"Канабіс допоміг пережити найтяжчі дні". Як ветерани війни з Росією тамують біль

У скромній київській квартирі солдати, які зараз не на фронті, збираються, щоб покурити канабіс і на мить забути про те, що бачили.

Вони не хочуть, щоб їх ідентифікували. Канабіс серед військових не схвалюють навіть тут, далеко від фронту.

Один з бійців зараз лікується від посттравматичного стресового розладу (ПТСР).

"Мені канабіс допомагає, - каже він. - Без нього я не можу спати. Він допомагає розслабитись. Кожен повинен мати можливість його отримати".

За 18 місяців повномасштабної війни, а до того вісім років тліючого конфлікту, кількість українців, травмованих фізично та психічно, збільшилась. Ресурси країни - на межі.

Війна спричинила епідемію болю й травм як серед солдатів, так і серед цивільних.

Минулого року український МОЗ заявив, що 57% українців мають ризик розвитку ПТСР.

В Україні канабіс декриміналізований у невеликих кількостях для особистого використання, його можна також нелегально придбати. А от для медичних досліджень він досі недоступний, попри докази того, що він може допомогти.

У Центрі психологічного здоров'я та реабілітації ветеранів "Лісова поляна" у Пущі-Водиці під Києвом лікування має різні форми.

В одній кімнаті солдат грає у відеогру, а лікар стежить за роботою його мозку. Є також акупунктура, фізіотерапія та групові консультації.

Але персонал каже, що їм потрібно більше інструментів.

"Нашим бійцям на передовій потрібна різна потужна зброя. У нас так само", — пояснює Ксенія Возніцина, директорка "Лісової поляни".

"Нам також потрібен арсенал. Чим він ширший, тим ефективнішим може бути наше лікування".

Возніцина - одна з тих, хто наполягає на дослідженні канабісу, MDMA (екстазі) та психоделіків (на кшталт псилоцибіну) для лікування черепно-мозкових травм і посттравматичних стресових розладів.

За її словами, багато ветеранів уже займаються самолікуванням.

"Вони вживають його не для того, щоб кайфувати, а щоб позбутися симптомів, які їх турбують, - зазначає вона. - Звісно, вони часто приймають більше, ніж потрібно, але на цей час іншого шляху немає. На жаль".

Данило Євтухов каже, що куріння канабісу допомогло йому пережити одні з найтяжчих днів.

У перші тижні війни під час російської облоги Чернігова він отримав жахливі опіки рук і обличчя.

Далі були сім операцій.

Зараз він майже спокійно згадує пережите. "Кожен знає, що таке біль від опіку. А тепер помножте це на 20 або 50", - розповідає Данило під час нашої зустрічі в парку на київському Подолі.

"Це жахливо, бо опіки у мене на обличчі".

У цьому маленькому парку повно нагадувань про війну. З одного боку - меморіал українським воїнам, що загинули в Афганістані. З іншого - пам'ятний хрест загиблим в Україні з 2014 року, після початку бойових дій на Донбасі.

У перші дні, каже Данило, канабіс був ефективніший за знеболювальні. Допомагав заснути, їсти й менше нервувати.

"Це було схоже на можливість вимкнутись. Коли згадував про свої травми, думав: "Так, це боляче", але при цьому моя увага розсіювалась, ставала більш гнучкою".

Лікарі, за його словами, зазвичай заплющували на це очі.

Дослідження в усьому світі вже давно свідчать, що медичний канабіс може бути корисним при лікуванні болю й посттравматичного стресового розладу. Але тут, в Україні, закон стає на заваді. Виробництво канабісу, в тому числі для медичних досліджень, заборонене.

Патофізіолог, професор інституту фізіології ім. О.Богомольця Віктор Досенко розчарований.

"Ми повинні провести клінічні дослідження, щоб отримати більш переконливі докази того, що це працює, - каже він, - тому, що ми дійсно є глобальним епіцентром ПТСР".

"На жаль, жодне з цих досліджень в Україні не проводили, бо в нас є закон, який це забороняє".

Президент Володимир Зеленський хоче це змінити. Він закликав Верховну Раду легалізувати медичний канабіс, додавши, що для цього мають бути відповідні наукові дослідження та контрольоване українське виробництво.

"Усі найкращі світові практики… якими б складними чи незвичними вони нам не здавалися, мають бути застосовані в Україні, щоб всім нашим громадянам, українкам та українцям, не довелося терпіти біль, стрес та травми війни", - заявив він під час виступу у Верховній Раді 28 червня.

Законопроєкт, спрямований на створення регульованої внутрішньої індустрії медичного канабісу, пройшов тільки перше читання в середині липня і ще не змінив статус медичного канабісу.

Він також забороняє імпорт сировини до 2028 року, що, на думку критиків, не допоможе вирішити поточну надзвичайну ситуацію.

Проти легалізації медичного канабісу виступає, зокрема, опозиційна партія "Батьківщина".

"Цей закон не про допомогу людям, — каже один з її членів Сергій Власенко. - А про вирощування марихуани в Україні та перетворення цього на великий бізнес, приватний бізнес".

Оскільки країна перебуває у розпалі екзистенційної кризи, а поліцію часто звинувачують у корупції, Власенко вважає, що запропоновані президентом Зеленським реформи небезпечні.

"Сьогодні, в період війни, такий ризикований бізнес має контролюватись безпосередньо урядом", - каже він.

Без суворого державного контролю, вважає Власенко, закон може стати засобом корупції та злочинної діяльності.

За даними одного з останніх опитувань громадської думки, 70% українців виступають за легалізацію канабісу в медичних цілях.

Але оскільки в уряді немає єдиної думки про те, як рухатись далі (МОЗ виступає за ліцензійне виробництво, а МВС взагалі проти законопроєкту), очевидних ознак рішення немає.

А тим, хто шукає полегшення від болю і травм, єдиним варіантом на цей момент залишається самолікування.

У підготовці матеріалу брали участь Таньярат Доксоне, Анастасія Левченко, Тобі Лакхерст та Ганна Циба.