Як Зеленський і його кандидат програли рідний Кривий Ріг

Кандидат у мери Кривого Рогу від "Слуги народу" Дмитро Шевчик так і не зміг перемогти висуванця ОПЗЖ Костянтина Павлова на батьківщині президента Зеленського.

Не допомогли Шевчику ні візит глави держави одразу з Феофанії після одужання від ковіду, ні власний досвід керівника метінвестівського "Центрального гірничо-збагачувального комбінату" - одного з головних роботодавців у місті.

Не зарадило навіть те, що з перегонів знявся фаворит і переможець першого туру - Юрій Вілкул (він це пояснив проблемами зі здоров'ям).

Так пропрезидентська сила "Слуга народу" втратила останній шанс не лише отримати мера хоча б у якомусь великому місті, а й символічно програла у тому самому 95-му та всіх інших кварталах Кривого Рогу.

Натомість "Опозиційна платформа - За життя", навпаки, змогла таки отримати свого єдиного мера у важливому промисловому місті.

Про це одразу ж написали російські медіа ще до оголошення офіційних результатів.

Хто такий Костянтин Павлов

Костянтин Павлов - нова політична "зірка" ОПЗЖ - набрав 56,9% голосів виборців й випередив суперника зі "Слуги народу" на понад 15%.

Новому криворізькому меру 47 років.

У 1990-х він працював на гірнично-збагачувальному комбінаті, звідки традиційно для тих часів пішов у бізнес.

У 2005 році почав ще й займатися політикою та вступив у Партію регіонів, а за п'ять років очолив партійну організацію в Кривому Розі.

Двічі обирався депутатом Дніпропетровської обласної ради.

А також був заступником міського голови Кривого Рогу, зокрема і Юрія Вілкула. За словами Вілкула, Павлов пропрацював у його команді близько десяти років.

У 2012 році Костянтина Павлова обрали депутатом від Партії регіонів.

Вдруге став депутатом вже після зміни влади Януковича у листопаді 2014 року - балотувався як самовисуванець, а згодом увійшов у фракцію "Опозиційного блоку".

Попри це, Павлов навіть потрапив у 2018 році до санкційного списку Росії "через недружні дії України".

А вибори 2019 року в Кривому Розі він програв кандидату від "Слуги народу", причому поступився більше, ніж удвічі за кількістю голосів.

Після невдачі політик опинився в ОПЗЖ.

У першому турі виборів мера Кривого Рогу Костянтин Павлов був лише третім й вважався мало не технічним кандидатом Вілкула.

Але реальний шанс очолити місто йому дала несподівана відмова Юрія Вілкула від боротьби за посаду і його відкрита підтримка.

Костянтин Павлов - учасник всіх заходів до Дня перемоги у Другій світовій війни, у його соцмережах багато фотографій з ветеранами.

"Не-Юзік"

Для "Слуги народу" кампанія у Кривому Розі від початку була сповненою несподіванок і проблем.

Ще з тріумфального для Володимира Зеленського 2019 року перспективним кандидатом на криворізького мера бачився інший актор "Кварталу 95" Юрій Корявченков, також відомий як "Юзік". Тоді у розмові з BBC News Україна перед парламентськими виборами "Юзік" зізнавався, що хоч і балотується до Верховної Ради, але думками він у рідному Кривому Розі, проблеми якого хоче вирішувати.

Тоді здалося, що це програма кандидата не в депутати, а мери.

Влітку цього року президент Зеленський "доручив" Корявченкову розвивати перейменований футбольний клуб "Кривбас", що багато хто сприйняв як фактичний старт його мерського походу.

Але кандидатом він так і не став - штабні дослідження показали вкрай низьку підтримку "Юзіка" (ймовірно, дався у знаки "касетний скандал", в якому Корявченков домовлявся з начальником поліції "наводити лад" у місті, що наклалося на загальне зниження рейтингів "Слуги народу").

Тому у пропрезидентській партії вирішили штурмувати Кривий Ріг генеральним директором "Центрального гірничо-збагачувального комбінату" (ЦГЗК) Дмитром Шевчиком.

Комбінат, що належить Рінату Ахметову, - одне з найпотужніших підприємств у місті. А сам Дмитро Шевчик перед висуванням був депутатом облради від "Опозиційного блоку" - партії, яку пов'язують з Рінатом Ахметовим і Вадимом Новинським та яка є "електоральним ворогом" ОПЗЖ (тобто змагається з нею за одних і тих самих виборців).

Все це в очах штабістів "Слуги народу" робило Шевчика непоганим кандидатом для промислового Кривого Рогу, який традиційно голосує за "міцних господарників" у дусі Партії регіонів.

Не вийшло

Але прийом з Шевчиком спрацював не повністю.

Якщо такий кандидат від "Слуги народу" ще зміг поборотися за частину колишніх виборців "регіоналів", то на прихильність національно-демократичної частини міста "людина Ахметова з Опоблоку" розраховувати не могла взагалі. А треба нагадати, що саме вона змогла за допомогою масових протестів у 2016 році домогтися позачергових виборів у Кривому Розі через звинувачення Вілкула у фальсифікаціях Вілкул, утім, тоді знову переміг.

Не додала популярності Дмитру Шевчику й історія з аварією, яку влаштував його син.

Як розповіли BBC News Україна місцеві, багато "проукраїнськи налаштованих" людей та молодь просто не пішли на другий тур.

Явка у неділю в Кривому Розі склала 35% - це традиційно менше, ніж у першому турі.

Марно криворізькі "Слуги народу" разом з Юрієм Корявченковим закликали на відео у день голосування "не лишатися осторонь і прийти проголосувати".

Операція "Спадкоємець Вілкула"

Натомість Костянтину Павлову і ОПЗЖ вдалася і мобілізація власного електорату, і своєрідна операція "Спадкоємець Вілкула".

Юрій Вілкул, який був мером Кривого Рогу останні десять років, у промові про відмову від другого туру, закликав всіх своїх прихильників голосувати за Павлова, якого він назвав "найбільш порядним, принциповим і підготовлений кандидатом".

У місті одразу ж з'явилися білборди "Вілкул за Павлова".

Сам же Костянтин Павлов йшов на вибори у статусі радника мера Вілкула.

А це, за даними мережі "Опора", дало йому доступ до адмінресурсу - спостерігачі відзначають, що під виглядом роботи "радника міського голови" Павлов проводив свої агітаційні зустрічі і "сконцентрував навколо себе основну публічну активність виконавчого комітету міської ради".

Крім того, Костянтин Павлов з білбордів обіцяв виборцям "підвищити виплати з міського бюджету з 500 до 1500 грн".

"Гарантуючи і обіцяючи кожному криворіжцю по 1500 гривень з міського бюджету, кандидат Павлов мав за мету підкупити виборців обіцянкою надання неправомірної вигоди в рамках виборчого процесу і тільки за вчинення виборцем дії, пов'язаної з безпосередньою реалізацією ними свого виборчого права", - вважає місцева активістка Інна Іванченко.

Вона подала до поліції і СБУ заяву про підкуп і сумнівне фінансування кампанії Павлова.

Водночас використання адміністративного ресурсу закидають і Дмитру Шевчику.

"Такі інциденти були менш системними, але у них брали участь представники центральних органів влади та президент Володимир Зеленський. Зокрема, на одній з офіційних нарад з питань розвитку міста за участі посадовців різних рівнів президент України публічно підтримав кандидатуру Дмитра Шевчика, при цьому Виборчий кодекс забороняє агітацію на заходах органів влади", - відзначають в "Опорі".

Як би там не було, вже на наступний ранок після виборів "Опозиційний блок - За життя" тріумфально заявив про перемогу свого кандидата.

Новину про вибори мера в українській провінції одразу підхопили російські медіа - наприклад, агенція ТАСС написала про перемогу ОПЗЖ у "рідному місті президента України".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!