Свято Великодня щороку відзначає дедалі більше людей

Ректор Духовної академії Української православної церкви Київського патріархату, перший намісник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, архиєпископ Димітрій (Родюк) завітав до студії Бі-Бі-Сі за кілька днів до західного Великодня і перед початком Страсного тижня у православному календарі.

З владикою розмовляла Ольга Бетко.

Бі-Бі-Сі: Добрий вечір! Дякую, що прийшли до нас!

Архиєпископ Димітрій: Вітаю всіх! Слава Ісусу Христу!

Бі-Бі-Сі: У нас всіх з Великоднем пов'язані особливі спогади, для мене особисто, це, наприклад, запах тіста, коли печуться паски, мама не дозволяє ляскати дверима, особлива тиша в домі... А з чим Великдень асоціюється у вас?

Архиєпископ Димітрій: Перш за все, з великою радістю. Кожного року усі християни світу зустрічають це свято пасхальними вітаннями, це свято для кожного християнина є надією усіх християн на вічне життя. Як сказав Апостол Павло: "Якщо Христос не воскрес, віра наша марна, проповідь наша також марна." Тобто, проповідь і святих апостолів, і сьогоднішнього духовенства. Тому, коли ми говоримо про це свято, то передовсім згадуємо про великий дар віри і великий дар свободи.

Бі-Бі-Сі: Владико, скажіть, будь ласка, а яке з Великодніх свят, можливо з дитинства, запам'яталося вам найбільше?

Архиєпископ Димітрій: У кожного своя дорога до храму, до Бога. З самого дитинства, у мене залишилися гарні спогади про це свято. Перший Великдень, який я пригадую, коли ми пішли з батьками святити паску у сусідньому селі, де була відновлена церква. Я пам'ятаю той великодній спів, мою участь у самому богослужінні, бо я старався прислуговувати священникові. А взагалі, у моєму рідному селі на Хмельниччині, коли там не було церкви, по-домашньому, по-теплому, святкувалося Воскресіння Христове. До цього світлого дня готувалися зарані. Весь тиждень починався із Чистого понеділка, коли прибиралося, коли білилася хата, потім пеклися паски, десь у п'ятницю... Справді, певна тиша, оця ніч Одиянія, як у нас говорили, тому що я пам'ятаю, що старенька бабця говорила, що не можна гасити свічку, бо це буде невдячність Ісусові за його дар світла нам. Всю ніч в нас горіли свічки, горіла електрика в хаті. Вранці ми всі сідали за стіл і святкували воскресіння Христове. Часто чекали свячених яств, але це вже робили приятельки моєї бабці, бо вона сама не могла ходити і чекала, поки вони їй їх принесуть.

Слухачка: Я мешкаю у Лондоні, мені важко пояснити моєму сину, чому в Лондоні Христос воскресне цієї неділі, а в Україні - наступної. Як би ви пояснили це дитині? Дякую.

Архиєпископ Димітрій: Я, як ієрарх церкви, ніколи не стикався з цим у житті, тому що у мене сім'ї немає, але, як ієрарх, мусів би це пояснити: чому ми святкуємо це в різні дні - цього року різниця у тиждень, але інколи буває більше, або неділі співпадають. Слід сказати, що православна церква завжди жила за своїм календарем, юліанським. Тут є певні правила Вселенських соборів, які забороняли святкувати Пасху раніше єврейської Паски. Традиційно святкування західної і східної церков розводиться і навіть ті православні церкви, які перейшли на Григоріанський календар, все ж таки святкують Великдень разом з усім православним світом. Тут важко пояснити саме малій дитині, бо, скільки б ви не говорили про канони, їй дуже важко буде зрозуміти. Найголовніше, що не повинен бути встановлений чітко день, що ми святкуємо не якийсь день чи дату, а смисл і сутність цього свята - Воскресіння Христа. А у майбутньому може і прийде час, коли всі християни будуть святкувати Паску в один день, бо це питання не є розходженням. А дитині можна сказати, що це свято, хоча і відзначається у різні дні, є одним для усіх православних.

Бі-Бі-Сі: От ви згадали стосунки між різними церквами - це питання дуже цікавить наших слухачів. Але варто ще поговорити і про традиції - наприклад, той факт, що писанки довго зберігаються. Одна моя знайома має писанку з 1940 року, і вважає, що той факт, що писанка і далі зберіглася, пов'язаний з її релігійною цінністю. Чи бачили ви писанки, які зберігаються роками?

Архиєпископ Димітрій: Бачив. Коли ви задавали питання, я згадав про колекцію писанок, які знаходяться в резиденції предстоятеля нашої Церкви святійшого Патріарха Філарета і пам'ятаю, що ще на зорі відродження релігійного життя в Україні, наш Патріарх розповідав про це у різних передачах, бо до нього тоді приходило багато віруючих з різних регіонів України, вони приносили писанки. А в нашій традиції обмін цими писанками, крашанками на самому початку свята є дуже важливим. Тут справді закладено глибокий зміст, глибоку символіку. Освячення писанок, крашанок у великодній день... Я знаю, що такі пасхальні яйця зберігаються довго і не втрачають свого зовнішнього вигляду. Є навіть кілька етнографічних студій про таємницю української писанки.

Слухач електронною поштою: У Старому Завіті написано, що Пасха - це ягня, яке принесене в жертву, в Новому Завіті - що це жертва Ісус Христа. З чим пов'язується традиція освячення пасок у наш час?

Архиєпископ Димітрій: Дійсно, паски мають велике значення, бо передовсім читається молитва на освячення Артоса, пасхального благословенного хліба, який, до речі, знаходиться у Царських вратах весь пасхальний тиждень, а вони весь цей цей тиждень не закриваються. В Україні з пасхальними хлібами часто були пов'язані всякі вірування, проти яких церква застерігала. Наприклад, що Артосом можна замінити причастя. Це, зокрема, було поширено у часи святителя Петра Могили і навіть Київський помісний собор 1640 року виносив спеціальне рішення про те, що не можна заміняти цими пасхальним хлібами причастя, Євхаристію, перетворення хліба і вина на тіло і кров Господню. Пасхальний Артос - агнець, який за всіх заколений, а наш Господь Ісус Христос, який своїм тілом і своєю кров'ю викупив весь рід людський, він добровільно зійшов на смерть, був розіп'ятий на хресті і на хресті помер, і був покладений у гробі, і воскрес на третій день і саме ці події і відзначаються під час свята Воскресіння.

Хліб насущний  Великодній хліб є нагадуванням про те, що людиниі дається не лише щоденний хліб, але і насущний хліб, тобто вчення вічного джерела Церкви

А у Старому завіті є багато прообразів такого воскресіння Господнього: манна небесна, той хліб, який отримував богообраний народ - один з них. І цей великодній хліб є символом, що людям дається не лише хліб щоденний, а і хліб насущний - тобто, оте вчення Православної церкви того вічного джерела, яке необхідно нам.

Бі-Бі-Сі: Давайте поговоримо про підготовку до Великодня. Тут у Британії у деяких школах, зокрема, католицьких закликають дітей під час посту відмовлятися від своїх улюблених речей, хоббі, наприклад, не грати у комп'ютерні ігри. Ви бачите сенс у таких закликах?

Архиєпископ Димітрій: У проповідях Святих отців церкви, я хотів би згадати Отця Іоана Золотоустого, який у своїх проповіді ще у Прощену неділю, ще на початку Великого посту, він закликав усіх припинити усі розваги, дозвілля, він казав: перейдімо з усіх цих ярмарків, площ, якими був заповнений Константинополь, перейдімо до храмів і будемо молитися весь цей піст, стерегтися усіх цих розваг. Я думаю, що повчання отців церкви лишається актуальним до сьогодні - розваги змінилися, стали відкритішими, але сутність гріха залишається, тому якось приготуватися, зосередитися, особливо під час Страсного тижня, коли церква закликає нас до святкування, до спасительних страстей христових, ми повинні, починаючи з Чистого понеділка, готуватися до святої Паски і, через клопіт, справжнього приготування може не відбутися. Найбільше треба пам'ятати, що у ці дні треба побувати у храмі, треба сповідатися, причаститися, приготуватися до Великодня. І якщо це все робити, то коли буде час на ті всі комп'ютерні ігри?

Запитання від слухача: Чи можна вважати віруючою людиною того, хто не ходить до церкви, не дотримується посту, не читає на ніч Біблії, а лише має Бога в душі і серці?

Архиєпископ Димітрій: Це дуже гарне запитання. Слід прочитати Огласительне слово Іоана Золотоустого, яке читається на початку саме великодньої служби і там сказано: "Приходить на вечерю, і той хто пізно прийшов, і о дев'ятій, о десятій, і так далі, він також буде в цей день впущений на цю велику трапезу, бо Пасха для всіх, Спаситель для всіх." Найбільше людей приходить святити Пасхи до церкви, але Господь приймає і впускає до себе всіх. Це слово Іоана Золотоустого про те, що Господь прийшов до загиблих овець, а не до праведних. Господь відкриває ворота для всіх, і тому, якщо люди хочуть стати глибоко віруючими, то вони можуть причаститися, сповідатися і цей час перед Паскою, може, і найкращий для цього.