Про майбутній завод та про подальшу долю нафтопроводу Одеса-Броди в інтерв‘ю Бі-Бі-Сі розповів заступник керівника державної компанії "Укртранснафта" Михайло Гончар.

М.Гончар: Сама ідея розташування в Бродах нафтопереробного заводу безвідносно до його ініціаторів і до конкретного проекту, який презентується, є раціональною у своїй основі. І головним є те, що цей завод має бути зорієнтований на переробку перш за все нафти із Каспійського регіону через систему Одеса-Броди.

Але зручність Бродів ще і в тому, що саме в Бродах сходяться два потоки: традиційний потік нафти urals із системи “Дружба” і туди ж може надійти нафта каспійська через систему Одеса – Броди, в чому незаперечна перевага саме такого місцерозташування можливого майбутнього нафтопереробного заводу.

Бі-Бі-Сі: Чи мова йде про потребу проектування різних якихось потужностей переробних, аби транспортувати і російську urals з “Дружби”, і легшу каспійську нафту?

М.Гончар: Ні, він працюватиме, безперечно, на основі легкої каспійської нафти, але в технологічному процесі може використовуватися також і urals. Очевидно, не варто робити такої однозначної орієнтації і прив‘язки.

Бі-Бі-Сі: Пане Гончар, як би ви пояснили, що останнім часом якось менше говорять (принаймні публічно) про повернення нафтопроводу Одеса-Броди до проектного напрямку?

М.Гончар: Можливо, це пов‘язано з тим, що це питання повертається в професійну площину і деполітизується. Головне полягає в тому, що рік роботи нафтопроводу в реверсному режимі показав його економічну безглуздість.

Це не було секретом і рік тому, але тоді всі аргументи будувались на кінчику олівця з прогнозними цифрами. Тепер рік роботи показав у натуральному вимірі, що реверсна експлуатація нафтопроводу здійснюється практично з урахуванням необхідності виплати взятого кредиту на технологічну нафту та експлуатаційних витрат практично у збитковому режимі. Для цієї системи. А тому перехід до прямого використання – це питання недалекого часу.

Бі-Бі-Сі: Про “політичність” реверсу ви, здається, говорили ще до того, як було ухвалене відповідне рішення на міждержавному україно-російському рівні. Якщо говорити про аверс, європейський напрямок, то коли найраніше це можливо?

М.Гончар: Я думаю, що 2006-й може стати перехідним роком. Нашим російським партнерам ми пропонуємо, як пропонували й раніше, більш економічний і доцільний варіант напрямку транспортування їхньої нафти, тобто, через систему Кременчуг-Південний, яка може пропустити такий же додатковий вантажопотік, але за значно кращими для вантажовідправників економічними показниками – практично на 3 долари дешевше на кожній тонні нафти. Це безперечно спрацьовує позитивно на економіку такого маршруту транспортування.

Бі-Бі-Сі:Ви сказали, що за підсумками першого року використання нафтопроводу в реверсному напрямку можна говорити про збитковість цього проекту. Чи означає це, що ТНК-BP (російські партнери) вже готові обговорювати доцільність європейського напрямку нафтопроводу?

М.Гончар: Ми ведемо відповідний діалог з ними, і без зайвого розголосу, з цифрами в руках визначаються всі недоліки і переваги того й іншого маршруту, включно з реверсом як етапом, що вже відбувся. І власне кажучи, головним недоліком реверсу є те, що по ньому пішли не додаткові до раніше існуючих обсяги нафти, а пішли просто перерозподілені обсяги іншої системи нафтопроводів – Придніпровської.

А це не принесло додаткового трафіку через всю систему нафтопроводів України, а лише перерозподілило існуючий потік. І в цьому контексті ми зацікавлені в тому, щоб все ж таки вийти на додаткові позиції, додаткове завантаження нафтотранспортної системи і допомогти нашим партнерам також у вирішенні їхніх логістичних проблем.

З Михайлом Гончаром розмовляла Ірена Таранюк