Ольга Сокіл для Бі-Бі-Сі, Страсбург

В ексклюзивному інтерв'ю Бі-Бі-Сі пан Тарасюк відповів на питання від реформ у ГУАМ до грузинських вин та покращення перспектив членства України в ЄС.

Бі-Бі-Сі: Пане міністре, фахівцям, що цікавляться зовнішньою політикою, Страсбург відомий ще і як місто, де вперше офіційно було проголошено про створення ГУАМ. 22-23 травня ц.р. у Києві планується провести самміт цього регіонального утворення під час якого передбачається завершити роботу по трансформації ГУАМ у повноцінну міжнародну організацію. Які причини спонукали Україну та її партнерів до ухвалення цього рішення?

	"Ми очікуємо, що глави держав погодяться із тим, що штаб-квартира цієї організації - ГУАМ - буде розташована в Києві"

Б. Тарасюк: Дійсно, ГУАМ із часу його утворення в 1996 році пережив чимало трансформацій, і головне, що з перемогою Помаранчевої революції в Україні, з обранням нової демократичної влади ГУАМ отримав нове дихання. Це виявилося під час Кишинівського самміту, в підготовці якого активну участь брала Україна та особисто президент Ющенко. Саме там, на самміті в Кишиневі, було прийнято рішення за українською ініціативою було прийняте рішення про перетворення цієї інституції в повноцінну регіональну організацію.
Самміт 22-23 травня в Києві якраз і покликаний реалізувати цю мету. Характерною особливістю цього самміту є те, що він відбувається під час головування України в ГУАМ. Принагідно хочу сказати, що на відміну від СНД, у ГУАМ головування відбувається почергово: кожного року одна країна головує в ГУАМ, і немає того, щоб одна країна головувала всі роки, як це має місце в СНД. На самміті ГУАМ глави держав схвалять основоположні документи, статут нової організації, яка буде називатися "Організація за демократію та економічний розвиток".
Ми очікуємо, що глави держав погодяться із тим, що штаб-квартира цієї організації буде розташована в Києві. Передбачаються в рамках цього самміту галузеві зустрічі міністрів країн-членів - міністрів економіки, фінансів, митних служб, силових відомств, закордонних справ. Передбачається також зустріч у форматі ГУАМ-США; цей формат було започатковано нещодавно, він активно діє. Причиною трансформації ГУАМ у регіональну міжнародну організацію є не спроба об'єднатися проти когось, а бажання об'єднатися заради реалізації спільних інтересів у галузі економіки, демократії, розв'язання існуючих конфліктів і поширення на наш регіон європейських демократичних цінностей і стандартів.

Бі-Бі-Сі: Стосовно СНД, чи розглядає Україна питання про вихід з Співдружності? Якщо ні, то які реформи їй потрібні?

Те, що ніхто в СНД вже не може сказати, що задоволений діяльністю цієї організації, то це вже аксіома. Питання полягає в тому, чи вдасться спільними зусиллями витягнути СНД з цієї стагнації. Б. Тарасюк

Б. Тарасюк: Наразі в Україні не розглядається питання про вихід з СНД, але тут дедалі більше накопичується втома від неефективності цієї інституції, від того, що вона не відповідає нагальним інтересам ні держав-учасників, ні громадян цих держав. Це можна прослідкувати на прикладі ініціатив, з якими виступила Україна на Казанському самміті у серпні минулого року. Жодна з ініціатив України, яка заторкувала долі якщо не сотень, то десятків мільйонів громадян країн-учасниць СНД, не була прийнята. Нещодавня спроба порушити ці питання під час засідання міністрів закордонних справ у Москві 21 квітня також не увінчалася успіхом. Усе це, звичайно, накопичує негативний потенціал. Те, що ніхто в СНД вже не може сказати, що задоволений діяльністю цієї організації, то це вже аксіома. Питання полягає в тому, чи вдасться спільними зусиллями витягнути СНД з цієї стагнації. Якщо ні, то, звичайно, рано чи пізно постане питання про те, чи доцільно брати в ній участь.

Бі-Бі-Сі: Міжнародний Валютний Фонд назвав заборону на ввіз до Росії грузинських та молдовських вин економічним бойкотом. Прокоментуйте, будь ласка, цю ситуацію. Що Росія виграла від цього?

Б. Тарасюк: Я не знаю, що виграла Росія від цього, але російські громадяни однозначно програли. Вони програли від (відсутності) якісних, відносно дешевих вин... але до цього списку можна додати ще й українську продукцію, зокрема, мова може йти про українську м'ясо-молочну продукцію, яка зазвичай була високої якості й досить дешева на російському ринку. Так що російські громадяни однозначно програли від цього. Якщо скласти всі ці окремі частинки мозаїки в єдину картину, то ця картина схожа на застосування економічних методів тиску на країни, які сповідують інші зовнішньополітичні цілі та пріоритети.

Бі-Бі-Сі: В ЗМІ з'явилася інформація стосовно того, що президент США Буш, прямуючи на червневий самміт великої вісімки, завітає до Києва. Чи це так? Яка мета цього візиту?

Б. Тарасюк: Я не буду говорити більше, ніж з'явилося у ЗМІ... так, зараз ведуться переговори щодо можливого візиту президента Буша до України, проте про терміни цього візиту я не можу сьогодні говорити.

Бі-Бі-Сі: Користуючись нагодою, не можу не запитати про розвиток стосунків між ЄС та Україною. В березневій резолюції Європарламенту висловлюється сумнів стосовно здібності ЄС до подальшого розширення, принаймні в найближчі роки, приймаючи до уваги інституційну кризу в Євросоюзі, що розпочалася після того, як проект європейської конституції відкинули французи та голландці на референдумах. Замість перспективи приєднання до ЄС пан Брок - голова комітету Європарламенту з закордонної політики - пропонує Україні та Молдові дещо інше: участь у так званому „Європейському Економічному просторі „плюс”. Прокоментуйте, будь ласка, цю пропозицію.

Будемо сподіватися, що (...) до початку 2008 року ми матимемо новий документ, який міститиме перспективу членства України в ЄС Борис Тарасюк

Б. Тарасюк: Я трошки по-інакшому прокоментую цю тему. Хочу сказати, що впродовж багатьох років в окремих інституціях Євросоюзу не було відповіді на питання концептуальні: якою ж буде кінцева мета співробітництва України та ЄС.
Менш поступливу позицію займала і займає Європейська комісія, Європейська рада; проте Європарламент завжди був на крок попереду цих інституцій, у цілому не відкидаючи членства України в Євросоюзі.
У той же час у квітні цього року на своїй сесії Європарламент, прийнявши резолюцію щодо результатів парламентських виборів в Україні, європейський парламент уперше з усіх євроінституцій вніс пропозицію Єврокомісії розпочати переговори з Україною про укладення угоди про Асоціацію.
Це надзвичайно важливий крок; цей крок співпадає з нашим баченням майбутнього взаємин з Європейським союзом.
Як відомо, Україна виступає за те, щоб у майбутньому угода, яка замінить нині діючу угоду про партнерство та співробітництво, була за своєю формою та змістом європейською угодою про асоціацію з перспективою членства.
Отже, ми є свідками поступу до української позиції, а відтак - до більш реалістичної, прагматичної концептуальної позиції Європейського союзу, і будемо сподіватися, що ця позиція зустріне підтримку в виконавчих структурах Європейського союзу, і до початку 2008 року ми матимемо новий документ, який міститиме перспективу членства України в ЄС.