Юрій Кушко Бі-Бі-Сі, Київ

Віктор Пинзеник, депутат від ПРП

Бі-Бі-Сі: Повідомлялось днями, що 20 січня новий уряд Віктора Ющенка має презентувати нову стратегію економічного розвитку України, яку наприкінці січня презентуватимуть у Давосі. Що принципово нового закладено у тій стратегії?

В. Пинзеник: Очевидно, що строки презентації можуть бути зміщені. У всякому випадку, української її частини - через юридичні процедури, які відбуваються нині стосовно виборів.
По тому, як ті процедури завершаться, відбудеться офіційний вступ на посаду президента Віктора Ющенка. Щодо стратегії, то це очевидно буде позиція президента, і вона відповідатиме тим цілям і програмам, про які він говорив під час виборчої кампанії.
Я не хотів би випереджати цю подію, але, гадаю, люди побачать багато нових елементів, які відповідатимуть очікуванням громадян і стосуватимуться таких принципових речей, як-от досягнення нових стандартів життя, визначення пріоритетів соціальної політики і кількох соціальних програм, які будуть реалізовуватись (в тому числі у цьому році), формування нової якості стосунків громадян України і влади – влади, яка підконтрольна, підзвітна суспільству, яка є слугою (у правильному розумінні цього слова) громадян України.
Йтиметься також про боротьбу з корупцією, подолання бідності і встановлення єдиних правил гри для всіх.

Бі-Бі-Сі: Це що стосується нової стратегії економічного розвитку України. А як бути зі старими забов’язаннями, зі старими проектами уряду попереднього? Скажімо, чи зміниться ставлення до проекту під назвою ‘Єдиний економічний простір (ЄЕП) країн СНД’?

В. Пинзеник: Є речі, які влада забов’язана виконувати незалежно від того, який уряд їх прийняв. Можу, приміром, назвати таку норму, що стосується доплат до пенсій. Цього забов’язання слід буде дотримуватись, виконати, і більше того – зробити наступні кроки у напрямку диференціації пенсій.
Що ж стосується Єдиного економічного простору, то давайте розділяти дві речі. Перше - це проекти або ті речі, що мають логіку економічного характеру і спрямовані на поліпшення стосунків з нашими партнерами, зокрема – з Російською Федерацією, з якою ми завжди були і будемо союзниками.
Це наш спільник, який має має великі ринки збуту і від кооперації з яким ми можемо мати велику вигоду.
Тут у нас жодних застережень немає, але документ, який готувався попереднім урядом, великою мірою носив політичний підтекст і не мав на меті вирішення економічних питань.
Тому все, що стосується економіки і зокрема зони вільної торгівлі, ми готові дуже швидко розглядати. І не просто розглядати, а приймати рішення, щоби вони набували чинності.

Бі-Бі-Сі: Вікторе Михайловичу, а що стосується таких вагомих економічних проектів як Одеса-Броди...

В. Пинзеник: Я думаю, що у випадку будь-яких проектів, включаючи подібного роду проект, керуватися треба єдиною прагматичною позицією – що це дає для суспільства? Для громадян України? Є попередні оцінки і попередні дослідження, але рішення, очевидно, будуть прийматися саме виходячи з того, що той чи інший проект принесе для кожної людини в Україні.

Бі-Бі-Сі: Себто ви не виключаєте, що схему використання нафтопроводу Одеса-Броди і його напрямок, буде переглянуто?

В. Пинзеник: Можливо.

Бі-Бі-Сі: Напередодні, у вівторок, у статті для російського часопису ‘Вєдомості’ Юлія Тимошенко стверджувала, що прихід до влади Віктора Ющенка відкриває нові можливості участі для відповідального, як вона сказала, російського капіталу в інвестиційних та приватизаційних проектах в Україні. Що це – така собі заспокійлива пігулка для Москви, дещо засмученій через поразку підтримуваного нею кандидата? Чи ж ви справді, як економіст, бачите можливості такої участі російського капіталу?

В. Пинзеник: Країну треба піднімати. Країна потребує масштабних інвестицій на будівництво нових підприємств та на модернізацію діючих. Бо це дає стабільну основу економічного росту і зростання добробуту громадян. Прихід Ющенка безумовно означає відкритість для інвестицій.
Я б питання поставив так – в Україні або є умови для інвестицій, або їх нема. Переконаний, що будуть робитися дуже серйозні і рішучі кроки для того, щоби інвестор почувався спокійно і інвестував в українську економіку.
Це відкриває шлях для всіх наших партнерів, включаючи російських партнерів.
Я не хотів би говорити, що ті прийдуть, а інші – ні. Бо коли йдеться саме про такий підхід, то це означає створення умов для корупції та принципів відбору – які гроші пускати на український ринок, а які не пускати.
Найголовніше – щоби Україна дала можливість нормально, спокійно, на рівних умовах, без корупції інвестувати гроші в українську економіку. Я переконаний, що є чимало проектів, які зацікавлять людей в Російській Федерації.

Бі-Бі-Сі: ...без надання якихось привілеїв, виходячи з політичних міркувань?

В. Пинзеник: Я пригадую, як продавалися деякі українські заводи, де ставилась така ширмочка – ‘український інвестор’, але то насправді було не більше фігового листка. Для корупції, для зловживань.
Бо ніщо не заважає тому українському інвесторові завтра продати той завод будь-якому компаньйону на Заході чи в Російській Федерації. Тому (за винятком окремих особливих випадків, де не може бути суто економічного підходу з міркувань національної безпеки чи ж інших вагомих міркувань) слід діяти дуже прагматично – об’єкти повинні продаватися тому, хто платить вищу ціну.

Бі-Бі-Сі: Вікторе Михайловичу, чи ви проти включення до складу нового уряду представників крупного капіталу?

В. Пинзеник: Є проблема набагато важливіша, аніж просто говорити про фігури, які представляють підприємницькі кола чи крупний капітал. Річ у тім, що в Україні відбулися надто небезпечні речі, які упродовж кількох років набули значних масштабів, особливо останнім часом.
Я називаю ці речі комерціалізацією влади або ж зрощенням влади і бізнесу, що є абсолютно неприпустимим. Бо влада має виконувати зовсім інші функції, і її завдання – не займатися підприємницькою діяльністю, а створювати умови, зокрема, для того, щоби у нас були інвестори.
Ми тільки що зачіпали питання інвестицій. Так це одна з причин, чому їх в Україні немає – тому що кожен чих, кожен крок потребує дозволу українського міністерства чи відомства, чи ж десятків міністерств та відомств. Не треба дивуватися, що в Україні така велика корупція, але немає інвестицій.
Тому, гадаю, люди обов’язково почують позицію нового президента про несумісність влади та бізнесу. Влада має створювати поле для підприємницької діяльності, займатися тим, чим вона повинна займатися. Предметом її опіки має бути бюджетна та соціальна сфери, і чим більше влада займатиметься соціальною сферою, тим більше вона допомагатиме економіці. А не прямим втручанням в економіку.

Бі-Бі-Сі: Вікторе Михайловичу, чи бачите ви особисто для себе місце у новому уряді чи віддаєте зараз перевагу парламентській діяльності?

В. Пинзеник: Мені, мабуть, легше за все відповідати на такі питання, бо я легко покидав уряд, коли я не бачив перспектив і можливостей там працювати через неспівпадіння з моїми поглядами і з моєю позицією.
Я думаю, що ми часто ставимо питання так, як ми звикли його ставить – нам цікаво почути прізвища чи фігури. Я ж хотів би наголосити на тому, що влада не може бути самоціллю.
Влада є лише інструментом досягнення набагато вищих цілей. Чого очікували, чого домагалися люди, голосуючи за Віктора Ющенка? Вони пов’язували з ним сподівання на краще життя. І ми саме з цього маємо виходити при формуванні уряду.
Дуже хотілося б, щоби поділ посад в уряді був наслідком домовленостей з приводу програми, яку оголосить Віктор Ющенко, з приводу того, що ми хочемо зробити для суспільства. І вони має виражатись у чітких речах, зрозумілих і прийнятних для людей – мова йде в першу чергу про соціальні стандарти.
Якщо у такий спосіб буде сформована нова урядова команда, я з радістю буду готовий долучитися до неї.

Бі-Бі-Сі: Повертаючись до питання про можливу участь крупного капіталу в уряді. Якщо все ж таки ми побачимо у його складі того чи іншого його представника, як це поєднуватиметься з антиолігархічними гаслами помаранчевої революції?

В. Пинзеник: Люди виступали проти того, щоби владу використовували як інструмент для самозбагачення. На жаль, вони мають дуже багато прикладів цього. Якщо в інших регіонах світу ми маємо багато прикладів, коли багаті люди працюють в інтересах усього суспільства, то в нас таких традицій нема.
Тому є певні застереження і є певний перелік людей... Найголовніше – щоби були прийняті законодавчі норми, які б не дозволяли займатися міністерствам і відомствам підприємницькою діяльністю, бо по суті в нас нині майже всі структури мають право ведення підприємницької діяльності, що не відноситься до їхніх функцій. І друге – усунути ті причини, які дають можливість зловживати службовим становищем.

Бі-Бі-Сі: Звісно, що плани нового уряду залежатимуть у першу чергу від того, що цей уряд таки постане. Але от у вівторок Верховний суд заборонив публікацію офіційних результатів виборів. Знову затримка, знову перешкода. Як ви оцінюєте ризик від тих затримок і перешкод для уряду Віктора Ющенка?

В. Пинзеник: По-перше, ми маємо жахливий бюджет. Його треба терміново переглядати. Домогтися цього від чинного уряду ми не зможемо. Ми вже переконалися в цьому з огляду на події останніх років. По-друге, відбувається ‘дерибан’.
Ми маємо повну інформацію про, сказати б, останні потуги використання державних коштів у власних інтересах. Що ж до того, що відбувається навколо Верховного Суду, я б не робив з цього трагедії. Йдеться про передбачені законом юридичні процедури.
І будь-які особи, в тому числі – сторона, яка програла, і сам Віктор Янукович – мають право скористатись цими процедурами. Я не хотів би говорити по суті скарг, бо вони вже виглядають смішними. Але це його право. І не треба зневажати це право. Тим більше, що за цим стоять мільйони виборців, які голосували за Віктора Януковича.
Тому процес юридичного вступу Віктора Ющенка на посаду президента дещо затримується. Є максимум 5 днів, упродовж яких Верховний суд ухвалить остаточне рішення, після чого відбудеться інавгурація і досить швидко сформується уряд. Я думаю, можливо навіть на наступний день після урочистого проведення до присяги нового президента України відбудеться перший і вкрай необхідний крок для формування уряду, а саме буде надано згоду на призначення прем’єр-міністра.