Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Через п'ятнадцять місяців після оголошення про намір створити міжнародний газовий консорціум позиція України в цьому питанні залишається остаточно нез'ясованою.

Це підтвердили слухання в Верховній Раді, в яких взяли участь українські урядовці.

Відтоді, як у червні минулого року президенти України та Росії, а також канцлер Німеччини оголосили про наміри створити консорціум, сторони не змогли домовитися навіть про модель, за якою він утворюватиметься і функціонуватиме.

Виглядає, що навіть у разі, як консорціум отримає якісь конкретні форми, вони дуже відрізнятимуться від того, про що заявляли голови трьох держав у Санкт-Петербурзі півтора роки тому.

Контрпропозиція Москви

Парламентські слухання з питання газового консорціуму призначалися досить давно – під час чергового розпалу дискусії в цьому питанні.

З того часу багато що змінилося. Україна та Росія дійшли висновку, що всі запропоновані моделі функціонування консорціуму на базі наявної української газотранспортної системи є невигідними або для Росії, або для України, а тому Москва вийшла з контрпропозицією щодо будівництва нового газопроводу через українську територію.

Україна стала говорити не тільки про залучення до участі у консорціумі західних партнерів, але й східних, зокрема, з Казахстану.

Саме на ці факти звернув увагу депутатів віце-перм'єр з питань енергетики Віталій Гайдук.

Конфлікт після домовленості

Крім змін у процесі створення самого консорціуму, у двосторонніх відносинах відбулися і інші зміни: Україна і Росія підписали договір про створення ЄЕП, пізніше розпочалася суперечка через острів Коса Тузла.

Домовленість про ЄЕП не відвернула тузлинський конфлікт

Це змушує деяких представників як більшості, так і опозиції переглядати свої позиції по конкретних питаннях українсько-російських відносин.

Голова профільного парламентського комітету, представник "Регіонів України" Андрій Клюєв каже, що незважаючи на зміну політичних нюансів у відносинах Києва і Москви, до справи консорціуму треба ставитися прагматично, відстоювати національні інтереси, але не забувати, що Росія може транспортувати свій газ до Європи і через інші країни, а також те, що українська газотранспортна система потребує інвестицій:

"До цього проекту треба підходити цілком прагматично, тому що без додаткових інвестицій ми не зможемо розвивати нашу газотранспортну систему, збільшувати обсяги прокачки, реконструювати її. Тому я і надалі вважаю, що у газотранспортного консорціуму є майбутнє".

Андрій Клюєв також каже, що за його інформацією уряд все ж таки не залишив тему можливого спільного використання наявної системи, і що під час переговорів ідеться не лише про будівництво нового газопроводу.

Економічне обґрунтування

Без додаткових інвестицій ми не зможемо розвивати нашу газотранспортну систему

Андрій Клюєв, голова комітету Верховної Ради

Голова парламентського комітету каже, що розглядаться варіант приватизації української ГТС з резервуванням контрольного пакету акцій за державою, а також і надалі розглядається варіант концессії наявних трубопроводів.

Зачекати до появи нового президента?

Тим часом заступник голови комітету з енергетики, представник "Нашої України", Олександр Гудима, каже, що концесія українських газопроводів розглядається урядом досить формально, і що у цього варіанту немає майбутнього.

Олександр Гудима вважає, що урядові взагалі було б краще не ухвалювати зараз жодних рішень, а відкласти це на рік – коли в Україні має з'явитися новий президент.

Крім того, у парламенті лунали також і застереження про те, що будь-яке спільне використання української ГТС означатиме, скоріше, втрати для державного бюджету України, який зараз отримує чималі гроші за транспортування російського газу українською територією.

Саме ці гроші, на погляд деяких депутатів, могли б використовуватися на розвиток системи.

Лунали і сумніви в тому, що Росія зможе гарантувати наповнення двох газопроводів, якщо в рамках угоди про консорціум буде ухвалено рішення про будівництво нової гілки.