Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Куди пролягає інтеграційний шлях України? Прихильники угоди про ЄЕП кажуть, що вона продиктована економічними інтересами і збереженими з часів СРСР зв'язками. Опоненти заперечують, що ЄЕП перешкоджатиме вступу України до Світової організації торгівлі та реалізації євроінтеграційних намірів.

"Підеш до ЄЕП - програєш, підеш до СОТ - програєш. Підеш до обох - виграєш" - Алекс, США

Нижче подано дописи, надіслані на наш Форум до підписання угоди про ЄЕП.

Володимир, Харків: Валерію, Україна.

Цілком з Вами згоден щодо ринку збуту - він переважною масою своєю у Росії. Але до цього йшла торгівля без ЄЕП, для чого тоді подальші союзи? Що вони дадуть? Співпрацю між підприємствами? То вона є і зараз. Співпрацю у бізнесі? То вона є і зараз. Ось що мене дивує - сам факт виникнення цього питання з ЄЕП. Яка в ньому необхідність? Щоб зареєстрували ваш технічний винахід необов'язково винайди велосипед, але Ваш велосипед має містити "суттєве інженерне рішення, яке складається з... [далі опис]".

Ніхто не каже що треба розірвати стосунки з Росією, цього не буде, повірте, ніколи. Можна і треба разом заробляти гроші. То й вираз про зрубування "суку" це просто червоненьке слівце, як на мене, і не більше (сказано не Вам, Валерію, а взагалі).

"Якщо я за рік купив 5 авт, а 1000 простих громадян опинились за межею виживання - середній стан добробуту залишиться тим же" - Валерій, Україна

Про що саме я казав: заробляючи гроші на ринках Росії та іншого СНД, треба їх розумно використовувати. Саме так робиться чемними хазяївами. Приклад: Волжський підшипниковий завод працює над підвищенням норм якості своєї продукції, вкладає 70% прибутку у технічне переустаткування (Новиє дєловиє новости, 02-02-2003).

І нехай в мене кине камінням той, хто скаже, що таке там вібувається тільки за умов створення якихось "просторів". Люди хотять до ринку і працюють над цим.

Про суперечки сільгоспвиробників, звичайно, я чув. Дуже зайнятна штука з'явилася. Тут би почекати чим це скінчиться, не поспішати;-) і тоді вже конем ходити. Ми ж продавали пшеницю минулого року - так! Продавали б і цього і не тільки її, але і цукор, і картоплю тощо. Ви, Валерію, сподіваюся чули в новинах про підозру у порушенні технології з озимими? То треба не махлювати, а нормально вирощувати врожай, відповідно до норм, які, доречі, і винаходити не треба - все вже є, читайте, суміщуйте з власним досвідом і вперед. І у добрих хазяїв врожай був, і тут на Харківщині (якщо цікаво - вточню ім'я і район того шановного господаря).

Про "Антонови" з одного боку так, а з іншого от що: "Мрія" АН-225 - машина унікальна, другої немає більше ніде, виробнича база тут, у Неньці, кадри тут, зв'язок з постачальниками матеріалів є і так, авіоніку за бажанням можна встановити саму круту - хоч Rockwell-Collins, хоч іншу. Але "Мрія" - то машина, яку і саму і виробництво якої можна модернізувати з використанням сучасних технологій. Шановне панство, відчуваєте натяк? =-) Я вже про таке казав раніше - тепер матеріальні приклади. А от з Ан-140 весь час шось не так. А чому - міркуйте самі: раніше Харківський завод мав біля 10,000 робітників. Цього, може, й забагато, але я сам був свідком, коли це число було доведено до 3000, про середній вік не знаю - змовчу, але здогадайтеся самі (хто не здогадливий - може піти на сайт будь-якого авіасалону і почитати хоча б прикрашені дані про підприємство-учасник). То, вибачте за дурне питання, старі, голодні, невкомплектовані кадри можуть зібрати добрий літак?

"Якщо ми одержуємо енергоносії за пільговими цінами - сідаємо на російську голку" - Михайло, Сєвєродонецьк

Зараз хоч ХАЗ модернізують, ще одна ластівка, вітаю. А двигло на Моторсічі надійне для нього можна зібрати? (До відома панства: вчора почув іформацію з ХАЗ, що літак вилетів з Одеси, але повернувся через відмову одного двигла). Це негативний приклад вам. Ну до чого тут ЄЕП? Замовлення і так є навіть на таку машину, хоч тепер напевне не з нашими двиглами.

Валерію, за Турбоатом чув, інакше як зраду країні тут пришити не можна (але не причисляйте мене до цирку "гетькучмістів") - навідь еквівалентних замовлень від тієї ж Америки для країн, що розвиваються, не вимагав наобмін.

"Без сумніву, це нова спроба відродити СРСР" - Влад Жежерін, Оксфорд

Михайло, Сєвєродонецьк: Значна більшість людей в країнах Європи вважає себе щасливими. А скільки таких було в СРСР? Так, прірва між нами і Заходом зберігається. Але ми переборемо обумовлений сторіччями халяви (імперські ресурси БУЛИ безмежні!) менталітет Ємєлі і йому подібних персонажів. В цьому нам повинен допомогти твердий тиск із боку Європи, коли вона погодиться нас прийняти (переконати її в необхідності такого кроку зараз надзвичайно складно). На жаль, без цього батога не обійтися. Інакше - ЖИВОТІТИ нам вічно. А цього ДУЖЕ НЕ ХОЧЕТЬСЯ!

А тепер деякі зауваження щодо питання дня.

1. Якщо ми не одержуємо енергоносії і т.п. за цінами нижче світових, то яка від ЄЕП користь?

Якщо одержуємо - сідаємо на російську голку, ПОВЕРТАЄМОСЯ в зону штучних цін. Ми вже майже навчилися жити за світовими цінами і сплачувати по рахунках (на відміну від Росії). А як важко до них знову буде повертатися!

2. Навіщо реанімувати старі зв'язки, щоб відновлювати випуск неконкурентоспроможної продукції?

3. Принцип прийняття рішень у "регулюючому органі" ГАРАНТУЄ повну дискримінацію позиції України.

4. Ніхто в Росії не збирається тримати нас в ЄЕП на рівні зони вільної торгівлі.

5. Ніхто, крім нас не збирається вступати в ЄС (тільки Казахстан, але не раніше 2020 року).

"Те, що Західна Європа і США керують СОТ - тільки погіршує становище" - Нестор, UK

Зараз ми пожинаємо плоди "дуже корисного" проникнення російського бізнесу в Україну. Зовсім ясно, наприклад, що скачок цін на нафтопродукти спровокований російськими нафтотрейдерами, а позиція беззастережних у минулому прихильників незалежності (Кравчук!) скоригована на 180 градусів проросійською олігархією. Де ж голос захисників євроінтеграції? Поки що бачу тільки Хорошковського. Я в шоку.

Зрадою ідеалам демократії вважаю також ідеї виборів президента парламентом і референдум по ЄЕП в умовах, коли ніхто не сказав правди про предмет договору - суцільна деза з вуст вищого керівництва.

Михайло, громадянин України, за національністю - росіянин, Сєвєродонецьк.

"А давайте напишемо відкритого листа від імені тих хто впевнений і зацікавлений в прозахідному напрямку руху України" - Юрій, Україна-Британія

Стас, з Києва, а зараз у Москві:

Перечитав, мабуть, усі приведенні тут на форумі думки. До 2002 року погодився б з більшістю висловлювань на форумі. А в 2002 різко змінив свою думку. І хочу, так би мовити, вставити свої "5 копійок" з позиції звичайного громадянина Украіни.

Мабуть, дуже зручно, сидіти у Оксфорді (Великобританія), Німеччині або в Рочестері (США) і висловлювати своє ставлення до питання про те, куди потрібно рухатися Україні... Ви би попрацювали тут в Україні та пожили б!!!

Зараз близько 4 мільйонів ОФІЦІЙНО (згідно данних МВС Россії) українців знаходиться на роботі у Россії (не в США, не в Європі). І я іх розумію: до країн де Ви знаходитесь - ніхто не просить та не пускає. А взагалі - близько 7 мільйонів (що майже 50% від працездатного населення України) покинуло країну за роки "незалежності". І на те є єкономічні передумови. Я прожив у Києві 27 років. Працював останні 5 років у банках України (в тому чіслі і у "західних"), та покинув моє рідне місце – чому? Бо в Москві (де я зараз працюю та живу) платять гідну мого фаху та досвіду зарплатню, чого не знайдеш у Києві. А що говорити тоді про такі міста як Кременчук або Суми?

Чому, якщо ви таки "патріоти", ви не хочете приїхати до України та вписати свою сторінку в історію розбудови та відтворення? Попрацювати за 150 у.о. на місяць?

Не можу згодитись з тим, що прихід "західного" капіталу підніме мїй рівень (рядового українця) життя. Працював у "західній" конторі, а платили (не рядовому працівнику банку) не більше ніж в деяких українських, та менше, чим у російських... Крім того, постійно доводилось стикатися з тим, що до тебе (та всіх українців) ставлються з боку "західного" менеджменту як до представника нижчої раси... Такє ставлення не тільки у цій конторі, а в багатьох інших – з "цивілізованного Заходу". Відчув ЄС, так би мовити, на своїй "шкурі".

Росія та росіяни як нація близькі нам по духу. До речі, друга за численністю група (після росіян) громадян у Москві – українці за походженням.

Захід нас не признає - Україну та українців.

Мабуть, Україні потрібно залишатися незалежною, але не враховувати тісні вікові зв’язки з Росією теж не можливо. І в СОТ потрібно. Алє в ЄС нас ніхто не чекає, а якщо і чекає, то тільки в якості "дешевої" робсили...

Кучма – не ворог своєї держави, він робить те, що потрібно робити на його місці. Те, що потрібно майже 4 мільйонам громадян України, які проживають у Росії.

"Враховуючи диспропорцію фінансових можливостей, росіяни за "пільговими" цінами приватизують українську економіку" - Владислав, Київ

Валерій, Україна:Володимиру, Харків. Я цілком згоден з вами майже по всіх пунктах. Але одне все ж таки зауважу. Як ви кажете, - "Але це ж таки питання тривалого часу - часу змін промисловості і психології громадян". Питання таке - а що ми, грубо кажучи, будемо їсти в той час, коли з Росією всі стосунки розірвемо, а до Європи ще не прийшли? Давайте поміркуємо про це просте питання (я зараз не буду торкатися залежності від СОТ та ін.). Доки у нас немає каналу збуту якоїсь продукції в Європу, у нас немає іншого виходу, окрім продажу її в СНД. Мабуть, це прикро, але зараз це факт для більшості нашого виробництва. Так, це треба змінювати, але на це потрібен час. Отже зараз, у цей самий час, ми досить чітко сидимо на тому суку, який багато хто пропонує негайно зрубати. Так, з "перелазанням" на європейський "сук" треба працювати, і на це саме час і потрібен. Отже, давайте не поспішати, - це нам може багато чого коштуватиме.

Є в мене ще одне зауваження. Я не впевнений, що нас просто так візьмуть та й випустять на великий світовий ринок. Мабуть, ви вже чули про суперечки у СОТ між виробниками сільгосппродукції з великих країн та країн третього світу, яких не пускають до ринка через створення нерівних умов? Це лише маленький приклад, але таких багато.

Так ось, якщо Україна буде виходити у світ з високотехнологічним виробництвом - чи пустять її? Чи пустять США наші "Антонови", якщо у них є "Боїнґ"?

Нащо їм наші турбіни, якщо є великі корпорації США та Англії, з якими ми не зможемо тягатися? (згадайте історію про турбіну для Ірана; можливо ви чули що там було насправді - ви ж з Харкова, може спитаєте працівників з КБ "турбоатома"). Цей список можна продовжувати... Я маю на увазі не конкуренцію за якістю товару, а протекціонізм. Ось був приклад - Росія сказала, що не буде брати американську курятину (щоб підтримати свого виробника). Пам'ятаєте, який був скандал, скільки санкцій майже що ввели проти неї? Але це була Росія - досить велика і сильна країна. А тепер уявімо, що це саме сказала Україна... Запитання?

Олегу, Запоріжжя: "У мене склалось враження, що уряди усіх чотирьох країн прагнуть вступити до СОТ незалежно від результатів переговорів про створення ЄЕП" - так і є. А доки нас туди не примуть треба якось жити. Чому б не підтримати одне одного? Варто лише слідкувати, щоб співпраця була на рівних правах. Я так гадаю, що прийняття радою рішення про ЄЕП "с зауваженнями" має на думці це саме.

"Моя думка все одно нічого не змінить, як і всіх, хто тут написав" - Роман Турик, Стрий, Україна-Франція

Андрій, Ванкувер, Канада: Пану Володимиру з Харкова: Цiлком влучнi зауваження - особливо щодо впровадження євростандартiв.

Пану Валерію з Києва: Я перевiрив данi про безробiття в Польщi на сторiнцi Polska Statystyka Publiczna. Станом на червень 2003 безробiття становило 17.9%. Це, звичайно, не 50%, але також дуже велика цифра. Водночас, хотiв би звернути увагу на те, що система пiдрахунку в Польщi рiзниться вiд української (як i росiйської). Вони використовують вiдмiнну вiд нашої i трохи ширшу дефінiцію слова "безробiтний".

Цiлком згоден щодо iснування багатьох економiчних методик. До речi, головним економiчним показником, на який нам варто було б зважати, є не ВНП чи безробiття, а рiвень добробуту в країнi. Щороку економiсти пiдраховують показник Human Development Index, який включає у себе i безробiття, i Gini coefficient, i ВНП, i рiвень освiти, i медичне забезпечення i ще кiлька показникiв. Так от, Україна 2002 року була на почесному 80 мiсцi (на 102 у 1998), Росія - на 60 (1998 - на 72), Польща - на 37 мiсцi (1998 - 52).

Менi дiйсно було б цiкаво почути вiд Вас про iншi методики, про якi Ви згадували (я вивчаю економiку та комп'ютерне програмування в унiверситетi).

Я також писав, що спiвпраця з Росією буде вигiдна Українi з економiчної точки зору. Але дешевi росiйськi енергоносiї матимуть для української економiки згубнi наслiдки в майбутньому. Наразi Українi треба робити все можливе, аби запровадити європейскi стандарти в економiцi (в цiновiй полiтицi також - це дозволить нам диверсифiкувати постачальникiв енергоносiїв - збiльшити їх кiлькiсть i зменшити залежнiсть вiд Росiї). Окрiм того, було б непогано дружити з усiма, але нам чiтко пояснили (хоча i дипломатичною мовою), що в України нема жодних шансiв iнтегруватися до захiдноєвропейських країн, якщо Україна буде в економiчному союзi з iншими країнами. Доведется таки обирати, яким би важким цей вибiр не був.

Прикро, що за 12 рокiв Україна такого вибору ще не зробила.

Визнаю, договору я не бачив, тому спекулювати про його змiст не маю права! Але мене турбує те, що громадськостi його не показують. Чому це так, на Вашу думку? Як ставитися до засекреченого засiдання уряду, на якому урядовцi вирiшували долю документа? Чому на нього не допустили депутатiв? Чому, скажiмо, Пустовойтенко одного дня каже, що ЄЕП суперечить iнтересам України, а наступного дня голосує за нього? Чи був тиск на депутатiв пiд час голосування? Що станеться з Хорошковським?

Не варто радiти, що парламент прийняв документ з застереженнями. Цi застереження настiльки неяснi, що уряд може на них не зважати, якщо буде тиск з росiйського боку. Сподiваюся, що Конституційний Суд визнає цей документ таким, що суперечить Конституцiї.

"Мабуть, дуже зручно сидіти в Оксфорді і висловлювати ставлення до того, куди рухатися Україні" - Стас, з Києва, а зараз у Москві

Ігор Журавель, Харків: Категорично Европа!!! Ніякої нової Золотої орди!!!

Анатолій, Німеччина: Украiна – це така дивна крaiна, що куди б вона не рухалась, завжди залишаеться на мiсцi. В кращому випадку.

Алекс, США: Підеш в ЄЕП - програєш, підеш в СОТ - програєш, підеш до обох - виграєш. Хай Схід і Захід між собою конкурують за симпатію України. А якщо піти тільки в одну сторону - кинуть на всі 100.

Володимир, Харків: Валерію, Україна.

Цілком згоден з Вами, що не можна одним рухом стати європейцями і жити по-європейськи - доки є "разруха в умах", як казав професор.

Але я не можу Вас зрозуміти, хіба можливо взяти максимум з обох напрямків одночасно і нічого не дати від себе? Ні! Вже були приклади з природою: взяли все, що могли і маємо купу відомих техногенних катастроф і, мабудь, на порядок більше прихованих, не тільки в Україні.

"Нехай в мене кине камінням, хто скаже, що таке буває тільки за створення якихось "просторів" - Володимир, Харків

А країна наша є і була в залежності:

1) в нас нема стільки енергоносіїв;

2) в нас не таке технологічне віробництво (як наприклад в Німеччині чи тій же Чехії, куди німці ж і прийшли - Шкода), щоб на наши товари чи енергоносії нам "вимінювати". Але є потенціал: хімія, авіа- та машинобудування, спеціальні технології - "Кольчуги" та ін.;

3) є складні виробництва (знову ж "Кольчуги", Новокраматорський машзавод, Азовмаш, Турбоатом та ін.) і насамперед треба їх розвивати, перепрошую, бо повторююсь, їх технологічність, зменшувати енергоемність товарів - от вам шлях до зменшення залежності від тих же енергоносіїв. А ось тут вже і видно наочно буде, який і з ким союз вигідніший.

Зараз нема перешкод робити, що я сказав вище і союз з Росією для цього не надто потрібен.

А от в ЄС таки є потреба, принаймні у намаганні привести промисловість та іші сфери до норм їхнього рівня. Приклад: почали впроваджувати норми ЄВРО-2 та інші на автовиробництві. Це ще одна ластівка, вітаю шановне панство. Коли більшість наших норм буде еквівалентно ЄС-івським - і формально ми вже там, і Росія муситиме рахуватися тоді з нами, як ми з нею - нікуди не дінеться. Але це ж таки питання тривалого часу - часу змін промисловості і психології громадян.

Олег, Запоріжжя, Україна: Можливо я щось не так розумію, але у мене склалось враження, що уряди усіх чотирьох країн прагнуть вступити до СОТ незалежно від результатів переговорів про створення ЄЕП. Я не прихильник ціэї організації, але, на жаль, кращої альтернативи для України сьогодні не існує. Отже, питання "СОТ чи ЄЕП?" не є актуальним, бо раніше чи пізніше ми станемо членами СОТ.

A oт як ми це зробимо, як незалежна держава, що діє насамперед в інтересах своїх громадян, або як члени якоїсь незрозумілої організації на чолі з російськими олігархами - це вже інша справа.

"Чи пустять США наші "Антонови", якщо в них є "Боїнґ"?" - Валерій, Україна

В одному я не сумніваюсь: Росія аж ніяк не хоче, щоб Україна хоч у чомусь ії випередила. Ось і тягне нас постійно до себе. Бо для російського самолюбства ідея розвинутої України зовсім неприваблива. Перегляньте російську пресу, і вам стане очевидно, що росіяни ставляться до українців, як до некультурних, ні на що нездатних "педантів", у всьому від бізнесу до спорту.

Тому не треба сподіватися на те, що ЄЕП буде демократичною і взаємовигідною організацією. Якщо ми хочемо запобігти російському контролю над нашою економікою, нам треба підвищувати якість вітчізняної продукції та рівнятися хоча б на Естонію чи Словакію, а не на такі економічно нерозвинені і недемократичні країни, як Білорусь і Росія. За всю історію Росії, я не пригадую жодної країни, яка "виграла" в політичному чи економічному сенсі від російського домінування. Очікувати, що на цей раз все буде по-їншому - нереально та навіть безвідповідально…

Валерій, Україна:"Андрій, Ванкувер, Канада": "Менi теж здається, що 28,5% безробiття у Польщi це не 50%" - Інформація про 50% була нещодавно в українських новинах. А про 30% була річ ще у березні. Можливо, цифра і завищена, але постійний зріст показника все ж таки примушує звернути на це увагу (згадаємо також, що Польша попереду нас і вже майже "там").

"варто згадати про Gini coefficient" - Різні методики визначення розподілу доходів можуть виявляти досить дивовижні розбіжності. До того ж Польша і 10 років тому жила краще ніж ми. Отже, може ви знайдете динаміку цього показника (ще краще - за різними методиками)? Я вважаю, що це буде досить цікаво, в тому числі і для вас.

"Ви i досi надаєте перевагу союзовi з Росією...перез союзом з чехами, Польщею та iншими країнами?" - Я за співпрацю зі всіма країнами, якщо вона буде вигідна для України. І в деяких напрямках з Росією ми можемо чимало для себе вигадати. Чому ви відкидаєте одне заради іншого? Обидва напрямки МОЖУТЬ існувати одночасно. Можливо ви думаєте, що я проти ЄС і за ЄЕП, но в такому разі ви помиляєтесь. Я за обидва напрямки ОДНОЧАСНО, так, щоб вигадати по максимуму і не впасти у залежність ні в одну, ні у другу сторону. Якщо ви мені скажете, що це неможливо - я вам не повірю.

"Я згоден... що через СОТ Україна втратить частку економiчної незалежності. Але цю втрату... не можна порiвнювати з втратами України вiд участі у "квазi-СРСР" - Та з чого ви взяли що це буде новий СРСР? Це нова пропозиція у стадії переговорів, і ми маємо повне право відмовитись від союзу, якщо побачимо, що форма співпраці для нас невигідна. А щоб стверджувати, що участь в цьому союзі для нас стане ярмом, - треба уважно вивчити текст договору. Ви його бачили? Я - ні, і тому не можу сказати "да", але і не можу сказати "ні". Розумієте?

"Влад Жежерін, Оксфорд, Сполучене Королівство": "це нова спроба "повернути неслухняного молодшого брата до вликоруської сім'ї" - Давайте не будемо кидатись гаслами - так ми ні до чого не дійдемо. Будь яка залежність виявляється через конкретні речі. Може ви нам скажете які саме? Один варіант я можу назвати - єдина теріторія, єдиний уряд, єдина грошова одиниця. Але я такий варіант вам не пропонував.

"Степан, Кременчук": "треба йти в Європу... щоб хоч трошки скоротити... відстань в два століття, на які ми відстали від Європи" - два століття ні за рік, ні за десять пройти не можна. І річ не тільки у стані економіки, а ще і в психології громадян. Вони довго вчилися (!) жити так, а ви хочете одразу поїхати на велосипеді ні разу його не бачивши. Звісно, для окремого чоловіка це не зовсім проблемно (якщо є здібності), але для країни в цілому це дуже критично. Не дарма ж говорять про два покоління, що повинні пройти до зміни орієнтації. Але ці дап покоління - за умов чіткої програми, якої у нас немає (я вважаю, що "наш курс - Європа" - це мрія, напрямок, але, все ж таки, не програма).

Володимир, Харків:"Нестору, UK": Звичайно є в СОТ погані риси, але без них не буває. А взагалі, треба не "відвикати обирати між двома колонізаторами", а нарешті навчитися якщо не бачити краще, то обирати з двох лих найменше :-)

Треба збільшувати конкурентоспроможність товарів, розвивати високі технології, треба любити свою країну і пам'ятати її історію. Моя особиста думка "пересічного громадянина" співпадає з думкою відповідних фахівців (у т.ч. російських) - це більше для політики робиться, ніж для економіки.

Володимир, Канада:Доки Кучма залишаеться при владі, - в України немає шансів наблизитись до Европи. Він, як завжди, проігнорує громадську думку і парламент. Тому про що вести дискусію, адже Кучма все виришив наперед.

Владислав, Київ:З точки зору політики - тут все зрозуміло. Оскільки ЄЕП – утворення економічне, то варто говорити про економіку. Об’єм російського ринку в 10 разів більший за український, передусім через те, що його потреби відповідно більші.

Враховуючи диспропорцію фінансових можливостей, росіяни за “пільговими” цінами приватизують українську економіку. Російська експансія вже добре відчутна: МТС, ЛукОйл, ТНК, російське пиво, та, навіть, російські мережі ресторанів ("Патіо-Піцца" в Києві) та продукти харчування. І все це при тому, що ми ще не ЄЕП!!!

За теперішніх умов українські виробники жорстко конкурують з російськими, і останні наполягають на тому, щоб ми відкрили для них ринок. За таких умов український бізнес перетвориться на російський. Може комусь і все одно, але я не хочу працювати на “дядю Ваню”.

Чомусь тут згадують ЄС. Тож, відносно ЄС: на відміну від Росії, він пропонує нам спочатку досягти рівня партнера, тобто розвинути економіку до рівня економік країн ЄС. Хіба це погана ідея? ЄС – це клуб рівноправних партнерів, Вам здається такими можуть бути Росія, Білорусія, Казахстан та Україна?

Валерій, Україна:"Степану, Кременчук": Я зовсім не проти об'єднання з Європою. Але я реаліст, і добре розумію, що сам факт приєднання нічого для нас не змінить. 200 років ні за рік, ні за десять пройти не можна, тому що справа не тільки в економіці, але й в психології. Хтось казав, що для кардинальної зміни потрібно 2 покоління, але й те за умов незмінного курсу з чіткою програмою (програмою - по пунктах з термінами виконання, а не голослівне - "наш курс - Європа").

Я впевнений, що наше майбутнє можна збудувати тільки нам самим. Авжеж, допомога з-за кордону - це добре, але вона лише допоміжній засіб. Чи бачите ви в Україні умови, які б спрямували допомогу на корисні для України цілі? Я бачу лише подальше розворовування ресурсів НАШИМИ громадянами, а не якимись "москалями". За офіційними звітами (яки не дуже люблять оприлюднювати) з наданих кредитів на цільове використання доходить лише 10-50%, а все інше розбігається по карманах НАШИХ громадян, сидячих у високих кріслах (і не тільки кучмовської команди, але й ющенковської та ін.). Ось тепер питання - кому на користь піде об'єндання з ЄС? Правильно... І я гадаю, що іноземні політики це добре розуміють, тому ї не поспішають визначати терміни вступу до ЄС - ми до цього ще зовсім не готові. Це - по-перше.

А по-друге - чому ми не можемо використати зв'язки з країнами колишнього СРСР заради українських інтересів? Якщо Європа зараз не хоче купувати наші товари (які зараз не задовольняють їх за їхніми стандартами), можна продавати їх в СНД, заробляючи на модернізацію підприємств і впровадження технологій. Якщо захід дає гроші на підвищення рівня виробництва до європейськіх стандартів - дуже гарно, будемо працювати. Отже я не бачу принципових розбіжностей між відносинами з тими і з тими. Є наші інтереси, і ми повинні працювати з тими, з ким нам вигідно (зараз чи на перспективу). А ті, хто каже "тільки туди" чи "тільки сюди" - це, як би мовити, - екстремісти, які заради якоїсь ідеі готові схоронити і себе, і всю країну. Розумієте? Крайнощі - це дуже велика помилка. І я ніби то "захищаю" ЄЕП тільки щоб урівноважити "екстремістів від ЄС". Насправді обидва варіанти сами по собі - загібельні.

Влад Жежерін, Оксфорд, Сполучене Королівство: Без сумніву, це нова спроба відновити СРСР і "повернути неслухняного молодшого брата до великоруської сім'ї". Дуже сподіваюсь, що парламент не пропустить це рішення.

Андрій, Ванкувер, Канада: Пану Валерію з України:

Менi теж здається, що 28,5% безробiття у Польщi це не 50%, про якi Ви писали. Але коли проiвнювати Польщу i Україну, варто згадати про так званий Gini coefficient, який показує, як рiвномiрно у тiй чи iншiй країнi розподiляють прибутки мiж населенням. Так от, у Росiї цей коефiцiент вдвiчi бiльший, нiж у Польщi. Тобто, як громадянин Польщi Ви отримали б бiльшу частку загальнодержавних прибуткiв нiж громадянин Росiї. Для України я даних, на жаль, не знайшов, але менi здається, що ми десь мiж Росією та Польщею. Найлiпший показник в Центральнiй та Схiднiй Європi у Чеської Республiки. Ви i досi надаєте перевагу союзовi з Росією, Бiлоруссю та Казахстаном перез союзом з чехами, Польщею та iншими країнами?

Я згоден з Вами, що через СОТ Україна втратить частку економiчної незалежності. Але цю втрату жодним чином не можна порiвнювати з втратами України вiд участі у "квазi-СРСР". Зi вступом у СОТ Україна зможе вiдстоювати свої позициiї на ринках iнших країн. Не варто забувати, що СОТ- це шлях до Європейського Союзу.

Степан, Кременчук: "Валерію, Україна", чому нам треба йти в Європу? Ну звичайно ж не для того, щоб наїстися. А для того, щоб хоч трошки скоротити ту величезну відстань в два століття, на які ми відстали від Європи по всіх показниках. Людських, моральних, громадських, політичних, релігійних, економічних, наукових і т.ін.

Простий приклад: В Німеччині в "Алді-Маркетах" 1,25 кг хліба коштує 0,6 євро. Як і в нас. Але при нашій зарплатні в це навіть важко повірити. І "всі" українці мовчать. Хіба ми не відстали на 200 років від Європи? Адже вони пройшли це все і багато чого іншого ще 200 років тому. Поїдьте в Європу і поживіть там тиждень, і Ви побачите, на скільки ми відстали від них.

Володимир, Київ: М'яко кажучи, дивують закиди та арґументи Олексія з Харкова, Вадима з Херсона, Валерія з України. Ці учасники форуму намагаються, начебто, зважено розібратися в ситуації, але коли придивитися до їхніх арґументів, то одразу впадає в око, що вони однобокі - подаються тільки приводи - чому погано орієнтуватися ча ЄС, але ЖОДНОГО, повторюю, ЖОДНОГО реального аналізу чому Україні буде добре в ЄЕП - НЕМАЄ!!! Лише голі та апріорні заяви про ринки збуту для нас на Сході, та що нас не бажають на Заході, і т.ін.

Одним словом, хлопці не на жарт образилися на Захід і у відповідь вирішили кинутися в обійми Москви. Шановні добродії, полиште свої емоції своїм жінкам, і подивіться уважно, широко відкритими очима, на сьогоденну економічну ситуацію в Україні та навколо. Як можна об'єднуватися з Москвою, якщо вона сама 10 років тому штовхнула нас до світових цін на енергоносії. А що це означає, розумієте? Чи пояснити? Це означає, що собівартість виробленого в Україні вище ніж в Росії, або в її сателітів - Білорусі, і т.ін.

То як ви собі уявляєте "що ми їх закидаємо товарами" або "ринки збуту на Сході"??? Та ми ж самі, руками та голосами таких як ви, й перетворимо СЕБЕ на ринок збуту дешевого краму з усіх цих ЄПІв, а наше виробництво, що тільки почало підніматися і то на рівні світових цін, і пробиватися на, зауважу, СВІТОВІ ринки, чекає лише одна перспектива - ЗАНЕПАД і перерозподіл російськими оліґархами (а вони, повірте мені, не є кращими від західних, а скоріше й гіршими, бо більш аґресивні, безжальні та жадібні до прибутків за будь-яку ціну).

Отже, не даремно М.Хвильовий, до речі росіянин за походженням, та комуніст за переконанняму, сказав:"Геть від Москви!". Не даремно пан Хорошковський, якого важко було запідозрити в правих настроях, так рішуче виступає проти ЄЕП, а йому є що втрачати(!), не даремно серйозні аналітики пропонують не поспішати та кинути радянську звичку підгадувати підписання угод до якихось дат, а провести глибокий, праґматичний, ПРОУКРАЇНСЬКИЙ аналіз договору з ЄЕП, та диктувати, якщо спроможні свої умови вступу, такі умови, які справді вигідні ДЕРЖАВІ УКРАЇНА, а не певній особі, у певний час.

Як казав Т.Шевченко:"Думайте, брати мої..."

Михайло Клімчак, Чікаґо:Жодного союзу з Росією

Катерина, Київ:Якщо б можливо було Україні не вступати ні в ЄЕП, ні у ЄС... Але якщо з двох лих обирати одне, то краще ЄС (в іншому ярмі Україна вже була...на жаль)

Гайди до Байди, Німеччина: Було б непогано для України, коли перед нею вже стало питання до якогось приєднання.

На жаль, на ділі маємо справу з несправжньою самостійністю, яку беруть приводом задля втягнення України в оновленене утворення за радянським зразком. Дуже боляче, що Кремель зміг використовувати недійсну незалежність задля розбудови Московського Самодержавства.

Якби тверезо дивитися, то можемо замітити дві розбіжні засади на перехресті самостійності або новітнього уяремлення. До ЄС приєднуються самостійні народи, а до ЄЕП будуть втягнені країни, котрі не змогли здійснити свою самостійність.

От, кидається в очі, що намір утворення ЄЕП виникає напередодні президентських виборів, в яких протигазпромські сили в Україні, не зважаючи на владні махінації, мають найкращі передумови їх виграти. З цього вийде, що ЄЕП, властиво, ставили підметом задля підтримки владній побудові в прийдешніх виборах. Такими манівцями вже ходили з сумнозвісним Консорціумом. Різниця тільки, що при заміреному Консорціуму вже мали час приєднати в його створенні злочинну владу в Україні, а створення ЄЕП не терпить зволікання крізь програшність злочинної влади в підготовці до виборів президента України.

Отже, тому не спіткаємося з вибором навколо ЄС чи ЄЕП, зате з утвердженням своєї самостійності або з пропащою майбутністю.

Олексій, Харків: За умов участі в ЄЕП українські посадовці мають відстоювати наші інтереси і користуватися здоровим глуздом. А щодо ЄС - то як Вам заява комісара ЄС, що в України перспективи стати учасником Євросоюзу такі самі, як у Мексики - перспективи стати 51 штатом США?

Вадим, Херсон: Політика повинна служити економічним інтересам держави. Тому розширення ринків збуту продукції країни - саме те, що й повинні робити наші політики. Саме, маючи можливість продавати те, що ми виробляємо, ми і покращимо наш рівень життя. Причому, я гадаю, не має суттєвого значення - кому ми це продаємо - бідним, чи багатим, культурним, чи некультурним, аби платоспроможним. Було б добре продавати в Європу. Але ж просилися до ЄС, як тут вже було справедливо сказано "не беруть, та й попереджують, що і не планують брати". Так навіщо безнадійно благати, як бідні родичі? Запрошують до альтернативного клубу покупців - чому б ні? Це ж не військовий блок, як я розумію. Гадаю, що незалежна держава повинна у своїй політиці керуватися тількі своїми інтересами, а "вірнопідданність", чи то Сходу, чи то Заходу - нам ні до чого. Я - за вступ до ЄЕП, а якщо Европа схаменеться - то вступимо і до неї.

Валерій, Україна: "Степан, Кременчук", поїдьте в Європу і в Росію, і Вам зразу стане ясно, куди йти" - Дуже цікава й оригінальна думка: А чи розумієте ви, що "приєднання" до СОТ в цьому плані нічого не змінить автоматично? Ми живемо так, як працюємо!!! За роки незалежності вже можна було б це зрозуміти. А якщо ви мрієте, що милосердна Європа дасть нам купу грошей, щоб ми "жили як люди" - так цього ніколи не буде. Гляньте на це просто з точки зору бізнесу - ну кому ж це потрібно давати гроші задарма? А якщо дають - мають від цього вигоду. Чи знаєте ви на чому вигадає СОТ від приєднання України? Конкретно, по пунктам? Якщо ні, то ви не маєте права стверджувати, що СОТ для України - благо. Мріяти - можна, стверджувати - ні. Отже, давайте підходити до цього логічно...

"Андрій, Ванкувер, Канада", торгiвля з росіянами не стимулюватиме українську економiку до зростання i використання українських ресурсiв якнайощадливiше" - давайте просто глянемо на Африку: країни-члени СОТ дешево вивозять звідти усі природні запаси (алмази, нафту, уран, різні цінні руди) впродовж десятків років. І де ж ви бачите в Африці хоч якесь економічне зростання та ощадливе використання ресурсів (які вже давно належать не африканцям, а США, Франції та ін.)? Гляньте як бізнесмен - навіщо піднімати економіку чужої країни, якщо все звідти й так можна вивезти?

ЄЕП... угода передбачає створення якихось наддержавних економiчних структур" - а СОТ не передбачає? До того ж, наддержавні структури можуть бути неявними, коли формально їх наявність відсутня (наприклад через ключові пакети акцій у всіх стратегічних підприємствах країни). І "глобальні" економічні відносини культивують саме ці засоби контролю, і саме тому, що в цьому випадку тотальність контролю невидна. Від структури ще можна чогось вимагати, а ось від сотень іноземних фірм (які, як правило, координують свої дії) - вже ні...

Польща... безробiття трохи бiльше нашого, але, звичайно не 50%... Звiдки у вас такi данi?" - Це було в Українських новинах кілька днів тому. Може цифру і завищено, але інші джерела вказують на 30% у березні 2003... Є над чим поміркувати - це досить велика цифра для країни, яка вже майже "там"... А на Economist.com я бачу останні дані лише за 2002 рік, коли там офіційно було 20% безробітних.

Олексій, Суми: Якщо вгледітись у заяви політиків, налаштованих на дистанціювання від Росії взагалі і відсторонення від ЄЕП зокрема, то виглядає, що багато таких заяв робляться більше з огляду на емоції та політичні уподобання, ніж конкретні економічні розрахунки. Водночас, не треба забувати, що ЄС нічого ще не обіцяє Україні, а обмежується досить загальними твердженнями, які ні до чого не змушують Європу. Не треба забувати також слова Гюнтера Ферхойгена про те, що скоріше Мексика перетвориться на ще один американський штат, ніж Україна вступить до Європейського Союзу. Це теж -позиція, хоч і подана досить різко. Але там де різкість - там щирість... Відтак, будьмо більшими реалістами і переслідуймо власні інтереси не лише з огляду на далеку перспективу, але й на потреби сьогодення. Наші ж інтереси, відповідно, не мають перетворитися на інтереси Росії чи Європи. Речниками наших інтересів не можуть бути одноосібно окремі партії чи рухи, куди б вони не дивились: на Захід, чи на Північ.

Алекс, Київ: Просто поїдьте до Таллінна, або Риги - і переваги прагнення вступу до ЄС будуть очевидні.

Україна, як пояснив нам Кучма - не Росія.

Не Естонія, та не Латвія, також. У нас зовсім інша структура промисловості і нас на порядок більше. В нас цілі міста-мільйонники зайняті в металевій індустріі. Кому потрібен наш метал та наші труби в Європі та у Штатах? Стане "Рургаз" пробивати збільшення квоти на імпорт українськіх труб, як це недавно зробив "Газпром"? Не думаю.

Тому, ще раз: членство в тій чи іншій економічно-орієнтованій організації треба розглядати лише з точки зору економічної зацікавленності. Гроші треба брати там де можемо, вірішувати тактичні задачі і тримати в голові стратегічні. Україну з сильною економікою радо приймуть всюди. Росія, до речі, не менше нашого хоче добрих стосунків з Європою і членства в СОТ та Євроатлантичних структурах.

Олександр Коваль, Київ: Росія скасувала газову подачку Білорусі. Тепер сябри платять так само як ми. Про які тепер газові переваги може йтися?

Микита, Україна: Найчастіше на користь вступу до ЄЕП наводиться той аргумент, що українські товари не готові конкурувати на ринку Європи. Але ж у нас було 12 років, щоб це виправити - і що? Просто поїдьте до Таллінна, або Риги - і переваги прагнення вступу до ЄС будуть очевидні.

А зараз нам під виглядом Єдиного економічного простору просто пропонують союз калік. Це ж очевидно!

Степан, Кременчук: Поїдьте в Європу і в Росію, і Вам зразу стане ясно, куди йти. Правильно сказано нижче: "Питання повинно стояти не куди, а як іти в Європу, і що для того треба зробити".

Андрій, Київ: Думаю, що ніякого ЄЕП не буде. Просто проженуть парламентарі ці питання і прийдуть до єдинного правильного висновку. Ніяке ЄЕП Україні не потрібне і це всі розуміють, крім Президента, який має ще радянські стереотипи і погляди на владу. І думає, що всі такі дурні і без його руки - нікуди.

Марія Пилип'юк, Ноттінґем, Англія: Тут є дуже важливе запитаня - чи 12-пітню дитину з таланом післати в університет вивчати та розвивати талан чи загнати в рабство? Хто в сьогодніх часах свою рідну дитину добровільно віддасть у рабство?

Дмитро, Сполучене Королівство: Питання повинно стояти не куди, а як іти в Європу, і що для того треба зробити. А з приводу ЄЕП - це викликає тільки сум, що нас історія нічого не навчила...

P.S. З теперішнім президентом до Європи ми будемо іти довго, більше того, щоби виправити все, що ґарант зробив протягом 8 років, буде зовсім не просто.

Настя, Харків: Однозначно треба йти до Європи, а не до "старшоi сестри", тобто до минулого. Вже були, красненько дякуємо, бiльше не треба.

Юрій, Стрий: Ніякий ЄЕП, це шлях в нікуди. Там немає стільки можливостей, як в ЄС. Але є злодії...

Андрій, Ванкувер, Канада: Пану Валерію з України: Будь ласка, почитайте мої повiдомлення уважнiше. Я не писав, що Українi варто обiрвати всi зв'язки з Росiєю. Росiя - то величезний ринок збуту для наших товарiв. Але торгiвля з росіянами не стимулюватиме українську економiку до зростання i використання українських ресурсiв якнайощадливiше, не стимулюватиме до впровадження нових технологiй через брак конкуренції на ринковi нашого азiйського сусiди. Таке можливе лише за рахунок збiльшення чатки захiдноевропейських та пiвнiчноамериканських країн у торгiвельних зносинах України.

Щодо Вашого ставлення до СОТ як "кабали для країн непершого свiту", то дозволю собі з Вами не погодитись. Ви наводили приклад Польщi. Так, у тiй країнi безробiття трохи бiльше нашого (але, звичайно не 50%. Подивiтся статистику на Economist.com. Звiдки у вас такi данi?), але рiвень життя у Польщi, а також Чеськiй Республiцi, Словаччинi або Угорщинi не можна жодним чином порiвнювати з теперiшнiми українськими реаліями. Скажiть, якби зараз у Вас був вибiр, де б Ви зараз жили: в Чеськiй Республiцi чи в Казахстанi, з яким Ви так радите об'єднуватися в невiдомi союзи? (Не хотiв би образити цим нiкого з Казахстану).

Щодо того що "...ЄЕП не накладає на Україну ніяких принципових зобов"язань...", то я чув, що угода передбачає створення якихось наддержавних економiчних структiр, якi б контролювали спiльну зовнiшню економiчну полiтику держав ЄЕП. На мою думку, це дуже серйозно i Українi не варто приставати до тієї угоди.

Натомiсть думки Дейвiда, Ростика та Михайла видаються менi досить таки слушними.

Зенон, Торонто, Канада: ЄЕП - це зворот до минулого. Кортить "хахлів" при владі знову лізти в московське ярмо і взяти із собою український народ. Україна це европейська держава і туди Україні дорога.

Алекс, Київ: Членство в тій чи іншій організації - вторинно. Це питання тактики і тільки. Первинні інтереси держави, перспективи розвитку економіки. З цього повинні виходити керівники країни, і, як це не смішно, з цього, схоже, виходить Кучма. Робота в ЄЕП збільшить конкурентоспроможність українських товарів на ринках третіх країн? Можна припустити, що - так. Отже, вступ до цієї організації - правильне рішення. Все має визначатися здоровим прагматизмом і тільки.

До інших організацій, до речі, нас ніхто і не кличе, а іноді чесно попереджають, що і не покличуть. Але при цьому мають зухвалість вимагати, ставити умови, погрожувати. (Надіслано російською мовою).

Вільям Стен, Бостон, США: Україна - держава, і жодної політичної надструктури не повинно бути. Яким потрібно бути наївним, щоби це дозволити. (Надіслано англійською мовою).

Юрій, Україна-Британія: Якщо відверто - я просто шокований! Шокований невизначеністю учасників форуму щодо майбутнього України! І це пишуть, на мій погляд, молоді люди, хто повинен віддавати свої голоси на виборах!!! Ті кому належить майбутнє України! То я вже скоріш підтримаю "нових українців": хоч вони не зацікавлені у збільшенні впливу Росії на Україну! Очевидно, що не існує в світі абсолютної демократії і повної незалежності, але чи варто довіряти російським чиновникам, хто й досі не спромігся облегшити життя власному народові. Мабуть це є важливий фактор! Як і раніше, ми знов експериментуємо із власною країною. Невже не зрозуміло, що ВЖЕ існують певні правила гри, і якщо ми такі розумні і потужні – давайте попрацюємо добре і доведемо всьому світові, що ми такими Є! Авжеш, простіше щось «НОВЕ» організувати і… головне невпинно боротися з іншою частиною світу! І всі негаразди - це тому, що ми такі «вийняткові» і мусимо йти «своїм» шляхом, не тим, яким ідуть всі інші… розвинені краіни! Бажаю Вам удачі, шановні!

І на останнє, чому так Росія зацікавлена у втягуванні України в різні новоутворення? Можливо там теж є свої «Бжезінські», котрим українська незалежність – як кістка поперек горла! І якщо на Заході всім просто начхати … то в Росії рівень «брезгливого неприятия» української культури просто зашкалює!

Янек, Рочестер, США: Вважаю, що Україні потрібно триматися якнайдалі від Росії і йти до СОТ. (Надіслано англійською мовою).

Дейвід, Україна-США: Як на мене, то новий так званий "ЄЕП" - то домовленість між ґанґстерами, які б хотіли розширити свої економічні свободи і можливості. (Надіслано англійською мовою).

Михайло, Торонто, Канада: Валерію, Україна: порівнювати інтеграцію України з колишніми країнаму СССР (читай Росією) та Європейською спільнотою неможливо і нечесно. По-перше, Україна там вже була - і ця „інтеграція“ скінчилася масовим вбивством і масакрами (голодомор, масакри в західній Україні, тощо. По-друге, ґлобалізація приводить і примушує кожну країну визначитися де і з ким вона хоче бути. Мусить! Tо в такому випадку, краще бути з цивілізованим світом і мати грошову одиницю євро, аніж знову горнутися до Aзії і мати рубль, якого ми вже мали. Біда в тому, що велика частина українців ще все уболіває за небіжчиком Совєтським Союзом і більше переживає за силу і могутність Росії, аніж за гідність власного народу. Ментальність російської влади лишилася та сама ще від „батюшки“ царя: перше їх заманимо до нас, а потім будемо розбиратися. Україна і це вже пережила, підписавши переяславську угоду. На жаль, Kочубеї в Україні не перевелися. Боже нам поможи!

Ростик, Чернівці-Медісон, Україна-США: Тут як в старому анекдотi: "Ти правий, i ти правий."- "Але ж так не буває!?"- "I ти також правий!"

Я згоден з Валерiєм, що приєднання до СОТ - преважно використання України в грi проти Росiї. I згоден з Станiславом, що приєднання до ЄЕП теж обернеться використанням України, на цей раз вже Росiєю. I в одному, i в другому є потенцiальнi втрати, економiчнi, полiтичнi чи ще якiсь. I неважко побачити, що обидва шляхи пропонують також i вигоди. Але, на жаль, з таким урядом, як у нас зараз, незалежно вiд шляху, вигоди будуть комусь, а втрати - бiльшостi людей. Тому вiд того, на Схiд чи на Захiд буде рухатися Україна, залежить менше, нiж вiд того, куди ми рухатимемося внутрішньо. А з нашою владою i полiтичною зрiлiстю мас... Одне ясно - нi Путiн, нi Берлусконi i iже з ним порядку у нас наводити не будуть, вiрнiше, наведуть такий порядок, який вигiдний їм, але нам вiд того може стати тiльки гiрше.

Валерій, Україна: "Андрій-Ванкувер-Канада", По-перше - СОТ та інші структури - це окрема кабала для країн "не першого" світу. Обравши "євроінтеграцію", ми опинимось ще в більшій залежності від іноземців, і вона буде набагато гіршою. Якщо ви сумніваєтесь - погляньте на приклади країн, які раніше ніколи не були частиною так званого "цивілізованого світу". Хоч би на Польщу, яка випереджає нас років на 10 в цьому напрямку, і в якої 50% громадян офіційно без роботи (це треба розуміти так, що вони все таки працюють, але в тіньовому бізнесі). Візьміть Аргентину, цілком залежну від США, з її катастрофічними кризами. Згадаємо ще, що в цій "демократичній" країні і досі корінне населення (індіанці та ін.) і досі не мають права голосу! Ось тобі й демократія... По-друге - я не розумію чому треба відкидати одне заради іншого. Торгівельні відносини з Європою аж ніяк не суперечать відносинам з країнами колишнього СРСР! Чому ж одне. або інше? А відповідь можна знайти у того ж Бжезинського - США не зацікавлені в тому, щоб Росія була сильною державою, і один із заходів до цього - відірвати Україну від Росії (див. "велика шахова дошка"). Розумієте? Ми - лише засіб для руйнування іншої країни, а на нашу незалежність саму по себе їм начхати... Я розумію бажання незалежності та процвітання, але я не хочу брати участі в таких брудних іграх в якості механічного засобу... Отже, куди рухатися? Якщо країна є дійсно незалежною - ніхто не має права диктувати їй - куди рухатись! Ми сами повинні визначати межі й форми співпраці з іншими країнами... До речі, ЄЕП не накладає на Україну ніяких принципових зобов'язань, а СОТ потребує абсолютного доступу до економіки і політики країни - а це моментальній кінець незалежності...

Мирослав, Івано-Франківщина: Торгівля і дружба з іншими країнами це ж добре!!!- правда? Усі ці вступи і приєднання до зон співдружностей і союзів турбували б менше людей, якби була довіра до тих, хто зараз веде Ураїну (як нерідні сини сліпу матір). Ану вгадайте - чому я (і багато інших) не вірять, що віце-прем'єр Ніколай Азаров дбав за українські інтереси, коли вів переговори з Москвою? -Може, причина - його неповага до України, яка виражається у тому, що він не захотів досі навіть з папірчика читати українською?Хтось скаже - дурниця, не має значення. А я скажу - має, бо, як казав класик: "усе починається з малого..." Якщо пан Азарафф не спромігся навіть на мале, то що говорити про більше?! Очевидно, що є й інші причини для недовіри йому та його теперішнім соратникам при владі, але на це не стане місця у вашому форумі.

Андрій, Ванкувер, Канада: Валерiй-Україна, то розкажiть, що таке НАТО i СОТ. I скажiть, куди, на вашу думку, варто рухатись Українi.

Валерій, Україна: 2 "Нестор, UK" - Авжеж хоч одна розумна людина у форумі - дякую! Щоб мені було пусто, якщо інщі автори дійсно розуміють що таке СОТ і НАТО...

Дач, Київ: Створення єдиного простору з Росією - передвиборча акція. Ціна українських товарів на російському ринку завжди буде вищою за ціну на аналогічну продукцію російського виробництва. Доки Україна купує енергоносії в Росії, змінити пропорції буде неможливо. Інша справа - порівняти ціни українського ринку з Європою.

Станіслав, Брюссель: Здається, що Україна навіть після 12 років свого незалежного існування не може зрозуміти того, що зрозуміли більшість у Центральній та Східній Європі - краще пити каву у Парижі, ніж горілку у Магадані. Ніхто не виступатиме проти торгівлі і співпраці з Росією чи Казахстаном, але якщо це будуть дійсно стосунки країн - партнерів, а не відродження нових надструктур. Для росіян проект ЄЕП - це 100% відновлення більшого впливу на економіки інших країн, що є навколо Росії. Це видно неозброєнним оком.

Ігор, Івано-Франківськ: Щось я не розумію п. Світлану з Донецька. Як Ви собі це уявляєте, що в нашій країні порядок повинен наводити президент іншої країни? Це, вибачте, абсурд. Це аналогічно тому, що хтось сторонній буде займатись порядком у вашій хаті, а Ви нічого не зможете зробити. Щодо рівня життя у Білорусії - я не бачив цифр, на які Ви посилаєтесь, тому не можу їх коментувати. А щодо теми форуму - вважаю, що ми (Україна) повинні все є таки визначитись, в якому напрямку ми хочемо рухатись - на схід чи на захід. Щодо сходу - у нас вже є досвід і у 1991 році ми з ним покінчили, визначивши шлях на незалежність. Невже треба знову повторювати ці помилки? Навіщо знову наступати на граблі? Дивує те, що при заявах про багатовекторність політики країни і при бажанні бути ближчим до Європи, ми знову звертаємось до Москви. Скільки можна , вибачте за таке слово, обдурювати європейські країни (і своїх громадян) про можливий шлях розвитку? Я думаю, що треба остаточно визначитись з цим і (моя особиста думка) орієнтуватись на вступ до ЄС (якщо, звичайно, нас після таких кроків захочуть). Чи треба нам з кимось об"єднуватись? Не знаю. Але можу сказати наступне - нам потрібно більше вірити в свої власні сили, а не постійно думати, хто би нам допоміг жити краще. Якщо ми самі не будемо намагатись зробити щось краще, жодна країна нам не допоможе. Друзів в таких справах треба вибирати обережно, розуміючи, що ця дружба повинна тривати довго і приносити користь всім. Підтримую думку,яка є у цьому Форумі, що ЄЕП - це загибель для України.

Cвітлана, Донецьк: Я не розумію, чому такий негативізм з приводу Росії та Білорусі. У Білорусі, наприклад, за визначенням ООН, кращий життєвий рівень, ніж в Україні. Нехай би Путін навів у нас порядок!

Олег, Київ: Очевидно, Україна має пройти всі постколоніальні стадії. Зручність, готовність до відношень хазяїн-раб є рушійною силою цього процесу. Інші варіанти занадто складні і не певні для правлячої верхівки України. Люди, що нами керують, не здатні на більше.

Нестор, UK: Коли вже ви відвикнете вибирати між двома колоніалізмами? Це СОТ - Європа? Більшість членів СОТ - країни "третього світу", і від членства у цій організації їм краще не живеться. Часом навпаки. А те, що Західна Європа та США керують СОТ - тільки погіршує становище. Почитайте тут-таки, на цьому сайті, про патенти на ліки - дуже повчально! Чи деінде - про взагалі патентні правила СОТ. Чи - про сільськогосподарські субсидії. Чи - про те, як правила СОТ використовують транснаціональні корпорації. І про інше й інше... ЄЕП - не краще. Вступаючи чи туди, чи туди, Україна іде не до Європи чи Азії, а вибирає між двома неоколонізаторами. А в цьому разі - іде туди, куди ... гм, скажімо, Макар телят не ганяв. Аби постинг не вилучили...

witsa, Kiev: Куди пролягає інтеграційний шлях України? Звичайно, у Европу та СОТ. ЄЕП - це загибель для України.

Ярослав, Київ:Виходячи з наявної інформації, можна стверджувати цілком напевне, що в разі підписання договору про ЄЕП Україна може не просто погіршити своє становище в плані перспектив вступу до ЄС, але просто почати звикати до думки про те, що "там ми не будемо ніколи".

Віталій, Одеса: Президент Росії прагне одним пострілом вбити трьох зайців: зміцнити свої позиції напередодні виборів, тримати Україну на короткому повідку та дискредитувати її як ненадійного партнера в очах Єврозоюзу. Я вважаю, що фракція Наша Україна повинна заявити, що підписання і подальша ратифікація угоди про ЄЕП - державна зрада...

Андрій, Ванкувер, Канада: Повнiстю пiдтримую пана Олексу! ЄЕП - це спосiб затягування входження України до СОТ (а також, у майбутньому, до Європейської Унiї). Молдова залежить вiд Росiї ще бiльше нiж Україна, але ця країна не бачить жодної перспективи в ЄЕП. Часто можна почути арґумент, що Українi варто поглиблювати зв'язки з Росiєю, бо це величезний ринок i бiльше українськi товари нiде не купуватимуть. Частково, з цим можна погодитись: Росiя - це дiйсно великий ринок збуту. Але Українi варто йти шляхом Польщi i Чеської Республiки, якi працюють над конкурентноздатнiстю своїх продуктiв.

Вироби з тих країн можна вже зараз побачити в Захiднiй Європi та Пiвнiчнiй Америцi. Складається враження, що Україна просто боїться конкуренцiї з захiдними компанiями.

Олекса, Свортмор, США: Україна фізично і духовно - ЄВРОПЕЙСЬКА. З Азії та Півночі в Україну приходило лише лихо. Україні - в Європу!