Юрій Кушко Бі-Бі-Сі, Київ

Бі-Бі-Сі: Ви вже багато років маєте справу з переговорами щодо інтеграції України до СОТ. Наскільки близькою є ціль?

ВП: Сьогодні Україна вже наближається до вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Дуже багато зроблено відтоді, але якщо згадати, що процес розпочався 1992 року, то стане очевидним, що він дуже затягнувся.

Бі-Бі-Сі: Якщо казати про відсоток того, що зроблено, - 50%, 70%, 99%?

ВП: Завжди важко вимірювати все це у відсотках, тому що поки робота не закінчена, не закінчено нічого. Є таке правило у Світовій організації торгівлі – якщо йдуть переговори і формується якийсь пакет домовленостей, то поки не завершено переговори по цілому пакету, не можна казати що домовились про все. Втім, сьогодні ми чітко розуміємо, що треба зробити на завершальній стадії – які зміни в українському законодавстві і які реформи в українській економіці треба зробити для того, щоби бути готовими і до членства і для того, щоби переконати країни-члени цієї організації про готовність України грати за загальними правилами. Тут, можливо, є аналогії з футболом: СОТ - це вища ліга у міжнародній торгівлі і тут грають за правилами саме вищої ліги.

Бі-Бі-Сі: До категорії досі незробленого можна віднести і не підписаний протокол зі Сполученими Штатами – важливий, певне, документ, що здатний переконати й інші країни-члени СОТ підтримати прагнення України. Коли, за Вашими оцінками, той протокол таки буде підписано?

ВП: Те, що не підписано протоколу зі Сполученими Штатами означає те, що існують питання, які треба врегулювати. Цей комплекс питань стосується і сільського господарства, і фіто-санітарного та технічного регулювання, питання оподаткування і різноманітний пільг, які на сьогоднішній день все ще існують і це суперечить базовим режимам СОТ. До того ж я хотів би згадати і питання захисту прав інтелектуальної власності...

Бі-Бі-Сі: ...дуже болюче для України питання, чи не так?

ВП: Це надзвичайно болюче питання, яке вже має свою історію. У нас є навіть міжнародні зобов’язання привести нашу національну систему захисту інтелектуальної власності до міжнародних норм вже сьогодні. Однак, не зважаючи на великий обсяг виконаної роботи, проблеми тут залишаються.

СОТ – це не лише проблеми і труднощі

Бі-Бі-Сі: Щодо проблем...Складається часом враження, що просування України до СОТ пов’язане лише з проблемами і труднощами. Та навіть більше – зі здачею позицій вітчизняного виробника, як твердять опоненти вступу до СОТ. Але чи з того всього буде для України зиск?

ВП: Якщо ви приєднуєтеся до системи правил і граєте за правилами, то навіть вже лише з цього буде зиск. Тому що ви стаєте передбачуваними, цікавими і зрозумілими для партнерів. З вами починають працювати. В іншому випадку від вас намагаються всіляко відсторонитися, застосовують до вас захисні і обмежувальні заходи. Скажімо, у випадку із захистом прав інтелектуальної власності ми маємо чудовий приклад, коли до України застосовані санкції і Україна вилучена Сполученими Штатами з системи преференцій, що раніше надавалися для українських товарів і що, звичайно, позначилося безпосередньо на виробниках.

Бі-Бі-Сі: Часом можна почути нарікання на те, що переговори щодо СОТ мають досить кулуарний і непрозорий характер. Чи залучаєте ви до них самих виробників?

ВП: Виробники залучаються весь час для вироблення тієї або іншої політики. І не просто під час переговорів, а взагалі при формуванні як промислової, так і торговельної політики. Сьогодні дедалі більше відбувається дискусій і консультацій з різноманітними асоціаціями виробників. До того ж виробники або групи виробників досить серйозно представлені у Верховній Раді.

Бі-Бі-Сі: Пане Валерію, а як позначиться вступ до СОТ на пересічному громадянинові України?

ВП: Вся робота в рамках СОТ вона спрямована у світовій системі на лібералізацію торгівлі. Це означає, що товари й послуги будуть легше “пересуватися” між країнами. Тобто споживач отримає за меншу ціну продукцію або послугу вищої якості.

Бі-Бі-Сі: Але ж вступ до СОТ може привести і до втрати багатьох робочих місць. Чи готується Україна до жорсткої конкуренції і чи готуються якісь адаптаційні програми?

ВП: Ми вже сьогодні конкуруємо на світових ринках. Україна настільки глибоко вже проникла до них, що не можна казати, що ми сьогодні не відчуваємо тиску і конкуренції.

Україна випереджає Росію на шляху до СОТ

Бі-Бі-Сі: Вступу до Сот прагне не лише Україна, але й Росія також. Остання свого часу наполягала навіть на синхронізації кроків на цьому шляху. Чи не могли б Ви зробити стислий порівняльний аналіз – хто кого випереджає?

ВП: Якщо говорити з точки зору двосторонніх переговорів, то сьогодні ми випереджаємо Росію бо Україна має десь вдвічі більше підписаних протоколів. З точки зору гармонізації законодавства, і з огляду на останні кроки уряду і парламенту, то, я думаю, ми теж у багатьох випадках випереджаємо Росію.

Бі-Бі-Сі: Нині на українському ринку сільськогосподарських товарів складається важка ситуація, зростають ціни, і це вимагає від уряду більше відкрити український ринок для іноземних виробників. Дехто твердить, що від цього постраждають українські фермери і сільське господарство загалом. Але ж українські ринки зі вступом до СОТ доведеться відкривати у будь-якому разі. То ж яких небезпек можна тут очікувати?

ВП: На сьогоднішній день в рамках СОТ іде досить жвава дискусія щодо реформування взагалі системи підтримки сільського господарства і торгівлі сільськогосподарською продукцією. Тут треба зважати на те, що в межах СОТ працюють не лише високо розвинуті країни, а більше ніж сто країн, які лише розвиваються. Світова система будується таким чином, щоби від лібералізації вигравали всі, а не тільки найрозвиненіші...
Україна навіть за палкого бажання не може забезпечити той рівень підтримки сільського господарства, що мають Сполучені Штати чи Європейський союз. Тому ми можемо будувати лише конкурентноздатне сільське господарство.
Коли ж ми говоримо про імпорт неякісної продукції, то на заваді цьому має стати приєднання України до міжнародних стандартів якості. І тут треба проводити ту ж саму роботу, що й на митниці – себто якщо ми покращуємо митний контроль, то теж саме ми повинні робити і для покращення фіто-санітарного контролю. Щоби неякісна продукція просто не потрапляла на наш ринок. Так роблять всі країни.

Бі-Бі-Сі: Це можна вважати Вашою відповіддю на заяви, які, зокрема, пролунали з трибуни Верховної Ради, про те, що до України з більшим відкриттям її споживацького ринку для іноземних виробників м’яса потрапить весь європейський непотріб?

ВП: Це повністю залежить від нас і від тих служб, які повинні забезпечувати контроль за якістю продукції.

Ринковий статус не є передумовою вступу до СОТ

Бі-Бі-Сі: Паралельно с прагненням вступити до СОТ Україна прагне також здобути статус країни з ринковою економікою. Наскільки реально отримати цей статус вже у поточному році?

ВП: Шанс є досить реальний. Але ми тут повинні говорити про визнання України ринковою економікою як з боку Євросоюзу, так і з боку Сполучених Штатів. І не треба забувати про певні процедури щодо отримання того статусу. У випадку зі Сполученими Штатами необхідно по-перше подати необхідну заявку, і вже потім відбуватиметься вивчення економічних показників країни, яка ту заявку подала. У відповідності до американського законодавства, це робиться прозоро. Надається певний термін для коментарів і потім певний для коментарів та коментарі. Тобто відбувається досить прискіплива процедура вивчення всіх обставин. Це може тривати 270-300 днів. Тому розмови про те, встигнемо ми чи не встигнемо отримати статус країни з ринковою економікою, залежатиме значною мірою від того, коли ми подамо заявку і наскільки ті факти, які ми подамо на доказ нашої ринковості, відповідатимуть очікуванням американців.

Бі-Бі-Сі: А коли Україна подасть заявку?

ВП: Найближчим часом. Для цього необхідно підготувати матеріали за декілька років. Гадаю, протягом місяця це буде зроблено.

Бі-Бі-Сі: Валерію Тезійовичу, наскільки пов’язані між собою процедура отримання статусу країни з ринковою економікою та інтеграція до СОТ?

ВП: Отримання статусу країни з ринковою економікою може відбутися як до вступу України до СОТ, так і після вступу. Це не є передумовою нашого прийняття до Світової організації торгівлі. Є приклад – той самий Китай на сьогоднішній день не має статусу країни з ринковою економікою, але є членом СОТ.