Юрій Кушко Бі-Бі-Сі, Київ

Олександр Чалий

У ранковій програмі Української служби Бі-Бі-Сі він сказав, що, на його думку, план дій "Україна-ЄС" не фіксує якісного прориву в стосунках між двома сторонами.

Бі-Бі-Сі: Наскільки виявляється на практиці ентузіазм Європи з приводу українських змін, зокрема – в плані дій “Україна-ЄС”?

О. Чалий: На моє глибоке переконання, нам не вдалося перевести дух Майдану в наші відносини з Європейським Союзом. Щодо плану дій, - а я був свого часу керівником української делегації на переговорах з ЄС щодо цього питання, - то його основний текст був прийнятий ще у вересні, за два з половиною місяці до подій “помаранчевої революції”. Тобто це старий документ, у якій тепер намагаються влити новий зміст. Однак, якісного прориву у відносинах між Україною та Європейським Союзом він, на жаль, не фіксує.

Бі-Бі-Сі: Тобто десять пунктів, якими чільні представники ЄС – Хав'єр Солана і Беніто Ферреро-Вальднер - доповнили план дій, не змінють якості того документу?

О. Чалий: Ні. Вони лише дещо підсилюють попередні пропозиції, які вже були в плані дій, і якісно нових рішень не містять. Головне – не фіксують європейської перспективи України.

Бі-Бі-Сі: Як зазначив один з київських часописів, у Брюсселі ми почуємо не лише скрип пера, але й скрип зубів українських дипломатів, бо це не зовсім те, чого вони очікували. Таке враження, що Євросоюз і брюссельські чиновники не надто готові відкрити обійми Україні. Ми чули, зокрема, застереження французького міністра закордонних справ, який закликав Київ не створювати хаосу в ЄС. То ж чи варто Україні сподіватись, бодай, асоційованого членства в тій спільноті?

О. Чалий: Безперечно, наша позиція була, є і буде полягати в тому, щоби трансформувати наші сучасні відносини співпраці і партнерства у відносини асоціації з ЄС. Але я хочу знов наголосити на тому, що сьогодні, на жаль, відбудеться формалізація статусу України як сусіда. А цей статус, з точки зору термінології ЄС, не передбачає перспектив членства. І ось в цій ситуації нам треба буде у новий спосіб підходити до наших відносин з Європейським Союзом.

Бі-Бі-Сі: А як саме?

О. Чалий: Мені здається, треба подивитися правді в очі і чітко зрозуміти, що нам треба шукати нових форм співпраці з ЄС. Майдан надав лише мандат дій від імені українського громадянського суспільства. Але нам потрібно трансформувати той мандат у наші відносини з європейським громадянським суспільством. У цьому контексті я більше переваги надаю виступу президента в Європарламенті – мені здається, це саме та арена, де нас можуть почути. Гадаю, що нам треба терміново подати заявку на членство в ЄС. Ми затримуємося і втрачаємо “вікно можливостей”. Також нам треба чітко зрозуміти, що у найближчі три роки план дій дасть нам змогу реалізувати відносини з Євросоюзом НЕ в контексті членства.

Бі-Бі-Сі: Нова українська влада декларувала, що відмовиться від багатовекторності у зовнішній політиці і стане на рейки євроінтеграції. Як би Ви оцінили перші кроки на цьому шляху?

О. Чалий: Мені здається, що на сьогодні дуже чітко і президентом України, і новим міністром закордонних справ заявлено, що курс на євро інтеграцію є стратегічним і що йому підпорядковуються інші напрямки зовнішньої політики України. В цьому контексті ми позбуваємося політики багатовекторності.

Бі-Бі-Сі: У день, коли українська делегація обговорюватиме у Брюсселі європейські перспективи, до Києва прибуває міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров. Наскільки символічним є цей візит?

О. Чалий: Дійсно, символізм є. Це історичний день, тому що певною мірою визначається геополітичний статус України в її відносинах з Європейським Союзом. На жаль, сьогодні він буде зафіксований як статус сусіда. Щодо візиту Лаврова саме у цей день, то він демонструє, що змагання за Україну триває і надалі. Мені дуже б хотілося, щоби Україна була не об'єктом геополітичних змагань гігантів, а суб'єктом цієї політики. Сьогодні я ще раз можу підтвердити свою думку про те, що двох інтеграцій Україна не витримає. Відтак вона повинна підпорядкувати свої відносини з Росією європейській інтеграції. В цьому контексті наші відносини в ЄЕП можуть мати місце лише у формі зони вільної торгівлі. Мені здається, що на цьому слід наголошувати і під час переговорів російського міністра в Києві. Головне – щоби українська дипломатія навчилася говорити одне й те саме у Брюсселі, Москві і Вашингтоні. І не намагатись комусь подобатися.

Бі-Бі-Сі: Сєргєй Лавров напередодні візиту до Києва наголосив, що колишні радянські республіки, як от Україна чи Грузія, можуть вільно обирати свій шлях і будувати зовнішню політику незалежно від Росії? Як Ви ставитеся до подібних заяв?

О. Чалий: Це нові елементи в зовнішній політиці Російської Федерації. Я, безперечно, їх вітаю. Але хотів би, аби такі заяви були зафіксовані і в двосторонніх формулах відносин між Росією та Європейським Союзом, між Росією і Сполученими Штатами. Тоді світ був би певен, що ми переходимо до нової ери відносин – як з Російською Федерацією, так і з Європейським Союзом та Сполученими Штатами.

Бі-Бі-Сі: І можливо тоді, і Євросоюз (зокрема, так звана стара Європа) не дивилися б на стосунки з Україною через призму Москви. Ви думаєте, що ця звичка і досі дається взнаки?

О. Чалий: Я абсолютно впевнений, що головною причиною того, чому Україні після “помаранчевої революції” – попри те, що ми здали на “відмінно” тест на демократію – відмовляють в реальній перспективі членства в Євросоюзі, є те, що і Брюссель, і Бонн, і Париж дивляться на Україну через призму Москви. Через цю причину у вівторок, на засіданні комісії “Україна-НАТО” ми, наскільки мені відомо, не отримаємо позитивного сигналу і щодо членства в Північно-Атлантичному Альянсі.

Бі-Бі-Сі: Повертаючись до заяв Сєргєя Лаврова... Не могли б Ви докладніше розповісти про їхнє значення для України.

О. Чалий: Зміст заяви пана Лаврова полягає в тому, що Росія більше не розглядає Грузію та Україну своєю зоною впливу, і фактично вони можуть тепер самостійно визначати свій майбутній геополітичний статус. На мій погляд, ми можемо кваліфікувати заяви російського міністра як “доктрину Лаврова”. Це якісно нова позиція російської влади. Я б наголосив, що односторонні заяви міністра закордонних справ будь-якої країни породжують юридичні забов'язання для тієї країни. А отже, те, що заявив Лавров, можна розглядати як певні юридичні забов'язання Російської Федерації. На мій погляд також дуже важливо підсилити саме цю частину його заяв під час переговорів у Києві – можливо, у двосторонньому комюніке, а у подальшому трансформувати їх у двосторонні документи між Росією та Євросоюзом, між Росією та Сполученими Штатами.

Бі-Бі-Сі: Згадавши про засідання комісії “Україна-НАТО”, Ви припустили, що українська делегація отримає негативний сигнал щодо перспектив її інтеграції до Альянсу. Щодо дає Вам підстави так вважати?

О. Чалий: Я б зробив дещо інший акцент - ми не отримаємо позитивного сигналу. Тому що, ви знаєте, плани Україна-НАТО ми вже виконуємо не перший рік... На жаль, якісної трансформації цього плану дій у план набуття членства в альянсі не відбудеться. Відбудеться лише загальний діалог. Тим не менш, я вітав би, якби на саміті Україна-НАТО було висловлено підтримку новій доктрині Лаврова. Мені здається, це підсилило б геополітичну домовленість між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою про те, що Україна і Грузія мають повне право самостійно вирішувати свою геополітичну долю.