ лише з Киргизстаном і Тайванем?

АЯ: Вже і з Тайванем питання вирішене. Протокол парафований, це ключове, зараз там іде формальна процедура. Тобто в України залишився тільки Киргизстан.

Бі-Бі-Сі: ...і питання лише полягає у тому боргу у 26 мільйонів доларів, про який Киргизстан згадує з радянських часів? чи там проблема глибше?

АЯ: Останнім часом Киргизстан формально дещо змінив переговорну позицію (я думаю, що за рекомендації певних експертів), і виставляє вже вимоги, які більше мають стосуються протоколу доступу товарів на ринки, а точніше - вимоги щодо встановлення нульового на експорт до України продукції агропромислового комплексу. Таким чином відбулося юридичне, а не фактичне розмежування питання боргу і вступу до СОТ. Хоча ми розуміємо що кожна зі сторін під цим розуміє.
Щодо юридичного аспекту - вимагати від України нульову ставку на експорт продукції АПК є не зовсім обгрунтовано, з нашої точки зору. Адже в Україні сьогодні і без того існує нульова ставка для продукції Киргизстану бо в нас є угода про зону вільної торгівлі. Два рази нуль не можна ж давати!
Друге питання: Киргизстан тільки на 40 відсотків покриває власні потреби у продукції АПК, тому про який експорт до України йдеться?
І третє питання, яке стоїть десь у тіні переговорного процесу щодо СОТ, - це питання про так званий зовнішній борг. Українська сторона не визнає цей борг. І я думаю, що це питання має бути далеко і на досить тривалий час винесено за межі переговорного процесу по СОТ.

Ми не відмовляємося від переговорного процесу з Киргизстаном, але він має бути виключно конструктивним. Якщо ж він не матиме чітких ознак конструктивізму, Україна скористається своїм правом просити більшість в робочій групі СОТ проголосувати за вступ України до СОТ, без Киргизстану Арсеній Яценюк

Бі-Бі-Сі: Пане міністре, але якщо немає поступу у пошуках компромісу, чи не варто було б Україні піти на заздалегідь програшний варіант у конкретному випадку з Киргизстаном заради більшої глобальної мети - зняти останню перешкоду на шляху приєднання до СОТ...Чи це принципове питання?

АЯ: Проблема в тім, що навіть якщо теоретично розглянути питання про поступки Киргизстану, - але я ще раз хочу наголосити, що немає чим поступатися, бо вони й так мають нульову ставку, - то це означає, що треба знов підписувати всі протоколи з такими країнами, як от США, і також з Євросоюзом. Це означає, що тоді Україна повинна всім запропонувати нульову ставку.
Ми не відмовляємося від переговорного процесу з Киргизстаном, але він має бути виключно конструктивним. Якщо ж він не матиме чітких ознак конструктивізму, Україна скористається своїм правом просити більшість в робочій групі СОТ проголосувати за вступ України до СОТ, без Киргизстану. Я знаю, що така наша позиція викликає негативну реакцію з боку Киргизстану. Але я ще раз хочу наголосити: доти, доки я бути міністром, українська позиція на переговорах з Киргизстаном не зміниться!

	Світова організація торгівлі

АЯ: Ви знаєте, я дуже не люблю отих, сказати б, комуністичних п"ятирічок. В Україні склалася погана практика - кожен рік ми обіцяємо вступити до СОТ. Я вам можу сказати одне: якщо Верховна Рада почне працювати і прийме пакет законів, надісланий депутатам ще на початку поточного року і узгоджений з усіма, то я переконаний, що робоча група по СОТ буде на боці України.

Бі-Бі-Сі: Чи вступ до СОТ одночасно з Росією є важливим елементом, чи ж для України важливіши потрапити туди раніше, чи це взагалі не важливо? Про цей чинник дуже багато говорять.

Мене менше всього цікавить коли Росія вступить до СОТ у співвідношенні до України. Але мене цікавить, щоби Росія була членом Світової організації торгівлі, і ми усіляко підтримуємо її зусилля на цьому шляху Арсеній Яценюк

АЯ: На жаль, цей чинник переносять у політичну площину. Мене менше всього цікавить коли Росія вступить до СОТ у співвідношенні до України. Але мене цікавить, щоби Росія була членом Світової організації торгівлі, і ми усіляко підтримуємо її зусилля на цьому шляху.
Це пов"язано з тим, що Україна вважає за необхідне, щоби україно-російські торгівельні відносини базувалися і працювали в єдиному правовому полі регуляцій і вимог СОТ. Тоді в України і Росії не буде проблем м"ясних, молочних, тощо.
Вступ Росії до СОТ означає також відкриття російських ринків для України, які досі були малодоступні або закриті.

Бі-Бі-Сі: Тобто заяви деяких політиків про те, що вступ Росії до СОТ до того, як туди потрапить Україна, будуть ледь не катастрофою для української економіки, - це не більше ніж політичні заяви?

АЯ: Ну, не може країна дозволяти собі діяти таким шляхом.

Бі-Бі-Сі: Але дехто каже, що та країна, про яку ми говоримо, дозволяє собі інколи використовувати економічні важелі впливу...

АЯ: На превеликий жаль, я змушений констатувати, що інколи є певні відхилення від загальновстановленних світових стандартів і норм у цих питаннях, але я переконаний, що це - тимчасове явище.