|
Тарасюк: відсутність демократії заважає йти до ЄС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Борис Тарасюк скритикував відхід від демократії та верховенства права в Україні. Співголова Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС, депутат української Верховної Ради Борис Тарасюк вважає, що це є головним чинником, який негативно впливає на темпи просування Україн до ЄС. В інтерв'ю Бі-Бі-Сі, яке пан Тарасюк дав у зв'язку з відкриттям у понеділок у Брюсселі засідання Комітету парламентського співробітництва Україна-ЄС, голова української делегації підтвердив, що ЄС навіть на неформальному рівні не розглядає можливість набуття Україною асоційованого членства. Ще одна європейська заява щодо України? Члени української делегації твердять, що під час засідання Комітету обговорюється також і політична ситуація в Україні. Борис Тарасюк в інтерв'ю Бі-Бі-Сі сказав, що за результатами обговорення, в тому числі і питань конституційної кризи та майбутніх президентських виборів в Україні, планується ухвалити спільну заяву і рекомендації . Голова комітету ухилився від коментування змісту заяви, посилаючись на її поки що непогодженість. Проте спостерігачі нагадують про серйозну стурбованість, висловлену напередодні ЄС щодо політичної кризи в Україні. Тоді Євросоюз попередив, що буде пильно стежити за підготовкою і проведенням президентських виборів в Україні. Чи є у вас план? На засіданні Комітету в понеділок порушувалося питання розробки плану дій Україна-ЄС, який має бути завершений до весняного саміту Євросоюзу, так званого "саміту-розширення". Київ неодноразово наполягав, аби план дій носив короткотерміновий характер і передбачав важливі для нього перспективи, зокрема започаткування переговорів зі сторення зон вільної торгівлі, укладення між Україною і ЄС нової угоди європейського типу, і найголовніше, аби була перспектива набуття спочатку асоційцованого членства. Борис Тарасюк твердить, що нині мова йде не лише про невключення до Плану дій згадки про асоціацію, але цього, мовляв, представники ЄС уникають робити навіть на неформальному рівні. Голова парламентського Комітету з євроінтеграції стверджує, що головними факторами, які впливають на ставлення ЄС до України і темпи її просування до Євросоюзу, є внутрішньополітичні. Сигнали Деякі аналітики кажуть, що Євросоюз навіть у тій складній ситуації, в якій він опинався у зв'язку з розширенням, все ж знаходить час для України і робить їй певні сигнали, і тепер, мовляв, лише від України, від демократичності проведення, насамперед президентських виборів, залежить, наскільки близько Київ зможе просунутися до ЄС. На міжнародній конференції, яка проходила на минулому тижні у Брюсселі, комісар ЄС з питань розширення Ґюнтер Ферхойген дав зрозуміти, що набуття членства в ЄС в принципі не є неможливим, сказав. Від політичного бажання та готовності України залежить, як далеко ми можемо піти. Ми не зачиняємо двері, ми не кажемо Україні "ви надто абмітні". Ми просто не можемо давати обіцянок, яких не можемо виконати найближчим часом. Ми потребуємо стабільної та сильної України," - додав пан Ферхойген. Деякі політики стверджують, що ЄС міг би бути дещо лояльнішим до Києва і надіслати йому конкретніший сигнал щодо європейської перпективи, що, мовляв, могло б пришвидчити реформи в Україні. Втім, інші кажуть, що до президентських виборів ЄС навряд чи це зробить. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||