Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

-Україна пропонує Росії укласти "джентльменську угоду" про ненапад у випадку, як одна із сторін вступить до СОТ швидше за іншу – заява секретаря РНБО.
-Литва готується знову продати найбільший у Балтиці нафтопереробний завод.
США та Китай досягли порозуміння у текстильній суперечці.
-Безладдя у Франції поки що не дуже зачіпає економіку – все це в економічному огляді.

Президент Ющенко наклав вето на ухвалений парламентом закон про запровадження мораторію на імпорт м’яса та субпродуктів з домашньої птиці.

Згідно із законом передбачалося, що мораторій діятиме півкроку. Пояснюючи своє рішення про ветування закону, президент зазначає, що цей мораторій міг би негативно відбитися на прагненнях України набути членства у СОТ. Крім того, внаслідок запровадження мораторію, Україна втратила б 60 мільйонів гривень імпортного мита, а парламентарі, ухвалюючи закон про заборону імпорту, не назвали джерел покриття цих доходів бюджету.

Водночас президент вважає, що скасування заборони на імпорт м’яса птиці не полегшить потрапляння в Україну пташиного грипу, адже, як йдеться у поясненнях президента парламенту, заборона постачання м’яса із країн, де зареєстровані випадки захворювання, регулюється іншим законом – "Про якість та безпеку харчових продуктів."

Україна пропонує Росії укласти угоду про те, аби враховувати інтереси один одного при вступі до СОТ – про це заявив секретар РНБО України, Анатолій Кінах в інтерв’ю російській "Независимой газете."

За словами пана Кінаха, "зміст угоди зводиться до того, що, незалежно від того, яка країна першою набуде членства у СОТ, вона не створюватиме проблем для іншої країни." Раніше, під час візиту до Вашингтона, український прем’єр Юрій Єхануров, заявляв, що "якщо Росія вступить до СОТ раніше України, то Україна не вступить до СОТ ніколи."

У відповідь на це офіційний представник МЗС Росії Михаил Каминін заявляв, що Росія не чинитиме жодних перешкод для України у вступі до СОТ у разі, як випередить Україну на цьому шляху.

У той таки час голова секретаріату українського президента Олег Рибачук заявляв, що Київ та Москва не можуть синхронізувати процес вступу до СОТ, бо це є "технічно неможливим."

США та Китай підписали договір, який має покласти край суперечкам з приводу експорту китайського текстилю.

Угоду було підписано у Лондоні напередодні візиту до Пекіна президента США Джорджа Буша, що має відбутися наприкінці листопада. Раніше аналогічний договір Китай підписав із Європейським Союзом.

Підписанню тієї угоди передував кількаденний арешт у європейських портах великих партій китайських товарів, які перевищували існуючі квоти. Експорт китайського текстилю до ЄС та США стрімко зріс по тому, як Китай став членом СОТ і отримав вільніший доступ на ринки Європи та Америки.

Уряд Литви, намагаючись ефективніше продати нафтопереробний гігант Балтії Maziekiu Nafta, почав переговори з основними претендентами на цю компанію – російсько-британським концерном TНK-BP, казахською нафтовою групою Казмунайгаз і російським Лукойлом.

Як повідомив із Вільнюса Віктор Чернишук, Maziekiu Nafta є надзвичайно привабливою для багатьох нафтових компаній світу. Це єдине в країнах Балтії нафтопереробне підприємство, що розташоване поблизу потужного морського нафтотерміналу Бутінге. Від нього – найкоротший шлях до ринків Північної і Західної Європи.

За стислий термін компанія мала трьох господарів – державу, американський концерн Williams і російський ЮКОС. Інтрига полягає в тому, що заявки на приватизацію приймає литовський уряд, а останнє слово у виборі покупця залишається за кредиторами ЮКОСа – європейськими банками.

Розуміючи це, конкуренти влаштовують небачені шоу, презентуючи свої програми з приватизації. Поки що, на думку офіційного Вільнюса, найбільш привабливими є три претенденти – британсько-російська компанія ТНК-ВР, казахська Казмунайгаз і ЛУКойл.

Безладдя у Франції, яке котрий день поспіль є однією із провідних новин, поки що не зачепило французьку економіку.

Як передає з Парижа Алла Лазарєва, останні події у передмістях французької столиці дещо шкодять ресторанному та туристичному бізнесу і, навпаки, позитивно відбивається на рекламному бізнесі.

Прес-служба Організації керівників великого бізнесу Франції МЕDEF повідомила, що втрати від подій у передмістях, безумовно, є, але про параліч французької економіки не йдеться. За підсумками за місяць збитки очікуються у трьох важливих для країни галузях економіки - туристичному, готельному та ресторанному бізнесі.

Проте, вважають експерти МЕDEF, не варто і перевищувати вплив того, що відбувається у деяких бідних кварталах, оскільки через ці квартали туристичні маршрути не проходять, а крім того, безлад чиниться виключно вночі.

За повідомленням телеканалу France 2, якщо ресторани та готелі мають менше клієнтів, ніж зазвичай, то телебачення, навпаки, різко збільшує свою аудиторію, та, відповідно, рекламні надходження. Рекордна кількість глядачів – понад 8.5 мільйонів – дивилася у понеділок першу серію екранізації романів Моріса Дрюона "Прокляті королі."

Денне життя французів за останні 12 днів практично не змінилося: відкриті крамниці та підприємства, працює міський та залізничний транспорт.

Щоправда, міський транспорт у паризьких околицях через запровадження комендантської години не опівночі, а о 9 годині вечора. А отже, телеканали і далі зароблятимуть рекордні надходження від реклами.

Офіційних підрахунків збитків, завданих безладдям у французькій столиці, поки що немає.