Ольга Бетко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Україна - ЄС

Фінський прем’єр-міністр Марті Ванханен, країна якого перебрала головування в Європейському Союзі, висловив сподівання на те, що переговори розпочнуться після призначеного на листопад самміту ЄС-Росія.

Ольга Бетко запитала професора європейських студій університету Турку у Фінляндії Еско Антола, чи має Фінляндія якусь стратегічну мету на своє президентство в ЄС?

	Еско Антола

Еско Антола: Я думаю, що головною метою є керувати союзом найефективніше, беручи до уваги складну політичну атмосферу всередині організації. Ми намагатимемось зробити все для того, аби Європейський Союз продовжував гармонійно існувати. Багато членів Союзу мають внутрішні проблеми і ми не очікуємо від них прийняття серйозних та вагомих рішень стосовно всієї організації, на кшталт питання європейської конституції.

Бі-Бі-Сі: Як би ви охарактеризували фінське бачення розширення ЄС?

Еско Антола: В нас не було заперечень, оскільки фіни хотіли побачити Естонію в складі Євросоюзу якнайшвидше. Загалом ставлення є позитивним. З другого боку такі країни, як Туреччина, далеко від нас, і ми не відчуваємо такого тиску, як, можливо, деякі інші члени. Іммігранти з Туреччини, чи з нового члена - Польщі, не є для нас такою проблемою, як для інших країн Євросоюзу.

Якщо ми кажемо "так" Туреччині, чому б не сказати "так" Україні. Вона є такою ж європейською країною, як і Туреччина. Але багато чого залежить від розвитку самої країни, від її економічної та політичної стабільності. На мою думку, наразі зарано робити якісь конкретні заяви щодо України. Еско Антола

Бі-Бі-Сі: Чи бачить когось Фінляндія Україну в ЄС, адже вона активно підтримувала членство країн Балтії в ЄС і, історично, Фінляндія знає, як непросто бути сусідом Росії.

Еско Антола: В решті-решт чому ні. Якщо ми кажемо "так" Туреччині, чому б не сказати "так" Україні. Вона є такою ж європейською країною як і Туреччина. Але багато чого залежить від розвитку самої країни, від її економічної та політичної стабільності. На мою думку, наразі зарано робити якісь конкретні заяви щодо України. Під час нашого головування ми працюватимемо над прийняттям двох нових членів - Румунії та Болгарії.

Бі-Бі-Сі: Якщо Румунія та Болгарія ввійдуть до Євросоюзу, на вашу думку, чи є в України шанс приєднатись до організації до Туреччини?

Еско Антола: Це дуже важко сказати, оскільки наразі невідомо, яким чином триватимуть переговори з Туреччиною. Ми відкрили лише першу сторінку в переговорах з Туреччиною, і вже спостерігаємо політичну конфронтацію. Думаю, що про Україну точитимуться також численні суперечки. Але зараз, звичайно, зарано про це говорити. Але географічно та культурно, я не бачу жодних вагомих заперечень тому, щоб Україна приєдналась до ЄС.

Бі-Бі-Сі: Що скажете про комісара ЄС з питань розширення фінa Оллі Рена? Він, здається, більше переймається Балканами, аніж Україною? Чи є така позиція виправданою?

Еско Антола: Думаю, вона є виправданою. Європа може постати перед багатьма проблемами, якщо відвернеться від балканських країн, оскільки 5-10 років тому в балканському регіоні вирувала війна. Я думаю, головна мета розширення в тому регіоні є політичною: забезпечення стабільності та миру, і це, звичайно, завжди було головною мотивацією європейської інтеграції. Гадаю, Оллі Рен саме намагається забезпечити стабільність в тому регіоні.

Бі-Бі-Сі: Якими ви бачите відносини між Фінляндією та Росією? Фінський прем’єр міністр сказав, що сподівається розпочати переговори про тісніші економічні та політичні зв’язки з Росією, включно з можливою угодою про вільну торгівлю. Навіщо ЄС ці тісніші зв’язки і насамперед угода про вільну торгівлю?

Еско Антола: З двох причин. В першу чергу, це наша залежність від енергетики. Ми повинні підписувати угоди з Росією, аби забезпечити газопостачання з Росії. Конструктивний діалог з Москвою в цьому питанні є життєво необхідним. І друга причина - це те, що ми тут у Фінляндії бачимо, що тісніші зв’язки з Росією - це інструмент демократичного розвитку у самій Росії. Європейський Союз намагатиметься підписати якомога більше угод з Росією, і це є класичний приклад того, яким дієвим є ЄС як громадська організація.

Бі-Бі-Сі: Чи включатимуть ці тісніші зв’язки також і Україну?

Еско Антола: Україна - це зовсім інша справа. Її економічний розвиток набагато поступається Росії. Я б не хотів поєднувати ці дві країни. Росія не намагається отримати членство в ЄС, а цього домагається Україна. Росія постачає майже 30 відсотків нафти до ЄС, 25 відсотків газу. Росія є одним з наших найважливіших партнерів, і саме тому нам необхідно збудувати ці тісні зв’язки. Україна для нас є звичайним партнером, у нас немає цих життєво-необхідним зв’язків з Україною.