Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Теми огляду

• У травні українська промисловість зросла на 10% - заявив керівник українського уряду.
• Національний банк знижує облікову ставку з 9.5% до 8.5% річних.Обсяги закачки газу до підземних сховищ скоротилися на третину – повідомляє міністерство енергетики.
• Київ пов’язуватиме підвищення цін на газ із підвищенням тарифів на його транспортування територією України – твердить керівник міністерства економіки.
• Для того, аби стати членом СОТ Росії залишилося лише підписати двосторонню угоду із США.
• Міністри фінансів країн ЄС занепокоєні зростанням євро та виступають проти запровадження євро у Литві.

За травень промислове виробництво в Україні зросло на 10%, але загалом, враховуючи низькі показники початку року, зростання промисловості за 5 місяців становить 2.4% - повідомив керівник уряду, Юрій Єхануров. За його словами виробництво зросло переважно завдяки показникам металургійного комплексу. Пан Єхануров твердить, що через покращення показників зростання у промисловості можна очікувати і покращення зростання ВВП.

Національний банк України заявив, що з 10 червня облікова ставка знизиться на 1% - з 9.5% до 8.5% річних. Як йдеться в офіційному повідомленні банку, зниження облікової ставки стало можливим завдяки відновлення зростання в українській економіці, і, водночас, таке зниження може простимулювати економічне зростання. Водночас банкіри називають це, швидше, політичним кроком, ніж економічним. Вони кажуть, що зниження облікової ставки НБУ навряд чи призведе до зниження вартості кредитів. Крім того, більшість банкірів вважають, що восени інфляція може перевищити 8.5%, а отже, Нацбанк буде змушений знову підвищувати облікову ставку.

Міністерство енергетики повідомило, що обсяги закачки газу до українських підземних сховищ у березні-квітні склали 2.6 мільярдів кубометрів, що на 25% нижче рівня аналогічного періоду минулого року. У травні обсяги закачуваного газу скоротилися ще на 30% порівняно із минулим роком, і на початок червня становив трохи менше 2 мільярдів кубометрів. У той таки час, за опалювальний сезон 2005-2006 років із підземних сховище було відібрано 8 мільярдів 700 мільйонів кубометрів газу. Перший заступник міністре енергетики, Юрій Продан, твердить, що до зими Нафтогаз встигне закачати до сховищ потрібні обсяги газу, які мають становити 18 мільярдів кубометрів. На сьогодні, за інформацією урядовця, у сховища закачано 4.6 мільярдів кубометрів газу.

Напередодні голова російського Газпрому, Олексій Міллер, виступаючи на Світовому газовому конгресі, заявив, що Україна не закачує достатньо газу у свої сховища, що може призвести до проблем із постачанням газу до українських та європейських споживачів восени – взимку цього року. Він також закликав український уряд оприлюднити інформацію про реальний стан запасів газу у сховищах, посилаючись на те, що певні обсяги потрібні не тільки для споживання, але й для підтримки стабільної роботи системи газопроводів.

Керівник міністерства економіки, Арсеній Яценюк, в інтерв’ю телеканалу Інтер заявив, що ціна на газ, що постачається до України, “об’єктивно прив’язано” до тарифів на прокачку газу територією України. Він також підкреслив, що наразі Україна об’єктивно не може платити 230 доларів за тисячу кубометрів газу, про те це означає, що Київ відмовляється від переговорів щодо цього питання:

“Це не означає, що ми відмовляємося від переговорного процесу з питань ціноутворення. Ні. Але цей переговорний процес має дві сторони: ціноутворення по газу, і ціноутворення по транзиту. Ці речі об’єктивно пов’язані.”

Раніше міністр фінансів, Віктор Пинзеник, заявляв, що у газових домовленостях, укладених 4 січня, не існує формальної прив’язки цін на газ та тарифів на його транспортування. Про те, що у цьому договорі вперше вдалося відійти від зв’язки ціни-тарифи, говорив напередодні і керівник Газпрому.

Після того, як у Женеві було підписано двосторонню угоду про доступ на ринки товарів та послуг між Росією та Австралією, США залишилися єдиною країною, з якою у Росії не завершені двосторонні переговори щодо вступу до СОТ. Росія сподівалася стати членом СОТ до кінця поточного року, проте у неї залишається низка серйозних неузгоджених питань у відносинах із США, зокрема, що стосується захисту прав інтелектуальної власності та доступу іноземних інвесторів на російські фінансові ринки та у банківський сектор.

Російський президент неодноразово заявляв, що Москва не прагне стати членом СОТ за будь-яку ціну, і що Росія погоджуватиметься лише на умови, що є вигідними для розвитку російської економіки. Раніше учасники переговорів як з американського, так і з російського боку казали, що підписання ключової двосторонньої угоди між США та Росією може відбутися під час самміту “великої вісімки” у липні цього року в Санкт-Петербурзі, проте зараз оглядачі схиляються до того, що підписання угоди може бути відтерміноване з політичних мотивів.

Керівник російської делегації на переговорах щодо вступу до СОТ, Максим Медведков, заявив, що завершення цих переговорів варто очікувати навесні наступного року. Тим часом Україна підписала раніше узгоджений протокол із Єгиптом про доступ на ринки товарів та послуг, ще з трьома країнами тривають переговори щодо узгодження технічних деталей підписання протоколів. Двосторонню угоду між Україною та США було підписано навесні цього року, проте на відміну від Росії, українському уряду потрібно провести через парламент низку законопроектів, потрібних для вступу до СОТ.

Міністри фінансів Іспанії, Люксембургу та Франції заявили про стурбованість подальшим зміцненням європейської валюти, що може послабити економічний розвиток країн ЄС. Від початку року курс європейської валюти по відношенню до долара виріс на 8%, що може вдарити по європейському експорту, тоді як експорт становить близько 40% у ВВП держав єврозони. Проте деякі інші керівники фінансових відомств, зокрема, міністр фінансів Австрії, заявив, що оскільки у зростанні євро немає нічого неочікуваного, то і турбуватися не варто.

Міністри фінансів країн єврозони виступають проти запровадження євро у Литві, мотивуючи це високими, у порівнянні із цільовими, показниками інфляції у цій країні. Водночас Литва має наміри апелювати до голів держав Євросоюзу під час самміту у Брюсселі, що має відбутися наступного тижня. У Вільнюсі вважають, що показники інфляції, потрібні для приєднання до зони євро, розраховувалися із використанням досвіду країн з розвиненими економіками та невисокими темпами економічного зростання. Водночас, економіки нових країн-членів ЄС розвиваються швидшими темпами, що тягне за собою вищі показники інфляції.