Розмову провела Наталка Маковійчук-Скофенко:

Бі-Бі-Сі: Вітаємо Вас у нашій лондонській студії. Перейдемо до "гарячої" на сьогодні теми - Придністров'я. У якому напрямку може розвиватися ситуація, що скалалася на українсько-молдовському кордоні, у зв'язку з новим митним режимом, що придністровська сторона називає економічної блокадою?

А. Бутейко: Мій колега недавно коментував ці речі. Думаю, буде розвиватися у напрямку плану врегулювання цього придністровського конфлікту за тим сценарієм, який було узгоджено з ініціативи президента Ющенка.

Бі-Бі-Сі: Так, але реакція зараз на цей сценарій дуже бурхлива, тобто не буде вноситися ніяких змін в цей сценарій?

Я здивований, що може бути кваліфікація з боку Росії як 'економічний тиск", адже це реалізація тих домовленостей, які були досягнуті раніше Антон Бутейко

А. Бутейко: Ні, корективи, звичайно, можуть бути в деталях, але принципова програма врегулювання існує, вона узгоджувалась у форматі "п'ять плюс два" , і я особисто не бачу якихось можливостей принципового відходу від тих принципових положень, які були вже схвалені.

Бі-Бі-Сі: Придністров'я називає ситуацію "економічної блокадою", навіть з боку України. Росія це називає "економічним тиском". Як Ви вважаєте, які тут головні важелі впливу - дипломатичні, політичні чи економічні?

А. Бутейко: Я здивований, що може бути кваліфікація з боку Росії як "економічний тиск", адже це реалізація тих домовленостей, які були досягнуті раніше. В даному випадку, мова йде про те, щоб гарантувати територіальну цілісність і суверенітет Молдови над цією всією територією. А які будуть далі дії - дії будуть комплексні

А.Бутейко: Що стосується сумнозвісної для нас поправки Джексона-Веніка, її скасування, звичайно, буде означати, що стереотипи, які існували з пострадянських часів, зникають. І це можна лише вітати, тому що, як відомо, ця поправка була введена дуже давно - у 1974 році, і ще будучи послом України у США, ми працювали разом, як і мої попередники, з тим, щоб її скасувати. І відверто кажучи, я вважав, що ми були дуже близькими до того, що ця поправка буде скасована у 2000 році. Але, як відомо, тоді сценарій розвитку наших відносин пішов в іншому напрямку. Думаю, що це дуже гарний крок. Його можна лише вітати, і ми всі вітаємо, звичайно. Що стосується протоколу стосовно доступу на ринки товарів і послуг - це дуже гарний крок. Це можна вітати багато разів, тому що це означає, що Україна зробила важливий крок у напрямку трасформації нашої економіки і нашого суспільства. І це є визнанням саме тих змін, які відбулися за президента Ющенка, за команди, яка сьогодні є при владі. Це означає, що з"являться нові можливості доступу українських товарів на ринки США. Це буде означати і нові робочі місця для нас.

Бі-Бі-Сі: Не раз називалася дата - 2008 рік, коли Україна може стати членом НАТО - тобто уже через два роки. Наскільки реальні ці терміни і від яких головних критеріїв вони залежать: внутрішніх - військова, соціальна, конституційна готовність самої України, чи зовнішніх - готовність до прийому України самого НАТО.

Що стосується внутрішніх аспектів, то тут дуже важливою є консолідація політичних партій на підтримку цього курсу вступу до НАТО. І можу констатувати, що до виборчої кампанії ця консолідація була більшою А.Бутейко

А.Бутейко: Ці дати називаються. Але я особисто, хоча і відповідаю у МЗС за відносини України з ЄС і НАТО, не схильний до того, щоб публічно називати конкретні дати, хоча це наші амбіції - 2008 рік - бути запрошеними до членства в НАТО.

Це залежитиме саме від нас, від темпів трансформації, утвердження демократії і реформування оборонного комплексу, де ми маємо також значний прогрес. І звичайно, реформування комплексу безпеки, де ми лише суттєво розпочинаємо зусилля, щоб досягти критеріїв, які необхідні для вступу до НАТО.

Що стосується внутрішніх аспектів, то тут дуже важливою є консолідація політичних партій на підтримку цього курсу вступу до НАТО. І можу констатувати, що до виборчої кампанії ця консолідація була більшою.
А під час виборчої кампанії, на жаль, такого не сталося. Що я маю на увазі. Я особисто очікував, що у виборчих програмах ти політичних партій, які зорієнтовані на європейський і євроатлантичний вектор з"являться положення, які будуть означати, що ці політичні партії та блоки підтримають напрямок на вступ України до НАТО і будуть використовувати цю тему у передвиборчій кампанії. На жаль, із 45 блоків лише в програмі одного блоку - Українського Народного Блоку Костенка і Плюща записані ці положення, і вони відкрито проводять виборчу кампанію на підтримку діяльності із забезпечення вступу України до НАТО. Решта чомусь, це моє особисте міркування, мабуть побоялася проявити риси лідерства. І так як на початку виборчої кампанії лише трохи більше третини населення підтримувало вступ України до НАТО, то вони вирішили плестися у хвості громадської думки, яка є недостатньо поінформованою. І це є, як на мене, негативним фактором. Але я переконаний, що після виборів, коли ці електоральні мотиви зникнуть, то політичні сили консолідуються. Я це бачив в інших державах, де я був послом України. Наприклад, в Румунії. Я бачив, що політичні партії, незважаючи на те, чи це опозиція чи ні, вони консолідувалися і єдиним фронтом йшли на те, щоб приводити державу до критеріїв, необхідних для вступу до НАТО. Я думаю, що саме так буде і в нас.