|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ґюнтер Ферхойген отримав українські запевнення
Україна та Єврокомісія мають зосередиться на переговорах про підписання наступного року спільного плану дій в контексті реалізації концепції "Розширена Європа",- заявив комісар ЄС Ґюнтер Ферхойген, прибувши до України. В Криму він зустрівся з президентом України Леонідом Кучмою. Згідно нової концепції ЄС, Україні планують надати статус особливого сусіда. Але Київ сподівається на отримання статусу асоційованого члена, який, як вважають, стане першим кроком на шляху до повного членства. Такі пропозиції було внесено до проекту спільного плану дій "Україна-ЄС", який буде ухвалено на саміті наступного місяця. Формальним приводом візиту до України Ґюнтера Ферхойгена є обговорення проекту плану дій між Україною і Європейським союзом. Амбітна мета Києва Свої пропозиції Україна подала Брюсселю раніше і тепер чекає відповіді на них.
Офіційний Київ ставить досить амбітну мету – закласти у цей план дій положення про перспективу асоційованого членства України в Європейському Союзі. Тому виконавча влада передусім очікує якщо не запевнень, то принаймні уваги з боку комісара Євросоюзу до цих пропозицій України. Візит Ґюнтера Ферхойгена позначений певною інтригою, адже досі він не радував українську владу оптимістичними заявами. Скажімо, він порівнював шанси України стати членом Європейського Союзу з шансами Мексики стати ще одним штатом США. І тепле слово - добрий сигнал Як кажуть українські дипломати, навіть потепління у висловлювавннях єврокомісара може стати добрим сигналом для Києва. Ґюнтер Ферхойген приїхав до України рівно за тиждень до саміту в Ялті, де планується підписання угоди про створення Єдиного економічного простору. Європейські речники не приховують, що Єврокомісія хотіла б мати більш чітке уявлення про те, як Україна одночасно інтегруватиметься і до ЄС, і до ЄЕП. Місія Ґюнтера Ферхойгена, швидше за все, має на меті з'ясувати і це питання. Заступник голови комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Олег Зарубинський, котрий входить до провладної парламентської більшості, каже, що українській владі буде важко пояснити такі різновекторні прагнення. Тим часом прем'єр-міністр Віктор Янукович заявив, що підписанню угоди про створення ЄЕП ніщо не загрожує і що у Ялті 18-19 вересня цей документ чотири президенти підпишуть. Кілька тижнів тому у такому ж сенсі висловлювався і президент Леонід Кучма. Окрема думка міністрів Ані прем'єр-міністр, ані президент поки що не висловлювали коментарів після того, як три міністри уряду – економіки, юстиції та закордонних справ заявили про невідповідність угоди багатьом нормам Конституції. З кожним днем ситуація навколо можливого підписання цього документа загострюється. У четвер лідер партії "Трудова Україна" Сергій Тигипко поширив заяву, в якій попередив трьох членів Кабміну – Дмитра Табачника, Анатолія Мялицю та Валерія Хорошковського, які увійшли в уряд за квотою "трудовиків", - про те, що вони будуть відкликані з уряду в разі, як матимуть іншу, ніж партія, позицію стосовно ЄЕП. Переговори з президентом Ввечері з Фороса в Криму надійшли офіційні повідомлення про результати переговорів президента Леоніда Кучми і Ґюнтера Ферхойгена. Прес-секретар президента Олена Громницька повідомила, що Леонід Кучма запевнив представника ЄС у тому, що Україна розглядає угоду про створення ЄЕП як рамкову з метою підвищення рівня економічної співпраці чотирьох країн. Леонід Кучма також запевнив, що Україна не робитиме кроків, які перешкоджатимуть курсу на євроінтеграцію. Цитуючи Ґюнтера Ферхойгена, прес-секретар президента сказала, що він наголосив на необхідності зосередитися на переговорах навколо підписання в 2004 році плану дій "Україна-ЄС", який би покращив стосунки у сферах, що становлять взаємний інтерес. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||