Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• Восени українські урядовці запропонують парламенту позбавити пільг військових, міліціонерів та податківців.
• Російський президент Владімір Путін заявив, що Росія очікує від Заходу такої ж самої відкритості до інвестицій, яку Захід хоче бачити в Росії.
• Грузія стала світовим лідером у темпах зростання витрат на озброєння, США випереджають інші країни за абсолютними обсягами витрат, а Росія – за обсягами експорту зброї.
• Дисбаланс у торгівлі є найбільшою загрозою для зростання світової економіки – вважають експерти МВФ.
• Російський рубль може стати резервною валютою – вважають російські урядовці.
• На світовий біржах знову відбувається падіння курсу акцій.

Український уряд планує винести на розгляд парламенту законопроект, який передбачає скасування 80% пільг з 1 січня 2007 року – повідомив керівник міністерства транспорту та зв’язку, Віктор Бондар. Пан Бондар твердить, що будуть скасовані пільги “за професійною ознакою”, тобто працівники міліції, прокуратури, СБУ, військові та податківці будуть змушені платити за послуги, так само, як і інші громадяни, проте пільги для пенсіонерів та інвалідів залишатимуться незмінними. Наразі близько 23 мільйонів українців мають право на пільговий проїзд у транспорті, а цільова бюджетна субвенція для покриття витрат транспортників від перевезення пільговиків становить більше 5 мільярдів гривень.

Відкриваючи економічний форум у Санкт-Петербурзі, російський президент Володимир Путін закликав іноземних інвесторів створити такі самі умови для російських інвестицій у стратегічні сектори своїх економік, які вони очікують від Росії:

“Відомо, що далеко не всім країнам, і навіть із найбільш розвиненими економіками, вдається створити прозорі умови для залучення іноземних інвестицій, особливо, коли мова йде про національну безпеку. Важливо, аби під виглядом захисту національної безпеки, не утворювалися штучні перешкоди роботі іноземних інвесторів. А для того, щоб і російські інвестори не зіштовхувалися із аналогічними проблемами за кордоном, сподіваюся, що і в інших країнах підуть цим шляхом, і встановлять чіткі правила інвестування у стратегічні галузі.”

Дозвіл на доступ іноземного капіталу до банківського, фінансового та енергетичного сектору російської економіки є однією з найсерйозніших проблем у відносинах Москви з ЄС, а також на переговорах щодо вступу Росії до СОТ. З іншого боку, нещодавні спроби Газпрому, російського газового монополіста, зайти на роздрібні енергетичні ринки європейських країн, зокрема, Німеччини та Британії, завершилися невдачею.

Грузія стала світовим лідером за темпами зростання військових витрат, США ведуть перед із загального обсягу асигнувань на озброєння, а Росія очолює список експортерів зброї у світі – такими є дані останньої доповіді стокгольмського Міжнародного інституту проблем миру. Згідно із доповіддю, витрати офіційного Тбілісі на озброєння за останній рік зросли у 2.5 рази до 146 мільйонів доларів. Проте цю цифру годі й порівнювати із тим, скільки витрачають на зброю США, на які за минулий рік припало майже половина всіх світових витрат на оборону. Загалом на зброю у світі було витрачено понад трильйон доларів, тобто 2.5% загальносвітового ВВП.

Дисбаланс у світовій торгівлі є найбільшою загрозою для сталого розвитку світової економіки – заявив голова Міжнародного валютного фонду, Родріго де Рато. Перед усім, звісно, йдеться про величезний торгівельний дефіцит США, країни із найпотужнішою економікою у світі, проблеми якої тою чи іншою мірою можуть зачепити більшість країн світу. Цей же торгівельний дефіцит аналітики також називають серед основних причин падіння американського долара. Серед інших глобальних загроз, згідно із оцінками МВФ, – нестабільність цін на нафту та можливість виникнення пандемії пташиного грипу.

Перший віце-прем’єр російського уряду, Дмітрій Медвєдєв, заявив, що згодом російський рубль може стати вільноконвертованою резервною валютою. Одним із чинників, що сприятиме цьому, за розрахунками Кремля, має стати переведення торгівлі російською нафтою на російську національну валюту:

“У себе в країні ми ухвалили рішення про створення нафтової біржі із розрахунками в рублях, про сплату податків та мита у національній валюті. І з підвищенням попиту на рублі у світі, наша валюта також може стати однією з резервних, як і валюти інших країн-центрів економічного розвитку.”

На головних біржах світу знову спостерігається падіння цін на акції. Основною причиною занепокоєння серед трейдерів називають тенденції до зростання рівня інфляції та банківських ставок. Тенденція до падіння цін на акції спостерігається з початку травня. Інвесторів непокоять деякі аспекти економічної ситуації в низці країн. Зростає рівень інфляції у Сполучених Штатах і країнах, які використовують євро. Центральні банки підняли банківську ставку, і інвестори очікують подальшого зростання. Це у свою чергу вдарило по прибутках компаній, які обачніше ставляться до капіталовкладень. Крім того, це змушує пересічних людей бути більш заожадливими. Усі ці настрої призвели до значного падіння акцій на головних біржах світу. За останній місяць вони впали у Лондоні на 10%, на сім з половиною відсотків у Нью-Йорку і майже 19% у Токіо. Спостерігється також падіння акцій на ринках країн, що розвиваються, де теж спостерігаєтся підвищення інфляції і зростання банківських ставок.