|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головний камінь спотикання на саміті в Канкуні Протистояння між біднішими та заможнішими членами Світової Організації Торгівлі, як очікують, буде відчутним на цьому саміті, адже головним каменем спотикання стануть сільськогосподарські субсидії: заможні країни прагнуть їх зберегти, тоді як для бідніших країн продукти харчування є головною статтею експорту. 146 країн-членів СОТ намагатимуться дійти згоди у викарбуванні тексту нової торгівельної угоди, яку планується ухвалити наступного року. Якщо біднішим країнам таки вдасться переконати багатші знизити субсидії, останні підуть на поступки лише якщо буде запроваджено реформи в інших сферах. Скептики вважають, що це малоймовірно, а тому зібрання в Канкуні може стати іще однією протокольною зустріччю чиновників різних країн на іще одному фешенебельному курорті.
Питання сільськогосподарських субсидій є так само засадничим і на переговорах України із СОТ. Вважають, що аграрне лоббі всередині України зацікавлене у тому, щоб субсидії було збережено. Українські урядовці намагатимуться наблизити Україну до СОТ і на цьому саміті. Україну на ньому представляє перший віце-прем'єр Микола Азаров, який намагатиметься підписати двосторонні торгівельні угоди з кількома країнами, зокрема з Канадою та Мексикою, а також ЄС. На початку року від українського уряду лунали заяви, що Україна може стати членом СОТ раніше ніж Росія, і можливо навіть до кінця цього року. Виглядає, що ці сподівання не буде реалізовано. Деякі коментатори пов'язують таке уповільнення з планами Києва увійти до єдиного економічного простору із Росією, Білоруссю та Казахстаном, угода про створення якого буде підписана пізніше цього місяця в Ялті. Проте голова української делегації в Канкуні не вбачає суперечності між цими двома цілями. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||