You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Полювання на мільярдерів". Як і чому у Китаї зникають впливові бізнесмени
- Author, Пітер Госкінс
- Role, Відділ бізнесу BBC
У лютому в Китаї зник великий бізнес-посередник у галузі високих технологій - Бао Фань. Ця подія знову привернула увагу до феномену, який відносно нещодавно з'явився в Китаї: зникнення мільярдерів.
Бао заснував фінансову компанію China Renaissance Holdings, до списку клієнтів якої входять такі інтернет-гіганти, як Tencent, Alibaba та Baidu, і яка вважається однією з головних компаній у технологічному секторі країни.
Історія з несподіваним зникненням Бао розвивалася традиційно: спочатку він зник безвісти, а за кілька днів його компанія заявила, що він "допомагає розслідуванню, яке проводиться відповідними органами Китайської Народної Республіки".
Традицією стало і те, що ми досі не знаємо, який саме урядовий орган проводить розслідування, яка його мета і де саме перебуває Бао, який "співпрацює" з ним.
Це не перше таємниче зникнення китайського бізнес-лідера. Останнім часом ця неприємність сталася з кількома з них, зокрема, з головою та засновником інтернет-гіганта китайської економіки Alibaba Group Джек Ма.
Зникнення мільярдерів, звичайно, привертає чимало уваги, але зникають і менш помітні громадяни, особливо після участі, наприклад, у антиурядових демонстраціях чи кампаніях за права людини.
Є думка, що те, що сталося з Бао Фанем, це помітний, але далеко не єдиний приклад того, як президент країни Сі Цзіньпін посилює свій контроль над китайською економікою.
Глава China Renaissance став "співпрацювати з владою" напередодні щорічних Всекитайських зборів народних представників, на яких цього тижня оголосили плани найбільшого за останні роки перегляду системи фінансового регулювання Китаю.
Влада вирішила створити новий єдиний орган нагляду за фінансовим сектором, який, за словами чиновників, закриє всі лазівки у законодавстві, які виникли тому, що за різні аспекти трильйонної фінансової індустрії Китаю відповідають різні служби.
Лише у 2015 році з ділового та суспільного життя вилучили, як мінімум, п'ятьох керівників великих компаній, зокрема, і голову фінансово-промислового конгломерату Fosun International, Го Гуанчана. На Заході він переважно відомий тим, що володіє футбольним клубом англійської Прем'єр-ліги Wolverhampton Wanderers.
Го Гуанчан зник безвісти, а потім так само несподівано і з'явився, після чого пресслужба його компанії заявила, що він "допомагав владі у розслідуванні".
Через два роки китайсько-канадського бізнесмена Сяо Цзяньхуа кудись відвезли прямо з дорогого гонконзького готелю. Він був одним із найбагатших людей Китаю, але торік потрапив до в'язниці, як повідомили, за корупцію.
У березні 2020 року мільярдер Жень Чжицян, який очолював найбільшу державну будівельну компанію Hua Yuan Property Company, зник після того, як назвав Сі Цзіньпіна "голим клоуном", який не зміг впоратися з пандемією.
Того ж року після дуже короткого судового розгляду, який тривав лише один день, Жень Чжицяна визнали винним у корупції та засудили до 18 років ув'язнення. Влада заявила, що він свою провину визнав і заперечувати вирок не має наміру.
Але, мабуть, найвідомішим із зниклих мільярдерів був засновник Alibaba Джек Ма. На момент зникнення (наприкінці 2020 року) він був найбагатшою людиною в Китаї, а зник - після того, як дозволив собі критично висловитися про наглядові органи фінансового сектору країни. І це, попри те, що він пожертвував майже 10 млрд доларів на виконання програми КПК "Загальне процвітання", яка, за словами Сі Цзіньпіна, спрямована на нівелювання нерівності у суспільстві.
У Китаї його не бачили ось уже понад два роки, жодних звинувачень йому не висували, і де він зараз перебуває - ніхто не знає. Хоча в останні місяці надходили повідомлення, що його начебто бачили в Японії, Таїланді та Австралії.
Влада Китаю продовжує наполягати, що переслідування деяких із найбагатших людей країни викликане виключно вимогами закону та спрямоване на викорінення корупції. Але річ у тому, що це закручування гайок відбувається після десятиліть лібералізації економіки, яка наразі є другою економікою світу.
Ця лібералізація і призвела до того, що в країні з'явилася ціла низка мультимільярдерів, які, завдяки своєму величезному багатству, мали і чималий вплив.
Тепер, як вважають деякі спостерігачі, Комуністична партія під керівництвом Сі Цзіньпіна хоче позбавити їх впливу та зосередити у своїх руках усю повноту влади.
Підставою для подібної думки є те, що вплив великого бізнесу, особливо його технологічної галузі, збільшився завдяки політиці попередників Сі: Цзян Цземіня та Ху Цзіньтао.
Раніше увага Пекіна була зосереджена на традиційних центрах сили та влади, таких як армія, важка промисловість та місцеві партійні органи.
Сі Цзіньпін, як і раніше, тримає їх у міцно стисненому кулаку, але вирішив поширити свій контроль і на раніше не охоплені партійними інтересами галузі економіки, зокрема, високі технології. Це відбувається під приводом виконання тієї самої заявленої ним політики "Загального процвітання".
"Іноді ці процеси організовані таким чином, щоб надіслати недвозначне попередження цілій групі людей", - сказав BBC старший співробітник аналітичного центру The Economist Intelligence Unit Нік Марро.
"Зрештою, це справді свідчить про намір централізувати контроль та владу над певною частиною економіки, що було ключовою рисою стилю управління Сі в останнє десятиліття", - додав він.
"Пекін, як і раніше, стурбований тим, щоб великі технологічні платформи та їхні головні гравці не збільшували свій вплив, тому що в цьому випадку з ними буде непросто впоратися, оскільки маючи самостійність, вони з більшою ймовірністю підуть проти переваг Пекіна", - зазначив Пол Тріоло, голова відділу китайської та технологічної політики у консалтинговій компанії Albright Stonebridge Group.
Пекін стверджує, що ключем до успіху політики "Загального процвітання" є верховенство закону, який має однаково суворо застосовуватись і до багатих, і до бідних.
Комуністична партія побоюється, що якщо не вирішити проблему зростання розриву в рівні добробуту між різними верствами суспільства, яка, на думку багатьох її діячів, є дуже серйозною, то вона може втратити свої позиції. За деякими свідченнями на Сі Цзіньпіна тиснуть представники ультралівого крила комуністів, які хочуть повернутися до свого соціалістичного коріння.
Але таємничі зникнення мільярдерів, як і ставлення Пекіна до бізнесу загалом, можуть мати серйозні непередбачені наслідки.
Деякі оглядачі вважають, що уряд ризикує втратити позиції Китаю на світовому ринку, якщо продовжить тиснути на талановитих підприємців.
"Небезпека для Пекіна полягає в тому, що націлившись на технологічних мільярдерів, він одночасно відлякує молодих підприємців у цій галузі, які хочуть стати Джеками Ма майбутнього", - вважає Пол Тріоло.
Схоже, що президент Сі це усвідомлює, тому у своєму виступі перед делегатами Всекитайських зборів народних представників цього тижня він наголосив на важливості приватного сектору китайської економіки. У тій же промові він закликав підприємців "бути багатими, але й відповідальними; багатими, але й доброчесними; багатими, але й тими, хто любить".
Після того, як минулого місяця в Китаї з'явилося нове агентство фінансового регулювання, банкірів попередили, що їм не слід брати приклад зі своїх "гедоністичних" західних колег.
Це явно свідчить, що наступним об'єктом у полі зору Сі Цзіньпіна буде фінансова система.
"В останні місяці ми бачимо, як перші ознаки "Загального процвітання" просочуються і у фінансові послуги. Особливо це стосується премій для керівників вищої ланки та розриву в оплаті праці між менеджерами та молодшим персоналом", - сказав Нік Марро.
Наразі невідомо, чи допоможе полювання на мільярдерів значно посилити особисту владу Сі Цзіньпіна.
А ось що не викликає сумнівів, то це те, що довіра до китайських фінансових ринків, підприємств і, зрештою, до економіки в цілому, - може бути підірвана.