You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Як Євпаторія страждає через водну кризу в Криму
- Author, Давид Аксельрод
- Role, для ВВС, Крим
У Євпаторії, головному курортному місті анексованого Росією Криму, до Нового року відключили гарячу воду. Для значної частини населення міста це не така вже й велика проблема - в багатьох будинках і квартирах встановлені бойлери. Але це удар по бідному населенню, яке не може собі дозволити прилади для підігріву води.
Ельнара Османова живе в Євпаторії з 2001 року. Зараз вона разом зі своїм 12-річним сином Рустемом орендує невелику однокімнатну квартиру в північній частині міста. Ельнара працює продавчинею в одному з продуктових магазинів. Рустем вчиться у сьомому класі.
В останні кілька років в будинку, де мешкає сім'я, перебої з гарячою водою траплялися вкрай рідко.
Але в 2020 році посушлива погода змусила владу міста повністю відключити з 26 листопада до кінця року гаряче водопостачання.
Це дозволить економити до чотирьох тисяч кубометрів води на добу, кажуть кримські чиновники, які попросили жителів Євпаторії з розумінням поставитися до заходів і пообіцяли, що з початку нового року подача гарячої води відновиться.
Новина про відключення гарячої води більше ніж на місяць стала для Ельнари несподіванкою, адже у неї в орендованій квартирі бойлера або газової колонки немає.
"Добре, що ще кілька днів я буду у відпустці, - каже вона. - Але в будні я встаю на роботу, ще немає семи. Тоді ж встає дитина, щоб збиратися в школу. Коли нам обом встигнути нагріти собі воду зранку, я не знаю".
Жінка дивується, чому влада ухвалила рішення про обмеження саме зараз, взимку, коли люди потребують гарячої води значно більше, ніж влітку.
Обмеження на подачу води, які в Криму вводять цього році, пов'язані з посухою. Влітку глава уряду анексованого півострова Сергій Аксьонов констатував, що 2020 рік став для Криму найбільш посушливим за останні 150 років.
"У нас найменша кількість опадів випала саме цього року. Такого практично ніколи не було", - говорив він.
Удар по бідних
Ситуація, в якій опинилася Ельнара Османова, - це швидше виняток. Більшість квартир і домоволодінь міста зараз забезпечені різними водонагрівальними приладами: газовими колонками, бойлерами або котлами, впевнена депутатка Євпаторійської міськради від КПРФ Оксана Тараніна.
Найбільше ці заходи вдарять по малозабезпечених, багатодітних сім'ях та пенсіонерах, вважає вона.
У процесі підготовки матеріалу ВВС зв'язалася з 14 мешканцями Євпаторії. У всіх квартири були забезпечені приладами для підігріву води.
Причини цього слід шукати ще в 1990-х. Тоді в Євпаторії регулярні перебої з гарячим водопостачанням фактично були нормою. В якісь будинки гарячу воду не подавали через зношеність комунальних мереж, в деякі подавали, але лише кілька днів на тиждень, в деякі - цілодобово, але недостатньо теплу.
Комплекс цих причин, каже Тараніна, призвів до того, що вже в "нульових" багато жителів Євпаторії вирішили "стати незалежними від держави в цьому питанні".
Купівля бойлера або газової колонки вважалася вигідною інвестицією у власний комфорт, пояснює Тараніна. І сьогодні, за найскромнішими оцінками, цими приладами забезпечена половина євпаторійців, додає вона.
Ельнара Османова підтверджує, що квартира без бойлера або колонки в Євпаторії зустрічається нечасто. Але в її обставинах оперативно придбати і встановити прилад навряд чи вийде. Власник квартири, яку знімає жінка, "дав зрозуміти, що йому це нецікаво", і відмовився встановлювати бойлер, а купувати його власним коштом Ельнара вважає недоцільним.
"По-перше, з зарплатою в 30 тисяч рублів (приблизно 11 тис грн) це дорого, а по-друге, коли я звідси з'їду, куди мені його діти?" - запитує вона.
На сайтах головних кримських торговельних мереж, що продають побутову техніку, ціни на електричні бойлери - від шести тисяч рублів (2,2 тис. гривень) і вище.
Оперативно організувати переїзд Ельнара також не зможе. Щоб орендувати нову квартиру, потрібно внести оплату за місяць, стільки ж заплатити як заставу і ще половину цієї суми віддати агенту. Таких грошей у родині зараз просто немає, нарікає Ельнара.
Порятунок від каламутності
До анексії півострова Росією в 2014 році 85% прісної води надходило до Криму по Північно-Кримському каналу. Близько 80% від загального обсягу цієї води йшло на сільськогосподарські потреби, решта 20% йшли у водосховища і використовувалися для постачання населення.
Навесні 2014 року, після анексії, Україна припинила постачання води на територію Криму, встановивши в Херсонській області загороджувальну дамбу. Зараз півострів забезпечується водою силами місцевих водосховищ природного стоку і підземних водних джерел, які почали активно розроблятися після анексії. Цього року дефіцит води виник через посуху.
За інформацією кримських чиновників, припинити подачу гарячої води в Євпаторії їх змусили особливі обставини, серед яких - високий рівень каламутності води, яка подається в Сімферополь, найбільш постраждале від посухи місто Криму.
У серпні в Сімферополі ввели графіки водопостачання. Відразу після цього місцеві жителі стали скаржитися на різке погіршення якості води у водопроводі. У деяких жителів разом з водою з крана падали шматки іржі, інші говорили, що проточна вода стала залишати в ванні коричневі маслянисті плями.
Глава кримського уряду Сергій Аксьонов пообіцяв, що гаряче водопостачання в Євпаторії відновиться одразу після Нового року.
За ці п'ять тижнів влада має намір "промити систему", щоб знизити мутність води в кримській столиці і завершити будівництво другої черги водозабору в селі Віліне Бахчисарайського району. Ця гідротехнічна споруда повинна забезпечити півострів додатковими обсягами води з артезіанських горизонтів.
У підприємстві "Вода Криму" повідомили, що вводити графіки подачі холодної води в Євпаторії поки що не планують, а відключення гарячої води не вплине на наявність опалення в квартирах місцевих жителів.
Але у відомстві додали, що в місті продовжить діяти режим зниженого тиску в комунальних мережах в нічний час доби. Рішення про це ухвалили 18 листопада.
Мільярди - у воду
В кінці жовтня цього року російський уряд виділив 50 млрд рублів (майже 19 млрд гривень) на реалізацію плану із забезпечення надійного водопостачання Криму. З цих коштів 24 мільярди отримає Крим, а 26 мільярдів - Севастополь.
Прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін заявив, що в регіонах необхідно "сформувати сучасну систему водопостачання, щоб жителі і економіка Криму більше не відчували цих проблем і не побоювалися можливих відключень".
Російський уряд має намір створити в анексованому Криму новий каркас водозаборів і систем водовідведення, а також модернізувати деякі старі гідротехнічні споруди.
З листопада в Білогірському районі Криму почали будівництво Бештерек-Зуйського водозабору, на який федеральний уряд виділив 1,7 мільярда рублів (639 млн гривень). Це повинно забезпечити Сімферополь додатковими 11,5 тис. кубометрів води на добу.
Разом з тим, ввести водозабір в експлуатацію планують лише в 2023 році. Ще рік потрібен буде для того, щоб побудувати водовід до найближчої насосної станції.
Інший масштабний проєкт, який має намір реалізувати РФ, - реконструкція Міжгірського водосховища, розташованого біля селища Скворцове в центральному Криму. Планується забезпечити підживлення водойми підземними джерелами і паводковими водами кількох кримських річок.
За прогнозами експертів, модернізований об'єкт зможе давати додатковий обсяг води не тільки в Сімферополь, а й в Євпаторію та Саки.
У 2021 році на фінансування проєкту в комплексному плані РФ виділено не більше 73 мільйонів рублів (27 млн гривень). При цьому ще в 2019 році директор "Води Криму" Володимир Баженов оцінював реконструкцію водойми в 25 мільярдів.
У Севастополі — одному з небагатьох міст Криму, де обмеження подачі води ще не вводили, влада півострова вже приступила до будівництва водозабору на річці Бельбек, а також почала роботи з включення в систему міського водопостачання Голубого та Інкерманського озер.
Одночасно з цим триває зневоднення Чорноріченського водосховища, єдиного сьогодні джерела прісної води в місті. За підрахунками чиновників, запасів води місту вистачить ще на 50 днів.
Ельнара Османова каже, що у неї є "довіра до московського уряду", але вона не розуміє, чому плани з порятунку Криму від посухи почали реалізовувати лише після того, як ситуація з водопостачанням стала наближатися до критичної.
"На тлі того, що ми місяць будемо гріти воду у відрах, - каже Ельнара, - нові парки, сквери і красиві дороги здаються якоюсь розкішшю".