Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Світовий нафтовий ринок знову лихоманить.

Нігерійські повстанці грають на подорожчання нафти та знецінення акцій компанії Shell. Нігерійські повстанці, які минулими вихідними висадили в повітря колектор експортного терміналу Royal Dutch Shell та захопили заручників, погрожують новими атаками проти нафтової промисловості тієї країни. Через суботні події Shell змушена була зупинити роботу свого експортного терміналу на півдні Нігерії та евакуювати персонал з морських нафтових платформ.

Всі ці заходи відчутно послабили експортний потенціал країни. Бойовики етнічного угруповання “Рух за звільнення дельти Нігера” погрожують домогтися зниження експорту на третину, називаючи ті заходи відповіддю на те, що влада в боротьбі проти повстанців застосувала авіацію. А тим часом ціна нафти на ф’ючерсних торгах в лондонській електронній системі ICE Futures Exchange зросла на 1,9%. А агенція Блумберг прогнозує зниження цін на акції компанії Shell.

Туркменбаші ображається на Україну за відсутність конструктиву у поверненні боргів за спожитий газ. Президент Ющенко обіцяє розібратися і негайно доповісти про результати.

Заборгованість України ускладнює проведення переговорів про перспективи україно-туркменської співпраці у газовій сфері.

Туркменистан вважає, що Україна заборгувала за газ майже 160 мільйонів доларів, але не бажає вирішувати ту проблему. На не конструктивність України поскаржився лідер Туркменистану Сапармурат Ніязов президентові Віктору Ющенку, який телефоном вітав свого колегу з днем народження.

Туркменська сторона, як сказано в прес-релізі зовнішньополітичного відомства тієї країни, вбачає не конструктивність у тому, що Україна зробила не все можливе, аби повністю розрахуватися з боргами, а делегація Нафтогазу, під час останнього візиту до Ашгабату, не виявила бажання розглядати підняті Туркменистаном питання у повному обсягу.

Натомість Ющенко пообіцяв Ніязову найближчим часом розглянути питання боргу і негайно поінформувати туркменську сторону про результати.

Польща домовляється з Данією та Норвегією про спорудження газопроводу для транспортування палива з родовищ Північного моря.

Україно-російська газова дискусія спонукає європейські країни прискорювати пошуки альтернативних російським джерел енергозабезпечення.

Польща сподівається щонайбільше за 4 роки запустити газопровід потужністю 5 мільярдів кубометрів на рік, яким транспортуватиметься газ із родовищ північного моря. У міністерстві економіки Польщі називають той газопровід частиною планів чинного уряду з диверсифікації постачань газу, який зараз – на стадії переговорів з північноморськими країнами Данією та Норвегією. Попередній польський уряд теж провадив переговори про збільшення газопостачань з Норвегії, але відмовився від цього варіанту, назвавши його занадто витратним.

Іноземним інвесторам незатишно в Білорусі. В Узбекистані та Україні не набагато краще.

Американський журнал Форбс назвав Білорусь найменш гостинною країною для іноземних інвестицій в СНД, присудивши їй п‘яте місце у світі – після Гаїті, Лаосу, Анголи та Зімбабве. При складанні рейтингу інвестиційної “гостинності” враховувалися серед іншого адміністративні обмеження для бізнесу, рівень корупції та податків, а також законодавчий захист інвестицій.

Білорусь стала лідером серед країн СНД тому, що там, як пише Форбс, компанії часто зазнають тиску з боку центральних та місцевих органів влади. Друге місце в рейтингу негостинності для іноземного бізнесу серед країн СНД посідає Узбекистан. Далі йдуть Азербайджан, Україна, Росія, Казахстан, Грузія Молдова та Вірменія. Найпривабливішими для інвесторів, за версією журналу Форбс, є Данія, Фінляндія та Ісландія.

Азійський взуттєвий демпінг на європейських ринках.

Фахівці застерігають про можливе підвищення цін на взуття в Європі після того як європейські слідчі виявили, що Китай та В'єтнам завозять до Європейського Союзу взуття за заниженими цінами. Слідство дійшло висновку, що в результаті зазнають збитків європейські виробники.

Як передає з Брюсселя кореспондент Бі-Бі-Сі з питань бізнесу Джон Мойлан, Європейська Комісія може запровадити податок на імпортоване взуття, що може спричинити підвищення цін в крамницях.

Слідству передували скарги європейських виробників взуття, які нарікали на навалу дешевого імпорту з Китаю та В'єтнаму. Минулого року до ЄС з Китаю було завезено 95 мільйонів пар взуття, а з В'єтнаму 120 мільйонів пар. Але, згідно з Європейською Комісією, взуття, щодо якого проводиться розслідування, становить лише 8 відсотків всього взуття, що продається в Європі. В результаті слідства, що тривало 9 місяців, були виявлені докази демпінгу. ЄС твердить про втручання держави в тих країнах у галузь виробництва шкіряного взуття у формі доступу до дешевого фінансування та пільгових податків. Європейська Комісія твердить, що це шкодить європейським виробникам, більшість яких - у південній Європі. Комісар ЄС з питань торгівлі Пітер Мендельсон, як очікується, цього тижня має запропонувати антидемпінгові заходи.

Згідно з джерелами в Брюсселі на імпортоване взуття з двох азійських країн може бути накладено податок розміром від 15-ти до 20-ти відсотків. Податки має бути запроваджено поетапно, щоб дати змогу європейським крамницям, зокрема, замінити постачальників. Заходи можуть бути запроваджені у квітні терміном на 5 років у разі як не буде досягнуто угоди між ЄС та двома країнами-виробниками. Китай застерігає, що у разі запровадження антидемпінгових заходів Пекін може звернутися до Світової Організації Торгівлі.

В Україні не стихає скандал довкола квартирної афери при спорудженні житла компанією “Еліта-Центр”. Майже тисяча триста інвесторів звернулися по допомогу до правоохоронців. Загальна сума збитків, за підрахунками міліції, становить 320 мільйонів гривень. Міліція заарештувала майно тих, хто проходить у справах про махінації з житлом, а також тих, хто може бути причетний саме до справи “Еліта-Центру”. Заарештовані також 23 банківські рахунки, через які провадилися фінансові оборудки тієї компанії. А мер Києва Олександр Омельченко сказав, що міська влада шукає схему створення інвестиційного фонду для добудови житла, аби ошукані інвестори змогли купити помешкання за собівартістю.