Як в Україні зростає попит на приватні військові компанії

Шукаємо: колишніх солдатів зі знанням іноземних мов, які бажають таємно відправитися в Україну за приголомшливу суму 2000 доларів США на день - плюс бонуси. Мета - допомогти врятувати сім'ї від дедалі більш моторошного конфлікту.

Це нагадує уривок сценарію з екшн-фільму, але оголошення про роботу справжнє.

Його розмістили на сайті працевлаштування Silent Professionals, який публікує інформацію про приватні військові компанії та галузь безпеки.

Інсайдери кажуть, попит зростає. На тлі важкої війни в Україні американські та європейські приватні підрядники кажуть, що вони все частіше розглядають можливості допомогти - від евакуації мирних жителів з гарячих точок до логістики.

Сьогодні ринок приватних підрядників в Україні бурлить, каже Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський автор і експерт з питань приватних військових компаній (ПВК).

Але попит на оплачуваних охоронців - багато хто з них колишні солдати, які вміють битися та вбивати - у розпал війни залишає багато місця для помилок та потенційного хаосу.

Платформа з набору персоналу не повідомляє, хто саме розміщує рекламні оголошення, але, за словами Пелтона, підрядників наймають за суму від 30 000 до 6 мільйонів доларів для того, щоб вивезти людей з України.

За його словами, найдорожче коштує вивезення груп сімей, які хочуть виїхати зі своїм майном.

Ціна евакуації залежить від складності роботи, каже Тоні Шиєна, гендиректор Mosaic, консалтингової фірми з розвідки та безпеки зі штаб-квартирою у США, яка вже працює в Україні.

"Коли людей більше, ризик зростає. Дітям і сім'ям складніше. Все залежить від методів, за допомогою яких ми можемо до них дістатися".

Місіями Mosaic здебільшого керує розвідка, а не збройні сили, каже Шиєна, колишній оперативник південноафриканської розвідки. До керівництва його фірми входять кілька колишніх високопоставлених співробітників американської розвідки.

Вони працюють з приватними клієнтами, корпораціями та політичними діячами, допомагаючи евакуювати їх з України, розповів Шиєна BBC.

Він стверджує, що серед його клієнтів була "розвідувальна служба досить великої країни", яка хотіла вивезти своїх громадян.

"Залежно від того, як розгортатиметься конфлікт, я думаю, що на ПВК буде постійний попит", - каже Шиєна.

"Є постійна потреба, і з огляду на загострення або деескалацію війни завжди буде щось, з чим до нас звертатимуться.

Приватні військові та охоронні фірми існували десятиліттями, але під час військових конфліктів в Іраку та Афганістані після 11 вересня вони привернули увагу громадськості, працюючи від імені західних урядів і приватних бізнесів.

У розпал війни в Іраку там працювали десятки тисяч приватних підрядників, як-от Blackwater. Завдання варіювалися від збройних місій, приміром, захист конвою, до годування та розміщення військових на базах.

Blackwater стала сумно відомою після низки резонансних інцидентів, зокрема смерті 14 іракських мирних жителів, розстріляних її підрядниками в Багдаді у 2007 році.

У Східній Європі приватні фірми вже давно використовують для захисту багатих людей і корпорацій.

Під час розпаду колишньої Югославії приватні військові фірми допомагали в оснащенні, навчанні та організації боснійських і хорватських військ - усе це з благословення уряду США.

Особливості функціонування галузі означають, що відстежити кількість підрядників і їхнє фінансування важко. Але є всі докази того, що індустрія швидко розвивається.

Звіт Aerospace & Defense News встановив, що вартість глобальної приватної військової індустрії та галузі безпеки у 2030 році становитиме понад 457 млрд доларів - у порівнянні з майже 224 млрд доларів у 2020 році.

Контрактники чи найманці?

Іноземні військові контрактники кажуть, що не воюють в Україні.

Дехто з них каже, що до них звертаються з проханням допомогти неурядовим організаціям та гуманітарним місіям в Україні чи сусідніх країнах, яким потрібні люди зі спеціальними навичками та досвідом роботи у суворих умовах в зоні конфлікту.

"Багато хлопців, яких я посилаю, - це лікарі, помічники лікарів, фельдшери, медсестри та колишні співробітники спеціального призначення, спеціалісти, у яких є воєнний досвід", - каже Мікел Хоук, колишній офіцер спецпідрозділу США, який працював підрядником у зоні бойових дій.

Західні підрядники керуються законами та правилами своїх власних країн, сказав Крістофер Маєр, колишній полковник армії США, який працював з ПВК в Іраку.

Вони повинні захищати людей, місця чи активи, а не брати участь у військових діях.

Багато хто в індустрії вважає їх "найманцями" чи солдатами удачі.

"Це така ж робота, яку ви бачите у Сполучених Штатах та інших місцях, - каже Маєр. - Різниця полягає у тому, що у зонах конфлікту ймовірність застосування летальної сили значно вища".

Але на практиці межа розмита.

"Якщо у вас є навички приватного підрядника, ви також можете бути й найманцем. Між ними немає чіткої межі", - каже Шон МакФейт, колишній американський десантник, який пізніше служив підрядником в Африці та інших країнах. - Це залежить від ринкових обставин і рішення окремої людини".

Поширення ПВК може мати як хаотичні наслідки, так і хороші.

"Найманці традиційно затягують конфлікт заради власних прибутків, - додає МкФейт. - За кілька десятків років може настати момент, коли надбагаті люди матимуть приватні армії, і я не уявляю, як це виглядатиме".

Прикладами таких компаній, які зловживають конфліктом, є розташована у Південній Африці ПВК Executive Outcomes, яка воювала від імені уряду Анголи та Сьєрра-Леоне у 1990-х роках.

Sandline International зі штаб-квартирою в Лондоні брала участь у конфліктах у Папуа-Новій Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне.

А члени російських приватних компаній перебувають в Україні.

Але Саймон Манн, колишній офіцер британського спецзагону, засновник Executive Outcomes і Sandline, сказав ВВС, що перспектива використання західних підрядників для наступальних місій в Україні "малоймовірна" і може створити додаткові правові та організаційні труднощі.

"Як вони будуть фінансуватися? Хто ними командуватиме? Як вони впишуться у бойовий порядок України?" запитує він.

"Чи зарахують їх належним чином до національних збройних сил перед будь-якими операціями? Якщо ні, то яким буде їхнє правове становище? Втрати? Медичне забезпечення? Страхування від смерті та інвалідності?"

Манн провів кілька років у в'язниці після того, як його звинуватили у керуванні невдалим державним переворотом в Екваторіальній Гвінеї 2004 року. Він каже, що знає про евакуаційні місії вартістю понад 13 тис. доларів з людини, які здійснюють "люди з досвідом ПВК, що мають контакти на місці".

Дехто попереджає, що навіть оплачувані рятувальні місії в Україні можуть бути небезпечними - як для підрядників, так і для клієнтів. А галузь переповнена людьми, які мають хибне уявлення про свої здібності або досвід.

Орландо Вілсон, колишній британський військовий і багаторічний охоронець, каже, що, на його думку, більшість розмов про приватних підрядників в Україні - це "маячня".

"Я не розумію, як люди зараз можуть працювати в Україні, приватним чином", - зазначає він.

"Якщо вас спіймає будь-яка сторона або хтось бойовиків, вони просто захоплять вас як шпигуна, і все", - додав Вілсон.

"Це дуже небезпечно як для людей, які це роблять, так і для їхніх клієнтів".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!