Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

- Представник Державного департаменту США вважає, що у вирішенні газових питань Росія чинить політичний тиск на Україну. В США також занепокоєні репутацією РосУкрЕнерго, із якою український Нафтогаз має створити спільне підприємство для постачання газу до України.

- Україна опосередковано визнала, що останніми днями відбирала із своїх трубопроводів російський газ, призначений для європейців. Керівництво уряду рекомендує підприємствам скоротити споживання газу.

- Ремонт газопроводу, яким російський газ постачається до Грузії та Вірменії, затягується на тиждень.

- США відновили дію торгівельних преференцій для України, які були скасовані через «інтелектуальне піратство».

- У Давосі розпочинає роботу черговий бізнес-самміт. Основна тема – економічна експансія Китаю та Індії.

Заступник Дежсекретаря США з питань Європи та Євразії Деніел Фрід заявляє, що Росія використала газові проблеми для політичного тиску на Україну. Американський високопосадовець також звернув увагу на непевність репутації РосУкрЕнерго, компанії-посередника, який згідно із останніми україно-російськими домовленостями постачатиме газ в Україну:

«Росія є, і, напевне, залишатиметься, основним постачальником енергоносіїв до України. Проблемою є очевидне використання політичного тиску на Україну, а також завершення переговорів угодою із непевним посередником, РосУкрЕнерго, компанією, про яку не дуже багато відомо як у США, так і у Європі та Україні».

Ця заява представника Держдепартаменту США пролунала напередодні підписання у Києві угоди між українським Нафтогазом, російським Газпромом та РосУкрЕнерго щодо створення спільного підприємства з постачання газу до України. Український прем'єр, Юрій Єхануров, заявив, що він сподівається на підписання цієї угоди не зважаючи на всі перешкоди.

Згідно із повідомленнями кількох українських інформаційних агенцій, які посилаються на джерела у Нафтогазі, Україна таки перебільшила узгоджені обсяги російського газу, призначеного для експорту до Європи, із своїх трубопроводів. Звинувачення у цьому напередодні пролунали від керівників Газпрому.

Водночас офіційно ані представники Нафтогазу, ані міністерства енергетики звинувачення не коментували, але у вівторок керівництво уряду закликало скоротити споживання газу, яке за останні дві доби через сильні морози перевищило всі рекорди. Підприємствам також запропоновано переходити на альтернативне пальне – вугілля та мазут. Наразі в Україні працюють 14 із 15 блоків на атомних станціях, а запаси вугілля на складах електростанцій з початку місяця скоротилися на третину.

Міністерство економіки України розповсюдило заяву, у якій прогнозується уповільнення росту в промисловості 2-3% у зв'язку із підвищенням цін на газ та нестабільною політичною ситуацією. Минулого року зростання промислового виробництва в Україні скоротилося з 12 до 3%, проте під кінець року зростання почало відновлюватися, і у грудні становило вже більше 5%.

Румунія, Польща, Італія та Угорщина і надалі відчувають скорочення поставок російського газу. Через це у Румунії, яка недоотримує до 15% від законтрактованого газу і потерпає від суворих морозів, тимчасово припинено роботу 5 хімічних заводів. Угорщина заявляє, що недопоставки російського газу становлять до чверті від запланованих, і уряд країни розглядає можливість використання стратегічного резерву нафти.

Для покриття недопоставок газу до Польщі Газпром збільшив його прокачку через територію Білорусі. Нестачу газу відчуває і Туреччина, яка отримує його як з Росії, так і з Ірану. Водночас комісар ЄС з енергетики Андріс Пібалгс заявив, що у Європейській комісії вірять у сумлінне виконання Росією та Україною своїх зобов'язань стосовно постачання та транзиту газу, і не мають інформації про можливі порушення контрактів.

Ремонт магістрального газопроводу, який з'єднає Росію, Грузію та Вірменію, затримується принаймні на 100 годин через, як твердить російська сторона, витік газового конденсату з пошкодженого трубопроводу та вибухонебезпечну ситуацію. У Тбілісі називають зупинку у ремонтних роботах «дивною».

Магістральний трубопровід та лінію електропередач, якими з Росії до Закавказзя постачався газ та електроенергія, було зруйновано одночасними вибухами в неділю. Передбачалося, що Росія відновить постачання свого газу до Грузії через трубопровід, що проходить територією Азербайджану, проте у вівторок через аварію на компресорній станції тепер вже в Азербайджані, відновлення постачання газу до Грузії знову було відкладено.

Держдепартамент США закликав Росію розібратися із причинами вибухів на магістральному газопроводі у Північній Осетії, через які Грузія та Вірменія виявилися відрізаними від постачання енергоресурсів.

США оголосили про відновлення статусу України як учасника американської Генеральної системи преференцій у зв'язку із поліпшенням ситуації із захистом прав інтелектуальної власності. Преференції були скасовані у 2001 році, коли Україну було названо серед провідних «інтелектуальних» піратів у світі за випуск не ліцензованих компакт-дисків та програмного забезпечення, а у 2002 році на Україну були накладені санкції у формі 100-відсоткового мита на український експорт.

Тодішні втрати українських виробників оцінювалися у 75 мільйонів доларів. У липні 2005 року Верховна Рада ухвалила закон, який ужорсточує відповідальність за порушення права інтелектуальної власності, а українська влада, за спостереженнями офіційного Вашингтону, докладала активних зусиль, аби протидіяти нелегальному виробництву та продажу не ліцензованих цифрових носіїв.

Відновлення цього статусу дозволяє Україні здійснювати безмитний експорт до США більше 3 сотень найменувань товарів, серед яких продукція металургії та хімії, що виглядає особливо своєчасним для українських виробників на тлі погіршення світової кон’юнктури та зменшення рентабельності через підвищення цін на енергоносії.

Рішення про відновлення преференцій також передбачає переведення України із списку «пріоритетних» країн для спостереження за дотриманням прав на інтелектуальну власність.

Водночас, США все ще не надали Україні статусу країни з ринкової економікою, що Європейський Союз зробив ще наприкінці минулого року. Питання надання ринкового статусу мало бути розглянуто у Вашингтоні 23 січня, проте було перенесене на 16 лютого. Затримка у розгляді пояснюється потребою детальніше розібратися із теперішньою ситуацією в українські економіці.

Крім того, на розгляді палати представників американського Конгресу все ще знаходиться пропозиція щодо скасування поправки Джексона-Веніка стосовно України, що також надало б нового імпульсу україно-американським торгівельним стосункам. США також є серед трьох країн, із якими Україна все ще не підписала двосторонній протокол, необхідний для вступу до СОТ.

У швейцарському Давосі, як завжди, в останній тиждень січня розпочинається бізнес-саміт, на якому зберуться керівники провідних компаній світу, лідери та урядовці з багатьох держав, представники неурядових організацій. Якщо минулого року провідною темою давоського самміту була соціальна відповідальність великих транснаціональних корпорацій, то цього року домінуватиме тема економічної експансії Індії та Китаю. Самміт триватиме до кінця тижня, і його організатори очікують на участь 2 340 делегатів із 89 країн світу.