Наталія Писанська для Бі-Бі-Сі, Німеччина

Європарламент у Страсбурзі

Бі-Бі-Сі: Європарламент ухвалив щодо України резолюцію, яка не має юридичної сили. Тим часом у німецькій пресі з’явилися думки про привілейоване партнерство в зв’язку з демократичним вибором України. Чи воно можливе?

Х.Трюппель: На дебатах у Європейському парламенті щодо виборів в Україні, тобто переголосування його другого туру, котрий відбувся 26 грудня, більшість парламентаріїв у доповідях наголошували на своєму політичному інтересі щодо змін у політиці сусідства.
Вони хочуть залишити відкритою перспективу для України. З тим, щоб одного дня, коли вона справді стане демократичною, увійти до Європейського союзу.
Не йшлося більше ані про привілейоване партнерство, ані про „ні” Україні, як раніше висловлювалися члени Єврокомісії під головуванням Романо Проді. Виступаючі не виключали повного членства України в Європейському союзі.

Бі-Бі-Сі: Раніше члени Єврокомісії підкреслювали, що не змінюватимуть рамок програми сусідства. Відтоді ситуація в Україні змінилася. У зв’язку з цим: чи розставить ЄС наголоси по-іншому?

Х.Трюппель: Це потрібно розуміти так, що до недавнього часу було мало європейських антен, налагоджених на події, котрі розпочали зміни або навіть змінили ситуацію в Україні.
Через великі демократичні протести, що відбувалися восени і взимку, Європа стала чутливішою до України.
Тому ті європейські парламентарії, котрі під час виборчого процесу працювали в Україні як спостерігачі, вважають, що було б політично помилково назавжди виключити можливий вступ України до ЄС.
Поки невідомо, який буде результат, але численні парламентарії вимагають нині також і від Європейської комісії нового політичного загострення у відчутті ситуації щодо змін у формулюванні політики сусідства з Україною.
Вони вимагають активніше співпрацювати з країною і підтримувати її різноманітні суспільні групи. Тому ситуація, котра була рік тому в інституціях ЄС щодо цих питань, нині змінилася.

Бі-Бі-Сі: У який спосіб можуть бути реалізовані вимоги парламентаріїв до Європейської комісії?

Х.Трюппель: Спочатку потрібно чітко зазначити, що поки немає офіційної постанови щодо цього. Є лише нова політична атмосфера щодо нинішньої ситуації в Україні.
Комісія займає вичікувальну позицію, тим часом як у Парламенті тривають відповідні дебати. Це означає, що Україна, як і інші країни, котрі в майбутньому хочуть вступити до ЄС, мають виконати Копенгагенські критерії, якими визначено, що саме кожна окрема держава має досягти, щоб вступити до спільноти, має подати заяву на членство до ЄС.
Після того почнуться переговори щодо вступу, якщо, звичайно, на те буде політична воля. До цього ми ще не дійшли. Але найважливіше, на мою думку, це позитивні зміни у позиції, що сталися останнім часом, котра більше не виключає саме такого напрямку.

Бі-Бі-Сі: Ви вважаєте, що напрямок України до вступу у ЄС нині є реальним?

Х.Трюппель: Політично ми ще не дійшли цього, але я виходжу з того, що коли розвиток в Україні відбуватиметься позитивно, країна стане більш демократичною, і стануться також економічні зміни, то в наступні роки з’являться дуже серйозні політичні міркування щодо відкриття для неї перспектив вступу до ЄС. Але нині, враховуючи всі дискусії у Європі щодо розширення ЄС, стає ясно, що ця тема дуже спірна.
Ви знаєте, як вирують почуття, коли йдеться про початок переговорів з Туреччиною. Але я переконана, що питання України у наступні роки постане на порядку денному, звичайно, за умов, якщо там і надалі відбуватиметься процес демократизації.

Бі-Бі-Сі: Чи правда, що вступ України до ЄС буде тим імовірнішим, чим більше поступок ЄС зробить Росії?

Х.Трюппель: Справді, проблема в тому, що Європейський союз, як і окремі країни-члени ЄС, надзвичайно уважно стежитимуть за тим, як розвиватимуться відносини України з Росією.
З іншого боку, яке ставлення до демократичних сил в самій Україні. Простежуватиметься й те, наскільки можлива підтримка Росії, як спостерігача за процесом інтеграції України в ЄС. Але це ще в майбутньому.
Тим часом Європейський союз має рухатися між двома цілями, а саме: розвиток якомога кращих сусідських відносин з Росією і можливим прийняттям України до ЄС або встановлення з нею особливих партнерських відносин. Я особисто належу до тих, хто вважає за важливе йти саме таким шляхом і не брати до уваги інтереси Росії у її “не підтримці” демократичних сил України.

Бі-Бі-Сі: Чи пов’язане надання Україні статусу країни з ринковою економікою з перемогою Віктора Ющенка?

Х.Трюппель: Як мені відомо, цей процес триває уже досить довго і не має зв’язку з питанням перемоги на виборах Віктора Ющенка. Ця постанова готувалася Європейським союзом уже давно.

Бі-Бі-Сі: Чого очікує Європейський союз від нового українського уряду?

Х.Трюппель: Європейський союз очікує від нового уряду дуже відповідального здійснення політичного курсу, що сприяв би до змін у країні. Звичайно, Ющенко має знайти також порозуміння з тими силами, котрі не підтримали його на виборах. Але найбільший інтерес Європейського союзу в тому, щоб Україна дедалі більше поверталася обличчям до Заходу і відкрилася для того, щоб стати справжньою європейською країною.
З великою наполегливістю більшість членів Європейського парламенту підтримуватиме Україну, якщо вона буде спроможна піти цим шляхом. Тобто однозначно має бути налагоджене дотримання чітких принципів правової держави. Має бути забезпечений розвиток ринкової економіки та цивільного суспільства, свободи преси і розподіл виконавчих сил.
Також має бути надана можливість різним політичним партіям висловлювати свої думки. Тобто усе те, чим пишається Європа. Водночас це і є основи, на яких тримається спільність європейських країн, і це ті критерії, за якими оцінюватиметься також розвиток України.