Як вдалося повернути світло після руйнування Росією енергетики України і чи це надовго

"Цю зиму пройшли. Вона була дуже складною, це відчув кожен українець. Але все ж ми змогли забезпечити Україну енергією і теплом", - заявив президент Зеленський у перший день весни.

І дійсно, для переважної більшості українських міст та сіл весна розпочалася без "віялових відключень" електрики, якими починалася зима.

Багато місяців поспіль Росія цілеспрямовано руйнувала українську енергетику. Здавалось, що блекаути надовго, керівники держави готували до найгіршого - дефіциту електрики ще багато місяців.

У лютому удари по енергетиці вже не були такими масованими та болючими, раптово генератори на вулицях стихли і вже кілька тижнів як українці почали забувати, що таке вимкнення світла.

Тож як українським енергетикам вдалося так швидко відновити баланс в енергосистемі та подачу електрики споживачам після російських руйнувань? І головне, чи така розкіш, як безперервне світло, надовго?

Виграли битву, але не війну?

Від 10 жовтня 2022 року українська енергосистема зазнала понад 2,5 сотні ударів. Із них півтора десятка були масованими ракетними атаками, і ще майже два десятки нападів росіяни здійснили за допомогою дронів.

В результаті російських ударів в Україні не залишилося жодної ТЕС або ГЕС, які не були б пошкоджені.

Загалом за час війни Україна втратила понад 90% вітрової генерації, три чверті теплової, майже половину атомної (за рахунок Запорізької АЕС, контрольованої росіянами), третину сонячної генерації та блочних ТЕС.

Все це і створило дефіцит в об'єднаній енергосистемі та призвело до відключень світла - за графіками та без них.

На початку зими експерти казали, що руйнування та збитки є такими масштабними і серйозними, що й навесні не варто розраховувати на покращення ситуації. Бізнес підраховував збитки і купував генератори. А в уряді навіть радили українцям за можливості евакуюватися туди, де є світло і тепло.

Проте вже в середині лютого стала подача струму почала відновлюватися, а віялові відключення припинилися. У перші дні весни міністр енергетики Герман Галущенко навіть заявив про надлишок струму в українській енергосистемі.

"Станом на сьогодні ми маємо профіцит в енергосистемі. Це дає нам відчуття, що ми справді виграли цю енергетичну битву", - заявив урядовець.

Він також твердить, що у разі, якщо росіяни не завдадуть нових ударів по українській енергосистемі, аварійних відключень більше не буде.

"Уже пішов третій тиждень, як виробництво електроенергії повністю забезпечує споживання. Ми маємо певні резерви і в принципі маємо плани і надалі так підтримувати нашу енергосистему, щоб люди не відчували обмежень постачання", - заявив міністр.

В чому секрет такого швидкого відновлення?

В "Укренерго" - операторі енергосистеми - кажуть, що воно відбулося за "тимчасовою схемою". Володимир Кудрицький, голова правління "Укренерго", пояснив, що ремонтні роботи на усіх пошкоджених енергетичних об'єктах не припиняються, але до повного відновлення ще далеко:

"Для того, щоб відновити ситуацію, яка була до вторгнення, потрібні довгі місяці важкої кропіткої роботи. І досить великі капіталовкладення, щоб закупити нове обладнання, встановити його, і відновити повністю надійні схеми енергопостачання, які мала Україна ще рік тому".

Як на "Москвичі-412" - не розслаблятися

На тому, що покращення хоч і є очевидним, але тимчасовим, наголошують і експерти.

Нині українська енергосистема працює в аварійному режимі з мінімальним запасом міцності як енергомереж, так і генерації, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

"Ну їздять і зараз "Москвичі-412". Тим "Москвичам" вже по 40-50 років, але вони їздять. Проте в будь-який момент можуть заглухнути і зупинитися. Бо вони всі зі старих запчастин, все в них прогнило. Просто склалася така ситуація, що той "Москвич" виїхав і поїхав. А може й зупинитися від якоїсь дрібної поломки, - пояснює експерт. - От і енергетична система приблизно в такому стані - аварійному, але працює".

Володимир Омельченко також називає ще кілька факторів, які зіграли "в плюс" для українців, але так само є тимчасовими.

"Тимчасово склалася така сприятлива ситуація, коли усі блоки атомних станцій є доступними для роботи на повну потужність (без ЗАЕС), зараз гарна вода, і гідроенергетика працює на повну потужність. Тобто, є сприятливі погодні умови, і немає ремонтної кампанії".

А відтак, каже Володимир Омельченко, ризики обмежень на подачу струму та застосування планових відключень залишаються. І щойно після завершення опалювального сезону в генерації, особливо атомній, розпочнуться планові ремонти, ситуація може змінитися.

Про аномальний режим роботу української енергосистеми каже і Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

"Ці схеми дають ефект, але вони є тимчасовими. Характерний приклад цього - Одеська область, де така тимчасова схема запрацювала, але виникло перевантаження локальне, і трансформатор згорів, - каже експерт. - Так що розслаблятися сильно не потрібно. Навіть за умов, що більше не буде обстрілів".

На цьому також наголошує і президент аналітичного центру Dixi Group Олена Павленко. Вона зазначає, що нині робота системи відновилася навіть не на рівні червня-серпня минулого року, не кажучи вже про ситуацію до війни.

"Попри те, що в людей є світло вдома і на вулицях світять ліхтарі, в системі є багато втрат. І в генерації, передусім це ТЕС, які обстрілювали, і не всі ТЕС змогли повністю відновити роботу", - каже експертка.

Вона радить пам'ятати, що атомна генерація, на якій українська енергетика фактично витягла цю зиму, це генерація, яка потребує регулярного ремонту, обстеження. І всі атомні блоки будуть "проситися вийти в ремонт", тож якісь об'єкти будуть відключатися.

Міжнародна допомога та український "інженерний геній"

Тимчасове та непевне покращення далося величезними зусиллями, - військових, які намагалися не допустити критичних руйнувань, енергетиків, які одразу після обстрілів розпочинали ремонти, та міжнародних партнерів, які оперативно надавали кошти та обладнання для цих ремонтів.

"Попри обстріли, нам почали надавати дуже багато допомоги і обладнання. Для того, щоб там, де можна, швидко замінити пошкоджене, - розповідає Олена Павленко. - Попри все ми могли ремонтувати на ходу значну частину системи".

Партнери України постачали не лише генератори, але й трансформатори, щоб і обленерго, і "Укренерго" мали чим замінити пошкоджене.

Крім того, каже Олена Павленко, енергетики ще у листопаді почали працювати над тим, як правильно адаптувати західне обладнання під українську систему. "В деяких випадках це не спрацювало, але в інших - спрацювало", - пояснює експертка.

"Нам допомагали центральноєвропейські країни, в яких ще залишилося обладнання з радянських часів, і Азербайджан. І це дозволило швидко зробити певні речі. Ну, і європейці, гадаю, трохи підлаштувалися під нас", - каже Сергій Дяченко, керівник Бюро комплексного аналізу і прогнозування.

Він пояснює: такі речі, як лінії електропередач, не залежать від стандартів різних країн, тож допомога для ремонту могла надходити з багатьох країн, а от щодо трансформаторних підстанцій все є значно складнішим.

З іншого боку, каже експерт, і українські енергетики, передусім "Укренерго", "змогли підлагодити нашу енергосистему так, що ще й підвищили її надійність".

"Зараз наша енергосистема є більш стійкою, ніж це було до початку масованих обстрілів, - і щодо стійкості до обстрілів, і щодо стійкості самої системи", - твердить Сергій Дяченко.

Енергетичний баланс відновили, каже Михайло Гончар, але це не означає, що система працює так, як до масованих російських обстрілів, - "і технічно це неможливо, бо вражена велика кількість підстанцій", наголошує експерт.

"Але треба віддати належне українському електротехнічному генію, який розробив схеми комутації генеруючих потужностей зі споживачами за таких умов. Звісно, не потрібно всім розповідати, як воно і що працює, щоб не створювати зайвих приводів для ударів", - зазначає він.

А для повного відновлення треба "час, гроші, обладнання, яке треба замовити і виготовити".

"Якщо почати зараз, то можна встигнути десь наступного року", - каже Михайло Гончар і додає: це якщо йти за схемою відновлення того, що було, і за умов, що таких масштабних уражень інфраструктури більше не буде.

"Тобто, ситуація виглядає досить оптимістично для простого споживача, який не бачить, яких зусиль це коштує за лаштунками", - наголошує експерт.

Показово, що на Заході висловлюють захоплення українським "інженерним генієм". Особливо у США, країні, яка надає найбільше допомоги Україні.

Падіння та відновлення промисловості

Усі оглядачі наголошують і на ще одному моменті, який спрацював на швидке відновлення енергосистеми.

"Це не добрий факт, але він певною мірою допоміг, - дуже сильно впало споживання, бо зруйновано багато промислових підприємств, і ми не потребуємо зараз стільки енергії, як це було до війни", - каже Сергій Дяченко.

Як нагадує Володимир Омельченко, за рік війни споживання скоротилося майже на третину.

"А якщо споживання почне зростати, - а ми маємо надію, що промисловість потроху почне відновлюватися, - генерації може не вистачати", - каже експерт.

І тепер українському урядові доведеться мати справу із кількома серйозними викликами відновлення одночасно - як від "латання дірок" перейти до кардинальної модернізації системи за нормами ЄС.

Президент Зеленський вже заявив, що у майбутньому Україна має створити децентралізовану або "розподілену" енергетичну систему, що буде менш вразливою до ракетних атак, яку буде легше відновити, і в якій основну роль гратиме відновлювальна енергетика.

Але в реальності шлях до цього може виявитися дуже складним і довгим.

"Ми, по суті, маємо зараз сильно пошкоджену немодернізовану радянську систему, - всі ці трансформатори, енергоблоки були побудовані ще у 1970-80 роки. І все це потребує системної модернізації, тому що якщо енергетика є неефективною, то й економіка не буде", - застерігає Володимир Омельченко, але водночас й визнає: одразу модернізувати систему не вдасться, бо "якщо чекати на нове обладнання, то населення і промисловість залишаться із величезними обмеженнями".

"Ми будемо підрихтовувати "Москвичі", а "Мерседес" вже буде після війни. Бо якщо не підрихтуємо, до пункту призначення не доїдемо", - каже він.

Михайло Гончар також вважає, що масштабну перебудову в енергетиці доведеться вести паралельно із тимчасовими покращеннями.

"Коли відновлювали зруйновані мости, то спочатку робили тимчасові, щоб хоча б люди могли пройти чи одне авто проїхати. Потім робили більш серйозний міст, перш ніж відновити зруйнований чи поруч збудувати новий", - пояснює він.

До наступної зими в кращому разі українська енергосистема пройде якийсь "апгрейд", "а коли вже війна буде завершена, тоді буде час, щоб зробити реконфігурацію об'єднаної енергосистеми".

Чи варто відновлювати експорт?

Підтримати баланс в українській енергосистемі допоміг і імпорт електроенергії з Європи, який став можливим завдяки тому, що у перший місяць війни Україна приєдналася до європейської енергомережі.

Але на початку весни цього року ситуація є настільки кращою за ту, що була наприкінці осені минулого року, що в Україні навіть заговорили про можливість відновлення експорту електроенергії до Європи.

За літо 2022-го і до осені, коли експорт припинили після перших російських ударів, він приніс Україні майже 5 млрд грн.

Спочатку, коли наприкінці лютого в українській енергосистемі вперше за багато часу виник невеликий профіцит електрики, довелося навіть обмежувати потужність сонячних електростанцій. Можливість відновлення експорту тоді припустив голова парламентського комітету з енергетики Андрій Герус.

"Вже найближчим часом може постати дилема: вдень профіцит електроенергії "зливати в землю" (обмежувати СЕС, але "обмежену" електроенергію все одно оплачувати) або дозволити експорт електроенергії у денні години. Із збереженням імпорту у вечірні години, коли може бути потенційний дефіцит", - написав депутат у фейсбук.

За деякий час і міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що питання відновлення експорту "на столі": "Якщо буде стабільний профіцит електрики, то будемо думати про експорт".

Тим часом в "Укренерго" наголосили, що Україна може відновити експорт електроенергії лише після того, як буде повністю забезпечений внутрішній ринок.

При цьому, як пояснив член наглядової ради компанії Юрій Бойко, найближчий виклик - відновлення стабільного енергопостачання на Одещині: "Я думаю, це стане тригером, який розблокує питання відновлення експорту".

Серед користувачів соцмереж в Україні непоодинокою є думка, що, мовляв, стабільну подачу електрики вдалося відновити тоді, коли відмовилися від експорту до Європи.

Цей наратив прийшов до України з російського інформпростору, каже Михайло Гончар. До початку масованих обстрілів обсяги експорту були несуттєвими для балансу в українській системі, а щойно обстріли розпочалися, експорт взагалі припинили.

А далі відновити баланс дозволив, зокрема, й імпорт електрики через ту ж спільну з Європою мережу.

"Росіяни ж били не просто по підстанціях, а по тих, по яких ми можемо як експортувати, так і імпортувати електроенергію. Тобто вони хотіли позбавити нас можливості імпортувати електроенергію. Коли цю інфраструктуру відновили, це дозволило імпортувати певні обсяги", - пояснює експерт.

Михайло Гончар не виключає, що з урахуванням того, що частина української промисловості зруйнована, в якийсь момент в енергосистемі може утворитися певний надлишок.

"Постає питання: куди його дівати? І в ситуації, коли є проблема, що треба глушити блок АЕС, бо його не можна, як кран, просто перекрити, електроенергію краще продати", - вважає експерт і пояснює: кожна зупинка реактора має свою ціну. І ці зупинки, а потім запуски -"не дуже добре для реактора".

Таким чином, вважає експерт, якийсь час експорт можна використовувати для маневрування у самій українській системі.

Натомість Сергій Дяченко вважає, що "було б дурницею поновити зараз експорт".

"Нам зараз треба встояти. Хоча потенційно ми є країною-експортером електроенергії, але це вже треба буде робити, коли небезпека масованих обстрілів зникне, тобто після завершення війни", - вважає експерт.