Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

В Європарламенті прагнуть, щоби Євросоюз не перетворився на високий мур, каже Ян Маріус Вірсма

В Брюсселі дещо занепокоєні наслідками ухвалення угоди про Єдиний економічний простір для України.

Про це заявив депутат Європарламенту, співголова комітету парламентської співпраці "Україна-ЄС" Ян Маріус Вірсма, який перебуває з візитом у Києві.

Головні питання, які Ян Маріус Вірсма обговорює з українськими депутатами і урядовцями, - угода про ЄЕП і прикордонні питаня.

З депутатом Європарламенту Яном Маріусом Вірсмою розмовляла Ольга Макарчук.

Бі-Бі-Сі:За тиждень до саміту “Україна-Трійка ЄС” у Ялті взаємини Києва з Брюсселем дедалі більше розглядають у контексті підписаної нещодавно у тій самій Ялті угоди про Єдиний економічний простір. На думку деяких західних політологів, Євросоюз відреагував на цю подію досить стримано і не конкретно, попри те, що українські євроінтегратори вбачали в ЄЕП камінь спотикання в українсько-європейських взаєминах. Єврокомісар Ґюнтер Ферхойґен заявив, що зона вільної торгівлі в ЄЕП перешкодою для Брюсселя не стане, але митний союз може створити низку технологічних проблем. Які настрої в Євросоюзі щодо наслідків підписання ЄЕП для України в цілому?

Я. М. Вірсма: З Єдиним економічним простором склалася надзвичайно дражлива ситуація. Україні варто поводитися дуже обачно. Мені б не хотілося, щоби цей союз чотирьох підвищив вотум довіри й узаконив політичну поведінку Лукашенка. Розвиток інтенсивного співробітництва, беручи до відома диктаторство білоруського лідера, міг би призвести навіть Україну до певної ізоляції з боку ЄС. Ми дещо занепокоєні, але ми чекаємо на дебати щодо ЄЕП в Верховній Раді і я скористаюся нагодою перебування у Києві, щоби визначити, що ж насправді відбувається.

Жах для Європи

Бі-Бі-Сі: Чи не спричинить нове утворення на європейських теренах розподілу Європи або виникнення "двох світів", які існували за часів холодної війни?

Я. М. Вірсма: Наші приорітети, як Євросоюзу, мають полягати в тому, щоби запобігти новому розподілу Європи. Я також занепокоєний тим, про що твердять деякі аналітики: якщо в Європі з'являється додаткове об'єднання з центром у Москві, яке кооперує з країнами, "облишеними" Брюсселем, ми отримуємо дві Європи, дві різних системи на одному континенті. Це система демократичних цінностей, верховенства права та економічного розвитку, яку втілює Євровсоюз, та інша система - менш демократична й прозора, більш корупційна та авторитарна, яка пануватиме в іншій половині Європи. Це жах для Європи. Я впевнений, що б не сталося в цьому регіоні, ми продовжуватимемо співробітництво з цими країнами.

Бі-Бі-Сі: Чи було підписання Україною угоди про Єдиний економічний простір для Вас, як співголови групи співпраці між парламентами України та Європи, ознакою остаточної орієнтації Києва на Москву?

Митний союз може спричинити економічну узурпацію України Росією

Ян Маріус Вірсма

Я. М. Вірсма: Те остаточне рішення, яке ухвалить Україна щодо ЄЕП, і визначить, куди рухається Київ – на Схід чи на Захід. Україна - незалежна держава і здатна вирішувати самостійно. Натомість вона піддається потужному тиску з усіх боків. Демократія тут недостаньо розвинена, а політика тісно поєднана з бізнесом, тому митний союз чи навіть зона вільної торгівлі в рамках "четвірки" може створити ситуацію, коли в економіці України тотально домінуватимуть російськи компанії. Це може стати економічною узурпацією України Росією. Бо для європейців і американців вести бізнес тут набагато складніше, ніж для росіян. Але навіть за умови призупинення розширення Євросоюзу, в Києва та Брюсселя є ще багато тем для розмови – це торгівля, економічна кооперація, регулювання нелегальної міграції і боротьба із злочинністю.

Стан трансформації триває

Бі-Бі-Сі: А чи не є цей історичний момент нагодою для Євросоюзу запропонувати більш тісне співробітництво, щоби залишити Україну на європейській прямій?

Я. М. Вірсма: Я чув таку думку. Зрозуміло, що в Україні розчаровані діями ЄС. Начебто, Брюссель не надто відкритий для України і не пропонує щільнішої співпраці. Те, що Україна сьогодні не може стати членом ЄС, використовується деякими політиками як алібі, яке допомагає їм ухилятися від реформ на шляху до громадянського суспільства. В Брюсселі ж спостерігаються скептичні настрої щодо України. Тут немає реформ, напівдемократія, корупція, тому є сумніви щодо доцільності політики "відчинених дверей". Україна все ще в стані трансформації. Якщо цей процес провалиться, вона опиниться в одній ув'язці з Росією, Казахстаном чи Білоруссю, де бракує реформ. Якщо ж трансформація пройде успішно, реформи відбудуться, то заявка на вступ до ЄС буде прийнята з довірою, а Євросоюз підтримає інтеграцію України.

Бі-Бі-Сі:Але чому ж тоді в Європейському парламенті є певна підтримка можливого асоційованого членства в Євросоюзі Молдови, яка теж має не менші від України проблеми з демократією, але виграє від нестабільності ситуації в країні?

Я. М. Вірсма: Плани дій для країн-сусідів та інші документи на шляху до інтеграції стосуються як України, так і Молдови. Україна для нас важливіша від Молдови, бо вона набагато більша, грає важливішу стратегічну роль у Європі. Молдова ж маленька і логічно поєднана з Румунією. Там теж актуальне питання зовнішньополітичної орієнтації. Але, гадаю, Молдова вже зрозуміла, що Росія від неї занадто далеко, зручніше співробітничати з ЄС.

Асоційоване членство - не перепустка в Євросоюз

Бі-Бі-Сі:Це підтвердила заява президента Молдови Володимира Вороніна щодо намрів отримати асоційоване членство в Євросоюзі в 2007 році. Наскільки реальною для Кишинева є така перспектива?

Я. М. Вірсма: Ті плани дій, які зараз пропонуються і Молдові, передбачають нову форму взаємин, ніж в угоді про партнерство і співробітництво. Якщо Молдова виконає такий план дій, після ньгого може бути угода про стабілізацію і асоціацію, яка пропнується іншиим країнам, які є частиною Стабілізаційного пакту. Така угода вже може мати в собі перспективу членства. Тобто, шлях Хорватії і Македонії міг би стати шляхом Молдови. В України шлях інший. Але ми не повинні виключати можливітсь асоціації з Україною. Хоча асоціація буває різною. Асоційоване членство є в Марокко, але це не означає, що Мароко стане членом ЄС.

Бі-Бі-Сі: Щодо плану дій Україна-ЄС, чи має він включати зону вільної торгівлі з Євросоюзом, якої Київ домагається вже майже 10 років?

Я. М. Вірсма: Мені подобається ідея плану дій, бо там чітко окреслені завдання, які треба виконувати в конкретний строк. На зміну першому плану дій з ЄС може прийти другий, третій або угоди іншого гатунку. Але спершу Україна має стати членом СОТ, щоби підлаштувати економіку під нові правила роботи, зробити її прозорою, і лише це дасть можливість обговорення зони вільної торгівлі з ЄС. В цьому Україні мають допомагати як СОТ, так і Євросоюз.

Бі-Бі-Сі: Незабаром Європейський парламент має розглядати дві пропозиції Єврокомісії щодо спрощеного пересування через кордони мешканців прикордонних регіонів країн-сусідів Євросоюзу. Якими мають бути ці норми для України?

Я. М. Вірсма: Ми вже зараз маємо дбати про те, щоби зробити більш захищеними кордони країн, які в майбутньому приєднаються до Шенгенської зони. Тому ми розглядаємо нові можливості прикордонного співробітництва з Україною. Ми обмірковуємо те, як уможливити вільне пересування людей, які мешкають у прикордонних регіонах і мають сім'ї по той бік кордону, чи тих, хто мешкає в Україні, а працює, приміром, у Польщі. Ми розробляємо, так би мовити, дружню прикордонну політику, коли б візи видавалися на рік і не потрібно було б їздити за ними до Києва. Кордони повинні залишати за своїми межами погане і давати позитивним явищам можливість проникнути до Євросоюзу.

Бі-Бі-Сі:За пропозиціями Єврокомісії візи можуть надаватися строком від 1 до 5 років і з ними можна буде подорожувати до 50 кілометрів від кордону з Євросоюзом. Наскільки імовірно, що ці пропозиції Єврокомісії буде схвалено Європарламентом?

Я. М. Вірсма: Ми ще не обговорювали це питання на пленумі. Воно в компетенції Комітету з прав і свобод громадян. Але ми обговорювали це на засіданнях фракцій. Ухвалювати остаточне рішення буде не Європарламент, а Рада міністрів ЄС, в компетенції якої прикордонні питання. Ми, як консультативний орган, лише рекомендуємо, але не беремо участі в ухваленні рішення. Лише після того, як країни-члени ЄС ратифікують нову Конституцію, Європарламент матиме право голосу в таких питаннях, як прикордонне співробітництво або проблеми біженців.

Україна має подолати проблему нелегальної міграції

Бі-Бі-Сі: Міністерство закордонних справ України вже тривалий час працює над тим, щоби спростити перетин кордонів не лише мешканцям прикордонних регіонів, але й усім громадянам України. Чи може Брюссель незабаром відкрити двері для українців?

Я. М. Вірсма: Ми в Європарламенті прагнемо, щоби Євросоюз не перетворився на високий мур. Щоб створити безпечну систему кордонів, треба кооперувати з урядом України. Від успіху цієї співпраці залежатиме ступінь ліберальності візового режиму. Але українському урядові спершу треба подолати проблему нелегальної міграції, і лише по тому починати розмову щодо спрощених віз. Через Україну проходять великі потоки нелегалів з Афганістану, Кавказу, Росії і Центральної Азії, які прямують до ЄС. Вони нам не потрібні. Разом з українським урядом ми маємо розробити схему контролю над цим процесом і подбати про безпеку власних кордонів.