ФАКТИ Населення: 10,2 млн Столиця: Прага Головна мова: чеська Головна релігія: християнство Середня тривалість життя: 72 років (чоловіки), 79 років (жінки) Грошова одиниця: 1 крона=100 галерів Експорт: Готова продукція, машини, автомобілі, транспортне обладнання, пиво Інтернет домейн: .cz Міжнародний телефонний код: +420

Ціла епоха завершилась у лютому 2003 року, коли закінчився строк перебування Вацлава Гавела на посаді президента. Драматург-дисидент очолив "оксамитову революцію" у 1989 році і став першим президентом пост-комуністичної Чехословаччини. Строк його перебування на посаді президента переривався всього на кілька місяців, коли Чеська республіка відокремлювалася від Словаччини.

Привид колишнього радянського військового впливу остаточно зник у 1999 році, коли країна отримала статус повноправного члена НАТО. Вацлав Гавел залишив посаду, коли країна знаходилася на порозі до членства в ЄС. Його давній суперник та наступник на посаді президента Вацлав Клаус має забезпечити вступ країни до ЄС у 2004 році, якщо її членство у ЄС буде підтримано за підсумками референдуму.

Чехія отримала формальне запрошення приєднатися до ЄС, незважаючи на те, що останній мав критичні зауваження з приводу політики керівництва щодо циган, кількість яких в країні сягає 300.000, і які найбільш за все потерпають від нестатків, неписьменності та безробіття.

Чеська республіка не уникнула суперечок у міжнародних стосунках. Введення в експлуатацію атомної станції у місті Темелін викликало неабиякий конфлікт з Австрією у 2000 році. До того ж, відмова Чехії припинити дію післявоєнних постанов Бенеша, за якими більш як 2,5 млн. етнічних німців та угорців було депортовано, викликала напруження у стосунках із сусідами.

Керівництво

Президент: Вацлав Клаус

Вацлав Клаус став наступником Вацлава Гавела на посаді президента у 2003 році. Три раунди голосування було проведено перш, ніж він нарешті здобув необхідну підтримку у парламенті.

Президент Вацлав Клаус

Незважаючи на те, що він досить часто розходився у поглядах з Вацлавом Гавелом, Вацлав Клаус підтримав "оксамитову революцію", якою завершилося падіння комунізму у Чехословаччині, і був призначений на посаду міністра фінансів у першому уряді пост-комуністичної епохи.

Він обіймав посаду прем"єр-міністра у 1992-1997 роках. Саме в цей час він висунув амбіційну програму приватизації. Вацлав Клаус запевняв, що програма здійснюється надзвичайно успішно, але серйозні економічні проблеми постали з усією очевидністю у 1997 році, а скандали у фінансовій та банківській сферах сприяли відставці уряду.

Очолювана Вацлавом Клаусом Громадянська демократична партія програла вибори Соціал-демократам, чий лідер Мілош Земан став прем"єр-міністром в уряді меншості, тобто уряді, який спирався на контроверсійну угоду, яку Соціал-демократи уклали з Громадянською демократичною партією Клауса задля власного виживання. Намагання Вацлава Клауса повернутися у крісло прем"єр-міністра виявилися марними після того, як його партія знову програла вибори у червні 2002 року.

Хоча Вацлав Клаус і має репутацію євроскептика, під час вступу на посаду президента він сказав, що інтеграція у Європейський Союз буде головним політичним пріоритетом.

Прем"єр-міністр: Владімір Шпідла

Соціал-демократична партія під проводом Владіміра Шпідли вийшла на перше місце за підсумками голосування на виборах 2002 року, але отримала лише 70 з 200 парламентських місць.

Прем"єр-міністр Владімір Шпідла

Владімір Шпідла та його партнери по коаліції є стійкими прихильниками ідеї вступу Чехії до ЄС, але уряд ще має багато попрацювати, щоб досягти цієї мети. Однією з головних проблем є бюджетний дефіцит. Незважаючи на те, що Шпідла у минулому активно підтримував ідею побудови держави загального достатку, зараз він намагається скоротити державні видатки на соціальні потреби та збільшити податки, щоб зменшити бюджетний дефіцит.

Шпідла, історик за фахом, який обіймав посади прем"єр-міністра та міністра праці та соціальних питань у попередньому уряді, очолив партію у квітні 2001 року, після того, як Мілош Земан, який обіймав посаду прем"єр-міністра до виборів, залишив посаду лідера партії.

Шпідла вважається людиною менш яскравою та авторитарною, ніж його попередник, а також більш схильною до пошуку компромісів.

ЗМІ

Кількість приватних засобів масової інформації у Чеській республіці стрімко зросла у 1990-х роках. Приватні радіо- та телестанції становлять жорстку конкуренцію громадським мовним компаніям.

Громадська телекомпанія Ceska Televize (CT) керує двома каналами, а чеське громадське радіо, Cesky Rozhlas (Cro), керує трьома загальнонаціональними мережами та місцевими службами мовлення.

Два головних приватних телеканали здійснюють мовлення на загальнонаціональному рівні, а більш як 70 приватних радіостанцій обслуговують практично всі регіони країни.

Незважаючи на те, що свобода преси захищена статутом основних прав, ЗМІ не завжди є незалежними з точки зору редакційної політики. Гостра суперечка навколо Чеського громадського телебачення наприкінці 2000 року продемонструвала, що боротьбу за позбавлення державних засобів масової інформації від політичного втручання ще не доведено до остаточної перемоги.

Преса

Телебачення

Радіо

Агенції новин