Харківські угоди: чи покарають Ахметова й інших депутатів за державну зраду

СБУ за дорученням Ради нацбезпеки і оборони почала досудове розслідування обставин підготовки і ратифікації у 2010 році "Харківських угод".

Вони продовжили перебування російського Чорноморського флоту в Криму до 2042 року в обмін на зниження ціни на російський газ для України.

Після перевірки СБУ має ухвалити рішення про доцільність порушення кримінальних справ про державну зраду щодо депутатів, які майже 11 років тому голосували за ратифікацію, заявив секретар РНБО Олексій Данілов.

На його переконання, рішення Верховної Ради сприяло нарощуванню російських збройних формувань на території України і стало однією із причин анексії Криму Росією та вплинуло на початок війни на Донбасі у 2014 році.

Серед тих, хто у Раді голосував "за"- і колишні міністри, і три ексгенпрокурори, і ексголова парламенту Володимир Литвин, впливові бізнесмени, зокрема, Рінат Ахметов, Василь Хмельницький.

Однак ініціативи РНБО щодо депутатів Ради шостого скликання політики і юристи сприйняли критично.

Вони посилаються на Конституцію, яка не передбачає юридичної відповідальності народних депутатів за голосування чи висловлювання в парламенті, і вважають заяви Олексія Данілова політичними.

Зокрема, кажуть про спроби відвернути увагу від очікуваного оприлюднення результатів розслідування групи Bellingcat про провал операції українських спецслужб із затримання "вагнерівців".

Однак чи все так однозначно і чи є шанси, що СБУ доведе антидержавну діяльність парламентарів під час схвалення "Харківських угод"?

"Юридичний лікнеп"

Під час ратифікації опозиція намагалася завадити голосуванню. Депутати пронесли у залу димові шашки та фізично заважали ухваленню. У залі виникали бійки, а деякі опозиціонери, як от Олесь Доній, опинились у лікарні зі струсом мозку.

Депутати від Партії регіонів та охорона захищали президію та спікера Володимира Литвина, який у "бойових умовах" провів голосування. Не завадив і град яєць, яким закидали спікера.

Андрія Парубія та Юрія Гримчака навіть намагались притягти до кримінальної відповідальності, їм закидали те, що вони пронесли до зали димові шашки. Проте тоді посадити депутатів не вдалось.

Вже тоді опозиція називала підписані Віктором Януковичем угоди державною зрадою і наполягала на порушенні регламенту під час ратифікації.

Проте сам факт голосування колишні члени партії експрезидента вважають захищеним Конституцією.

"Юридичний лікнеп для "альтернативно обдарованих". Стаття 80 Конституції України: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання в парламенті і його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп", - написав у Facebook Володимир Олійник.

Він колишній депутат парламенту із Партії регіонів, який голосував за "Харківські угоди", а після усунення від влади Віктора Януковича втік до Росії й створив разом із Миколою Азаровим "Комітет спасіння України".

Олійник тролить РНБО, проводячи паралелі між його рішенням та історичними подіями часів Богдана Хмельницького. Запропонував скасувати Переяславські угоди 1654 року.

Про однозначність конституційної норми говорить і депутат шостого скликання Верховної Ради Володимир Пилипенко.

Зараз він очолює Український центр соціально-правових досліджень, у 2010-му входив до фракції "Батьківщина" і не підтримував ратифікацію, як і більшість фракції, хоча дев'ятеро депутатів цієї політичної сили голосували "за".

Тоді він належав до неформальної "групи Портнова", а згодом долучався до Партії регіонів.

"Для мене як для юриста є очевидною норма Конституції. Як вони доводитимуть державну зраду? У неконституційний спосіб?" - каже він.

Володимир Пилипенко також нагадує, що закон, яким ратифікували україно-російську угоду, лишається чинним.

"Закон не скасували ані у минулому скликанні парламенту, ані у нинішньому. Так, Крим окупований і закон де-факто не діє, але де-юре він існує. Мені здається, що ця обставина, а також норма Конституції є суттєвими перешкодами для кримінального провадження", - каже Володимир Пилипенко у коментарі ВВС News Україна.

"Мені здається, тут немає реальних намірів притягти когось до відповідальності", - додає юрист і ексдепутат.

Тодішній голова Верховної Ради Володимир Литвин, який під парасолею просував ратифікацію під шквал опозиційних димових шашок і яєць, категорично не згоден зі звинуваченнями у тому, що "Харківські угоди" є зрадою національних інтересів.

"Ні, абсолютно ні. Це не була зрада. Це була вимушена необхідність. Це питання спочатку розглядала РНБО, де доповідалися всі аспекти. Тоді визнали, що дітися ніде, треба йти на підписання угод. Це був квітень 2010 року, бюджету немає. Бо угода, підписана раніше (Володимир Литвин має на увазі газову угоду, підписану Юлією Тимошенко і Володимиром Путіним у 2009 році. - Ред.) передбачала непідйомну для нас ціну на газ. Тобто, це було рішення РНБО. І хто, як не секретар, мав би про це знати, а він навіть не згадав про це", - заявив Володимир Литвин в ефірі телеканалу "Україна 24".

Володимир Литвин упевнений, що причиною заяв Олексія Данілова про "Харківські угоди" були спроби дискредитувати його як кандидата на посаду ректора Київського національного університету ім.Шевченка перед виборами 17 березня.

Олексій Данілов справді згадував Володимира Литвина, коментуючи рішення РНБО, і засудив його наміри стати ректором КНУ.

"Штучне збільшення чисельності військ Росії"

Наприкінці січня 2021 року слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру у державній зраді через підписані "Харківські угоди" експрезиденту Віктору Януковичу.

Експрезидента підозрюють у тому, що він "штучно створив передумови до збільшення чисельності військ Росії та умови їх перебування на суверенній території України, під приводом отримання знижки на природний газ".

Слідчі дійшли висновку, що насправді контракти між "Нафтогазом України" та "Газпромом" не передбачали зниження ціни російського газу.

"Надалі, починаючи з 20 лютого 2014 року військовослужбовці Чорноморського флоту Росії у взаємодії з іншими підрозділами Збройних Сил РФ, які здійснили вторгнення на територію Криму, провели військову окупацію та подальшу анексію півострова, що призвело до тяжких наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України", - повідомляли в Офісі генпрокурора.

Із коментарів секретаря РНБО Олексія Данілова випливає, що саме ці обставини можуть лягти в основу підозр і тим, хто підтримував "Харківські угоди" у Верховній Раді.

Головне слідче управління СБУ вже розпочало досудове розслідування "за фактом вчинення державної зради у період з 2008 по 2010 роки".

"Кримінальне провадження відкрите щодо службових осіб органів державної влади. З'ясовується, чи дотримувався регламент та процедури під час ратифікації "Харківських угод" У Верховній Раді", - вказують в СБУ.

"Відповідальність за дії в інтересах іншої держави"

"За голосування і висловлювання депутати не несуть відповідальності. Але за дії в інтересах іншої держави, за зрадництво України відповідальність може бути", - каже ВВС News Україна доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

"Тобто, імовірно, ідеться не тільки про факт голосування, але й про умисні дії, які шкодили Україні. Може йтися про збирання доказів слідством про якісь організаційні дії, про підбурювання, наслідком чого для Росії був відкритий шлях до зміцнення на території Криму її збройних баз", - припускає він.

Водночас Микола Хавронюк визнає, що політичні причини зіграли не останню роль у рішенні РНБО. І метою могли бути спроби підвищити рейтинг влади.

"В Україні вже традиція - починати кримінальне провадження, а потім тягти рік, другий, третій, а там вже і строки давності минуть. Ідеться ж про події, що мали місце майже 11 років тому, а Кримінальний кодекс передбачає строки давності 10-15 років навіть для тяжких злочинів", - каже Микола Хавронюк.

"Цікаві персонажі"

"Там дуже багато цікавих персонажів, які на сьогодні продовжують перебувати в українській політиці", - заявляв секретар РНБО Олексій Данілов, коли говорив про депутатів, які у 2010 році голосували за ратифікацію "Харківських угод".

Передусім, це колишнє оточення Віктора Януковича, який став президентом у лютому 2010 року, а вже через два місяці підписав угоду із президентом Дмитром Медведєвим. Багато хто з цих людей після усунення Януковича від влади залишили Україну.

Підтримали ратифікацію, окрім провладної коаліції у складі фракцій Партії регіонів, блоку Литвина та КПУ, семеро депутатів блоку "Наша Україна-Народна Самооборона" та дев'ять - фракції "Батьківщина".

Якби ці дві опозиційні політичні сили не дали жодного голосу, ратифікація б не відбулася.

Вже тоді опозиція почала сипатись, а значна частина депутатів за винагороду долучилась до влади і стала так званими "тушками".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!