Як переконати людей народжувати більше дітей

За останні два тижні двом світовим супердержавам довелося зіткнутися з тривожною реальністю - результати перепису в США та Китаї вказують на те, що обидві країни, ймовірно, зазнають скорочення кількості населення набагато раніше, ніж вони думали.

Показники народжуваності швидко падають. Коли це відбувається, населення старіє, що може заважати економічному зростанню. Тож уряди зазвичай прагнуть цього уникати.

Китай і США ще не досягли цього етапу. Але їм варто переймати досвід інших країнах, які вже думають про те, як підвищити народжуваність.

Це колюча проблема, яка не має простих рішень. Деякі, як Росія, намагалися вирішити її грошима, пропонуючи батькам щедрі грошові заохочення мати дітей. Але така політика рідко працює у вакуумі - батькам потрібна система, яка пропонує набагато більше. Отже, як уряд може переконати людей мати дітей?

1. Надайте батькам доступний догляд за дитиною

Невелике містечко Нагі-чо є щасливим винятком із загальної тенденції до скорочення населення в Японії. За дев'ять років йому вдалося подвоїти рівень народжуваності - з 1,4 до 2,8 дітей на жінку завдяки розгалуженій схемі сімейної політики.

Сім'ї отримують бонуси та допомогу на дітей, але також там вдвічі менше коштують дитячі ясла. Це надзвичайний успіх - але це маленьке сільське містечко. В решті Східної Азії жорстка культура праці ускладнює батькам балансування роботи та сім'ї.

Південна Корея має один із найнижчих показників народжуваності у світі й витратила понад 130 мільярдів доларів на ініціативи із заохочення сімей. Деякі з них звучать досить очевидно - безкоштовний догляд за дитиною, пільги на житло або підтримка в ЕКЗ. А деякі більш креативні - наприклад, вихідні, які пропонують державним службовцям, щоб вони могли поїхати додому та робити дітей. Але, здається, жодна з них не працює.

Кім Джи-Є займається продажами та маркетингом у Сеулі. Вона не хотіла мати дитину, але поступилася тиску батьків - її сину зараз три. Хоча вона отримує від уряду гроші на підтримку немовлят, вона не вважає, що на її рішення вплинули грошові заохочення.

Державних дитсадків у великих містах мало - у деяких є багаторічні списки очікування - а приватний догляд за дітьми коштує дорого.

"Я не хочу мати ще одну дитину, - каже вона. - Занадто важко ростити навіть одну, тому я просто хочу зосередитись на ньому".

Жодна з цих урядових ініціатив не зуміла побороти робочу культуру в Східній Азії, яка, як правило, є ворожою до сімейного життя.

"У Кореї ми маємо закріплений законом робочий час і відпустки по догляду за дітьми для матерів та батьків, - говорить Ерін Хе Вон Кім, доцентка Сеульського університету, яка вивчає фертильність у регіоні. - Але рівень прийняття дійсно низький, особливо щодо батьківських відпусток. Це насправді питання дотримання правил".

2. Зробіть роботу більш гнучкою

Південна Корея, Китай та Японія - крайні випадки, але і в більшості розвинених країн культура праці суперечить сімейному життю.

Один із варіантів - зробити доступнішою роботу на умовах неповного робочого дня. Країни з вищим поширенням неповних робочих місць, як правило, мають вищі показники народжуваності. Але частіше за все неповний день працюють саме жінки. Це перешкоджає гендерній рівності й не є ідеальним варіантом для країн зі старінням населення, оскільки ще більше скорочує робочу силу.

Однак утримувати жінок на роботі та підвищувати народжуваність можливо. Часто як приклад наводять Швецію - завдяки дружньому ставленню до сім'ї, причому не лише в державному управлінні, але й у бізнесі.

"Ми розуміємо, що протягом певної частини свого життя жінки та чоловіки мають маленьких дітей, та іноді їм доводиться раніше їхати додому з роботи", - говорить професор Гуннар Андерссон, керівник відділу демографії Стокгольмського університету.

Є й інші способи зробити роботу гнучкою, не скорочуючи години.

Дослідження в 2017 році показало, що розширений доступ до широкосмугового зв'язку в Німеччині корелював з вищими показниками народжуваності серед високоосвічених жінок. Працюючи вдома, жінки виявили, що можуть проводити більше часу зі своїми дітьми, і вирішили більше народжувати. Водночас такого ефекту в жінок з нижчим рівнем освіти або у чоловіків не виявили.

Схожа динаміка зараз простежується у Фінляндії, говорить професорка Анна Роткірх, яка консультує фінський уряд щодо народжуваності. Минулого року в країні була тенденція падіння народжуваності, ситуація з якою трохи покращилася під час пандемії.

Професорка Роткірх вважає, що свою роль у цьому зіграла система освіти Фінляндії, оскільки вона дуже плавно перейшла на онлайн-навчання.

Але вона також помітила дещо інше - велику різницю в тому, як жінки в різних частинах Європи обговорювали досвід роботи вдома з дітьми.

"У випадку Британії я побачила, що жінки по-справжньому зневірились у домашньому навчанні, чоловіки не допомагають по дому, та є інший негатив щодо рівності", - каже вона.

Хоча вона сама має дітей, у Фінляндії вона таких розмов майже не чула.

3. Давати роботу чоловікам - вдома

У кожній досліджуваній країні дані опитування виявили, що жінки мають менше вільного часу, ніж чоловіки, оскільки вони роблять більше неоплачуваної роботи вдома.

Ерін Хе Вон Кім із Сеульського університету виявила, що рівень народжуваності зростав, коли чоловіки допомагали з хатньою працею. Вона вивчала сім'ї з однією дитиною і виявила, що коли чоловіки виконували ще одну годину домашньої роботи вдома, це значно збільшувало шанси на те, що ця сім'я народить другу дитину.

Це відображає результати багаторічної практики у Скандинавії. У Швеції показники народжуваності зросли у 2000-х роках, зокрема, завдяки суттєво субсидованому догляду за дітьми.

Але матерям та батькам також пропонують щедрі відпустки після народження дитини. Зараз батьки беруть близько 30% від кількості днів батьківської відпустки, які беруть матері.

"Вони беруть активну участь, це не просто якісь дрібниці, - говорить професор Гуннар Андерссон. - Вони беруть на себе основну відповідальність за дитину протягом певного часу з цих перших півтора року".

І той розподіл догляду за дітьми чи домашніх справ, який дитина бачить з раннього віку, як правило, зберігається під час дорослішання. У Швеції щодня виконують роботу по дому або готують їжу принаймні одну годину 73% жінок і 56% чоловіків, тоді як середній європейський показник становить 74% жінок та 34% чоловіків.

"Я думаю, що сигнали, які ви надсилаєте, важливі, - говорить професорка Роткірх. - Соціальні сигнали та політичні сигнали, що ми вас підтримаємо, ви не будете на самоті, ви впораєтеся".

Багато років північні країни, здавалося, надсилали правильні сигнали - але не тепер.

За останнє десятиліття народжуваність у Скандинавії різко впала. У Швеції це поступове зниження, але в Норвегії та Фінляндії воно було різким.

"Оскільки ми є однією з найщасливіших та сімейноорієнтованих країн на землі, це дуже бентежить", - говорить професорка Роткірх.

Це справді має значення?

"З демографічної точки зору нічого з цього насправді не має бути проблемою", - говорить професор Джордж Лісон з Оксфордського інституту старіння населення.

Показники народжуваності в Західній Європі були нижчими від рівня заміщення з 1970-х років, але населення продовжувало зростати. "Населення просто оновилось і поповнилося завдяки міграції", - говорить він.

Скорочення робочої сили можна компенсувати, дозволивши людям старшого віку залишатися на роботі - якщо вони цього хочуть.

А падіння населення може мати позитивні наслідки з точки зору зміни клімату. "Наразі той факт, що у нас не так багато дітей, як у наших батьків та бабусь і дідусів, дає "глобальному селу" трохи вільного дихання", - говорить професор Лісон.

Також можуть бути неочікувані вигоди для урядів, які цілісно розглядають проблеми народжуваності. Коли Південна Корея запровадила законодавство про робочий час, скоротивши робочий тиждень з 44 до 40 годин, Ерін Хе Вон Кім виявила, що чоловіки витрачають більше часу на відвідування та підтримку своїх літніх батьків.

Зрештою, усі заходи мають допомагати людям мати таку кількість дітей, яку вони хотіли б, говорить професорка Роткірх.

"Вони впливають на добробут дітей та добробут людей, які мають дітей. І це, мабуть, найголовніше - щоб діти, які народилися, мали хороше життя".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!