Алла Снігур Бі-Бі-Сі, Прага

Прага

Принамні, в першій половині дня 9-го лютого не з’явилося жодної інформації.

Мовчанка оглядачів і коментаторів не має дивувати. Досить скептичне ставлення до тих змін, яких зазнала Україна під час останніх президентських виборів, було помітно ще в дні так званої “помаранчевої революції”.

Писали багато і загалом об’єктивно. Однак чільні чеські політики щодо подій в Україні не висловлювалися.

Гавел підтримав українську демократію.

Виняток – Вацлав Гавел, який оприлюднив відкритого листа з підтримкою до учасників подій на Майдані незалежності.

Не лише чеська а й міжнародна преса, і звісно ж українська писала тоді, як екс-президент Чехії Гавел пов'язав помаранчеву стрічку на знак підтримки учасників руху громадянської непокори в Україні.

Оксамитова реполюція в Празі 1989-го року

Пан Гавел, який пережив власну "оксамитову" революцію, побажав тоді "помаранчевій" опозиції наполегливості: "Бути стриманими, сильними і, передусім, наполегливими. Оскільки ще не все завершується на досягненні конкретної мети. Далі необхідна економічна сила, оскільки це завдання тривале за часом і взагалі нескінченне. Саме тому я бажаю наполегливості ".

Але зважаймо на те, що Вацлав Гавел на сьогодні – великий моральний авторитет, а не активний політик.

Вацлав Гавел

Активні своїх думок не висловлювали, а якщо висловлювали, то досить обережно. Прикладом може бути посол Чеської Республіки у Києві Карел Штіндл.

Офіційна Прага - стримана.

Привітавши перемогу Віктора Ющенка на президентських виборах, він зазначив, що змінити кучмівський режив в Україні це “сизифова праця”, і наголосив, що Чехія не збирається лібералізувати візовий режим для українських громадян.

Коли ми говоримо про ставлення офіційної Праги до післякучмівського Києва, то варто зауважити, що на інавгурацію Ющенка вона вислала не президента або прем’єра, а лише голову сенату Пжемисла Соботку.

До Києва приїхав тоді й колишній президент Чехії Вацлав Гавел, але знову ж таки на особисте запрошення Ющенка та за власним - великим - бажанням.

Отже сподіватися, що Чехія сприятиме європейським претензіям України так само як сприяє їм Польща, не доводиться.