Кирило Лукеренко для Бі-Бі-Сі, Київ

Після того, як майже два тижні тому у Києві відбулися громадські слухання щодо громадського телебачення, більшість причетних були згодні, що громадське мовлення треба розбудовувати якнайшвидше.

Крім того експерти погоджувалися – основою для створення громадського телеканалу має стати Перший національний телеканал. Таку тезу обстоює і віце-прем'єр-міністр Микола Томенко:

Микола Томенко: суспільне мовлення - окремо

"Коли ми кажемо про суспільне мовлення як загальнонаціональне мовлення, то цілком очевидно, що воно мусить творитися на основі державного Першого національного, а не на голому місці, як ідеї висловлювалися, про те що, наприклад, Перший національний лишається державним, чи як кажуть мої колеги з правоцентристського спектру політичних сил, національним телебаченням, а окремо треба робити суспільне мовлення".

Можна, але гроші - наперед

Однак у такого бачення майбутнього Першого національного каналу є опоненти. Серед їхніх аргументів є і такий – нині канал і так виконує суспільні функції, виробляючи програми для дітей, літніх людей, підтримуючи високу культуру, українську мову, тощо.

Керівник Держтелерадіо Іван Чиж вважає, що насамперед треба збільшити фінансування Першому національному каналу, а вже потім думати про громадське мовлення:

"Якщо ми залишимо національну компанію на мотузочках, і з таким рівнем технічної конкурентоздатності, і з усіма проблемами ще від царя Гороха, то треба просто не смішити людей, і не починати проектів. Суспільне мовлення можна починати, і мене ніхто не зіб’є з цієї позиції, тільки тоді, коли ми державою інвестуємо у створення, виведемо його у конкурентну лінію на рівні хоча б з комерційними мовниками, і тоді пустимо в плавання. В іншому випадку це - профанація".

Іван Чиж завдяки голосуванню Верховної Ради зберіг свою посаду у Держтелерадіо, яку він обіймав іще за часів Леонід Кучми.

Революція на марші

Керівник Першого національного Тарас Стецьків опинився в цій ролі завдяки своїй революційній біографії - він категорично проти затягування трансформації:

"Я вважаю слабким аргументом, що “ідея хороша, всі її сприймають політично, але вона не на часі. Вона панове не на часі, оскільки у нас через рік будуть деякі події політичні, ви ж самі все розумієте". Тому я би питання, які політичні процеси будуть відбуватися у нас в державі через рік, я би це питання поставив збоку. Я розумію, що це буде впливати, і навіть розумію, що це буде ускладнювати. Але я вважаю, що це не може бути аргументом на користь такої тези: "Ну, ми давайте обговорювати зараз, а взагалі починати ми будемо все-таки через рік". Це означає, що якщо таку точку зору прийняти, то вона не буде ніколи".

Право на контроль

Микола Томенко каже, що при визначенні термінів треба виходити з реалій – оновлений бюджет на цей рік уже ухвалено і в ньому фінансування громадського мовника не передбачене:

“Протягом року нам треба вийти, щоб на наступний рік уже почав діяти закон про суспільне мовлення, чи в якійсь іншій версії назви, це формальність. Щоби ми чітко знали, можливо починаючи уже зі змін до бюджетного кодексу, щоби на наступний фінансовий рік було зрозуміло, що суспільство так само вкладає в цей канал і має право на більший контроль цього каналу. Бо сьогодні, за великим рахунком, держава вкладає, і вкладає менеджмент національної телекомпанії, який розміщує рекламу”.

Критична вага конкуренції

Створення нового потужного мовника, а саме таким бачать його ідеологи громадського телеканалу, неодмінно викличе зміщення центру ваги в мас-медіа.

Дехто з фахівців говорять про позитив, який несе цілій галузі новий, сильний і вільний конурент. Андрій Шевченко, колишній шеф-редактор “5 каналу", нещодавно став першим віце-президентом Національної телекомпанії України, яку розглядає як плацдарм для створення громадського телебачення:

“Можемо точно говорити про загострення конкуренції в новинах. Поява сильного громадського телеканалу звичайно ж створить конкуренцію для новин на інших каналах. Але це хороша конкуренція. Тому що вона створює конкуренцію у якості, в дотриманні журналістських стандартів, а не конкуренцію в тому, хто більше сподобається владі”.

Водночас гендиректор канала ICTV Олександр Богуцький звертає увагу комерційних телекомпаній на те, що за гроші платника податків створюється фактичний телеконкурент, який може відтягувати частину прибутків. Олександр Богуцький не проти навіть частково пдтримувати гомадське телебачення внесками, однак до реклами на громадському каналі ставиться з недовірою.