Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

- Жінки у Європі отримують кращу освіту, але гіршу роботу, ніж чоловіки – висновки останнього дослідження Єврокомісії.

- Європейський Союз намагається розробити нову енергетичну політику.

- Країни ОПЕК залишають незмінними квоти на видобуток нафти.

- Австрійський банк продано місцевим інвесторам, попри те, що їх конкуренти з України пропонували більше грошей.

- Заборону на імпорт британської яловичини до Європи може бути скасовано.

До Міжнародного жіночого дня Європейський Союз опублікував результати останнього дослідження, згідно із якими жінки у Європі отримують кращу освіту, але гіршу роботу. Зокрема, 80 % жінок мають середню освіту, тоді як серед чоловіків цей показник становить 75%. Серед студентів також більшу половину складають жінки. Проте середньому в європейських країнах жінки заробляють на 15% менше за чоловіків, і лише третина керівних посад належить жінкам. При цьому найвищий рівень представництва жінок у владі та менеджменті компаній має Латвія, де цей показник становить 44%, а от найменше жінок – керівників на Кіпрі, де серед начальників – лише 14% жінок.

Європейська комісія розглянула проект документу, у якому окреслені засади нової енергетичної політики ЄС. Цей документ закликає країни-члени ЄС розробити спільну політику в енергетичній галузі, зменшити попит на енергоносії, розвивати енергетику, що потребує відновлювальних джерел енергії, а також укласти новий енергетичний пакт із Росією. Говорить голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу:

“Ми маємо дати кращу відповідь на складну ситуацію на енергетичних ринках, а також переглянути спобіг, у який ми зазвичай реагуємо на кризові події на нафтовому та газовому ринку. Іншим аспектом є проблема ефективності. Ми маємо забезпечити перехід до енергетики, яка споживала б менше вуглеводнів, використовуючи як нові, так і відомі вже технології. І “табу” при обговоренні цих проблем не може існувати.”

Оглядачі передбачають серйозний спротив ідеї спільної енергетичної політики з боку таких країн, як Німеччина, Франція, Іспанія та Італія, кожна із яких має свої вподобання щодо постачальників енергетичних ресурсів.

Крім того, досі вважалося, що питання енергетики має контролюватися кожною окремою країною на власний розсуд, оскільки воно стосуються національної безпеки. Щодо енергетичного пакту з Росією, то тут, як заявив голова Єврокомісії, треба враховувати обопільну залежність:

Європи від російських енергоносіїв, та Росії – від стабільних та багатих клієнтів. До пришвидшення ухвалення подібного документу ЄС підштовхнула і цьогорічна криза у газових стосунках між Україною та Росією, яка призвела до тимчасового обмеження поставок газу до деяких європейських країн.

Тим часом у Відні відбулася чергова зустріч міністрів країн-членів ОПЕК, на якому розглядалося питання можливості скорочення квот на видобуток нафти. Країни ОПЕК стверджують, що кожна із них працює на межі своїх нафтових потужностей. Водночас провідні країни світу закликали представників нафтового картелю на зменшувати видобуток, адже це одразу призвело б до зростання цін на нафту у світі.

Як заявив голова ОПЕК, Едмунд Дакору, “зміні квот на видобуток заважають надто багато геополітичних факторів.” Вершті-решт, країни ОПЕК вирішили не зменшувати квоти, залишивши їх на рівні 28 мільйонів барелів на добу. В очікуванні саме такого рішення, ціни на нафту на світових ринках дещо знизилася.

Продаж австрійського Burgerland Bank австрійському інвесторові, який запропонував меншу ціну, ніж український консорціум, є демонстрацією справжнього зневажливого ставлення ЄС до України - заявляють представники українського інвестора.

У прес-релізі українського консорціуму йдеться про те, що “великі австрійські компанії вже давно відкрили для себе український ринок, і інвестували у нього значні суми. У той таки час Австрія не допускає на свою територію українські інвестиції, навіть не перевіряючи їх легальність.”

Консорціум представляв інтереси Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча та “Укрпідшипник”, які розглядали покупку австрійського банку як можливість підтримати вихід своєї продукції на європейський ринок. Не зважаючи на те, що з фінансової точки зору пропозиція українців була значно привабливішою, австрійські регулюючі органи віддали перевагу місцевим інвесторам.

Ветеринарні експерти Європейського Союзу висловилися на користь скасування заборони на імпорт британської яловичини. Поставки британського м’яса до континентальної Європи були заборонені 10 років тому через масові випадки губчастого енцефаліту чи “коров’ячого сказу” серед британської худоби. Тоді жертвами отруєння зараженим м’ясом стали 150 осіб.

Повне скасування заборони, як очікують, набере чинності приблизно через шість тижнів. Через заборону на експорт яловичини до Європи, британські фермери втрачали більше 1 мільярда доларів на рік. Британія виконала всі вимоги задля того, щоби заборону на експорт яловичини, запроваджену у 1996 році, було скасовано. В останні сім років заборону було дещо послаблено, і, за певних обмежених умов, невелика частка експорту таки дозволялася.

Втім, цього було замало, аби компенсувати збитки, яких через заборону зазнали британське фермерство та довіра і впевненість споживачів. Рішення ветеринарів ЄС означає, що британські фермери відтепер зможуть експортувати яловичину, вироблені з неї харчові продукти, а також живе поголів’я за тими самими умовами, що й усі решта країн Європейського Союзу.

Кількість випадків захворювання на коров’ячий губковидний енцефаліт упала в Британії із 37-ми тисяч, зареєстрованих 14 років тому, до 161-го випадку, які було виявлено минулого року.