Церковні дзвони. Фото УНІАН

Українська служба Бі-Бі-Сі торкнулася питання об'єднання - чи розподілу - церков в інтерактивній програмі за участю ректора Духовної академії Української православної церкви Київського патріархату, першого намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, архиєпископа Димітрія (Родюка).

Читати скорочену розмову із архиєпископом Димітрієм, де він розповідає про Великдень

Як ви оцінюєте успіх співіснування різних церков та релігій в Україні? Чи підтримуєте конституційне відділення церкви від держави? Чи цікавитеся ви темою об'єднання православних церков і як ставитеся до розколів та конфліктів серед українських християнських конфесій?

Надіслані дописи не можуть вважатися позицією Бі-Бі-Сі.

Цей форум закрито, дякуємо всім слухачам і дописувачам, які взяли участь у ньому!

Павло, Київ, Україна:Глибоко переконаний, що в Україні має бути православна церква виключно одного патріархату - Київського. При всій близькості української та російської культур в цілому і релігій зокрема, в нашій державі має бути власний центр духовного життя, як фактор її самостійності. Українська Автокефальна церква - штучне утворення, яке з часом має зникнути або влитися в іншу українську церкву.

Андрій Савицький, Київ: Не встиг у Києві стати міським головою Ленід Черновецький, як муніципальний телеканал вже транслює про церкву "Посольство Боже". Тут нині не до об'єднання православних церков. Але це і показово: хто де в Україні урядує, той ту церкву і підтримує. Питання в тому, чому ті, хто урядує в цілій Україні, підтримують закордонну церкву?

Ігор Жук, Київ:
Дві тисячі років минуло від часу спокути
Закладених Богом у нашу природу гріхів.
Дві тисячі років живем і не можем забути,
Як Божого Сина ми вбили, бо Він нас любив.
Здіймаються храми над нами все вище і вище,
Єретиків стільки згоріло, що скрутно з пальним...
Дві тисячі літ ми вважаємо небом горище –
Бо вище горища не хоче здійматися дим.
Давно вівтарі почорніли від крові та сажі;
За жертвою жертва, і кожна – заради добра!
– А матері лиха щороку заходять у тяжі,
І жодна дитина, о Боже, у них не вмира!
Брат брата хапає за горло і душить запекло:
Все Господа ділять і ділять, як ту ковбасу...
Поволі зварйований світ опускається в пекло
Без всякого Суду – чи, може, проспали ми Суд...
Дві тисячі років – для Космосу менше секунди;
Лиш сто поколінь – комарам це під силу й за рік...
То, може, ще рано для наслідків тої спокути?
– Для Бога ми все іще діти; дитинство – не гріх.
Коли й пустувати! – аби лиш були ми здорові
– Господь нам пробачить, бо ще й не таке пробачав...
Та й скільки там тої роботи – відмити від крові
Вівтар, чи долоні, чи совість, чи лезо меча...

Юрій, Київ: Звичайно, створення єдиної Української православної церкви бажане. Не знаю, чи є ще країна, де не роль "головуючої" церкви, та ще й войовничої щодо своїх опонентів претендує закордонна конфесія. Але, на мій погляд, це -справа віруючих (і, на жаль, їхніх пастирів). Відокремлення церкви від держави конче необхідно, і не лише законодавчо, але й фактично. Але це відокремлення має бути взаємним, і участь церкви (як організації) у ролітичному процесі має бути виключена.

Стефанія, Канада: Конституційне відділення церкви від держави практикується у всіх цивілізованих демократичних державах теперішнього світу. Добре, шо цей закон затверджений в конституції України. Більшість громадян України є православними християнами, але в Україні існують теж церкви інших християнськтх і нехристиянських конфесій. На жаль, внаслідок історичних обставин, тепер на території України існують 3 українські православні церковні юрисдикції: Київського Патріярхату, Московського Патріярхату і Української Автокифальної Церкви. Добре було б, якщоб всі ці церкви врешті об'єдалися в Єдину Помісну Церкву України. Вже прийшов час, щоб Вселенський Патріярх Варфоломій як теж усі православні патріярхи помісних національних церков визналм канонічність Київського Патріярхату. Київ, столиця незалежної Української Держави, від 10-го століття був центром Християнської Віри Візантийського обряду.Треба вірити й молитися, щоб це сталося, а поки що треба всім жити в мирі й злагоді й не встрявати в боротьбу різних політичних партій та їх інтересів.

GREG, Dnepr: Можливість об'єднання православних церков дорівнює нулю, так само, як і об'єднання католицької, православної та лютеранської. Кожен вважає себе єдиним представником Бога на землі і відповідно намагається переконати в цьому решту, а іноді й примусити до цього. А Бог-то один для всіх.

ІВАН, Планета Земля: ІСУС ОДИН. А його різноманітних тлумачів - надто багато. Кому вірити? Тому, чия поведінка найбільш скромна - як у Ісуса? Тому, хто за Правду навіть сина свого присвятить на муки!? Але поки що надто багато батюшок-ієрархів ведуть себе за примітивними інстинктами: чревоугодіє (Он які животи!), прикраси золотом..., блуд..., побори... Зі страхом, за відсталим Юліанським календарем, сповідують Імперсько-КГБійне „православіє”. Україна в динаміці прогресивного розвитку може дипломатично, з урахуванням релігійних надбань світу, РОЗВИВАТИ ЕКУМЕНІЗМ та самобутньо формувати богослужіння на державній українській мові. А, якщо затуркані „вселенські патріархи” не розуміють потреб розвитку прогресивної держави, то за світовим визнанням Української Християнської Церкви пора звернутись в Ватикан (жаль при Івані-Павлі II час прогаяли). Врахуймо досвід Англіканської Церкви. Дай, Боже, доброго сучасного розуму керівникам України в допомозі Духу Святому! Та щастя і здорового розуму керівникам і читачам цього форуму!

Роман, Київ: Люди занадто далеко своїми вчинками, бажаннями, відношенням до інших людей (братів і сестер в Христі) віддалились від істинного Бога. Керівники держав часто спекулюють на темі віри, використовують це в користливих цілях, представники бізнес-груп, мистецьких і культурних еліт трактують об'єднання чи розбрат між церквами задля особистого збагачення і здобуття влади! Церква повинна служити одному Богові, навчаючи людей глибокої віри, роз'яснюючи Заповіді Христа - а не служити політикам, лідерам держав і т.д. Доки цього не буде поміж людьми, доти ми будемо блукати стежками неправди, і Конституція тут не зможе нічого змінити, оскільки сила Сатани на Землі досить велика - вона всюди, де є великі гроші, де люди прагнуть слави, визнання, багатства, де панують війни, де гордість панує в душах і серцях. Ми зможемо тільки власними зусиллями, які будуть грунтуватись на глибокій повазі до ближнього, співчутті та взаємодопомозі один одному наблизити об*єднання народів, націй, а там і Церкви об'єднаються, - можливо, тоді Він змилується над нами, посилаючи свою Благодать і Ласку у вигляді миру, достатку, радості і спокою на плланеті.

Без підпису: Як ви оцінюєте успіх співіснування різних церков та релігій в Україні? Принципово: Добре, нормально. Але, все ж таки хочеться щоб православ"я домінувало більше.. Чи підтримуєте конституційне відділення церкви від держави? Так. Але це декларація, ідеал і далека перспектива. І для України - навпаки, держава повина посилити на деякий час допомогу "неантидержавним" конфесіям.. Чи цікавитеся ви темою об'єднання православних церков Так, дуже цікавить.. .. і як ставитеся до розколів та конфліктів серед українських християнських конфесій? Все це дуже прикро, бо "Блаженні миротворці.." Проблема дійсно "заполітизована". Вважаю, що об'єднання де факто має відбуватись навколо УПЦ КП, як найбільш "Українолояльної". Хоча і вона повина виявити гнучкість, а також зменшити амбіції на роль державної церкви..

Олег, Естонія: В українських церквах - те саме, що в українських партіях. Бог один. І Україна одна. А кожен хоче бути "ієрархом", єпископом. Чим більше церков - тим більше чинів. Та ж причина - і щодо кількості укр. партій, які всім ніби мила ідея України, а натомість наробили стільки партій, що майже всі патріоти опинился за бортом парламенту, віддавщи його російськомовним. Бо кожен хоче бути вождем, гетьманом. Як в церкві, так і в політиці. Залишили свій народ без поводиря, розділили свій народ. Заради особистої слави, амбіцій, грощей і т.д. Ганьба!

Назар, Львів: Люди, коли думаєте заходити чи ні до тої, чи іншої церкви, то згадайте - молимося ми до одного Бога. На рахунок об'єднання: всі ми християни і хотілося б, щоб в нс була єдина церква (в глобальному масштабі). Сам я греко-католик, але зовсім не відчуваю себе чужим в православній церкві чи римо-католицькому костелі.

Володимир, Тернопіль: Навряд чи вони обєднуються якщо священники в православних церквах забороняють прихожанам дізнаватися про інші церкви, а католики при вінчанні вимагають зректися віри православної.