Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Голова українського МЗС Борис Тарасюк

Одними з головних завдань ГУАМ стануть спільні дії з енергетичної безпеки і розв'язання регіональних конфліктів. В МЗС передбачають розширення ГУАМ за рахунок країн-членів балто-чорноморсько-каспійської демократичної спільноти.

Зовнішньополітичне відомство також підтвердило, що після 2017 року ЧФ Росії не буде в Криму.

На тлі суперечок з Росією в різних сферах, зумовлених, в свою чергу, прагненнями Москви, як вважають у Києві, послабити українську владу напередодні парламентських виборів, Київ шукає різні форми посилення партнерських зв'язків з тими країнами, які стали на шлях демократії і дедалі більше відходять від політичної орбіти Росії.

МЗС заявило про прагнення найближчим часом посилити субрегіональне об'єднання ГУАМ, яке включає Грузію, Україну, Азербайджан і Молдову, що свого часу було створене для пртоидії впливу Росії на пострадянському просторі.

Заступник МЗС України Андрій Веселовський заявив, що вже навесні це об'днання має бути перетворене на повноцінну міжнародну організацію:

„Для того, щоб збільшити потенціал ГУАМ, було вирішено перетворити його на повноцінну міжнародну організацію. У лютому очікуються зустрічі експертів у Тбілісі і Баку, які будуть завершальними у цьому процесі.”

Імпульс посиленню ядра ГУАМ надали кольорові революції, хоча така країна як Узбекистан відчула себе не у своїй тарілці і вийшла з організації, а Азербайджан відійшов дещо на другий план.

Між тим вже напередодні ГУАМ на тлі газового протистояння між Україною і Росією закликав Росію вивести свої війська з Придністров'я, Абхазії і Південної Осетії, вважаючи це ключовими моментамии у врегулюванні конфліктів на територіях Грузії і Молдови.

Україна добивається посилення ГУАМ саме в найбільш болючій для себе сфері – енергетичній.

Заступник МЗС Андрій Веселовський каже, що одним з найважливіших проектів організації стає проект створення коридору Схід-Захід для транспортування енергоносіїв, як альтернатива російським, з Середньої Азії і Каспійського басейну.

Питання енергетичної безпеки країн ГУАМ будуть розглядатися на зустрічі Міністрів енергетики країн членів об”єднання у березні в Тбілісі.

Москву, за повідомленнями з Росії, не може не дратувати відродженння майже після десятилітньої сплячки ГУАМ, а тим часом самі члени об”єднання вже починають говорити про можливе розширення організації за рахунок деяких країн, які входять до балто-чорноморсько каспійської демократичної спільноти.

Андрій Веселовський:

„На самміті ГУАМ в Кишиневі брало участь кілька держав – Литва, Польща, Румунія. Це коло наших партнерів. Можливо ГУАМ буде розростатися саме цими країнами.”

МЗС: ЧФ залишиться в Криму до 2017 року

Ще одним напрямком, де Київ намагається посилити свої позиції – це у питанні відстоювання інтересів навколо ЧФ.

Заступник МЗС Росії Григорій Карасін підтвердив у вівторок, що флот залишиться у Севастополі до 2017 року, не уточнивши, - що буде потім.

Між тим заступник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Веселовський стверджує, що після 2017 року ЧФ у місті не буде, запевняючи, що до тракторів для згрібання баз українська сторона не вдаватиметься.

Водночас пан Веселовський порівняв ситуацію з ЧФ з подібними, на його думку, ситуаціями в країнах Азії і Африки, які, навіть після деколонізації ще багато-багато років продовжували мати на своїх територіях військові бази своїх колишніх вассалів.

На середину лютого запланований черговий раунд переговорів щодо розмежування Керченської протоки, проте, на думку аналітиків, на тлі протилежних позицій Києву і Москві навряд чи вдасться досягти компромісу.