Як рятують "найрідкіснішу рибу Європи"

Автор фото, Andrei Togor/Marcus Drimbea/Alex Gavan Foundation
- Author, Стівен Макграт
- Role, Куртя-де-Арджеш, Румунія
На крихітній ділянці річки Вилсан у Румунії живе одна з найрідкісніших риб в Європі - а, можливо, й у всьому світі.
Окуня-підкамінника вперше виявив студент біологічного факультету в 1956 році. Протягом десятиліть цей вид балансував на межі зникнення.
"Після багатьох років спроб порятунку, люди говорили нам, що вид зник, - розповів ВВС Ніколае Крачун, 59-річний біолог. - Але ми були впевнені, що вони досі існують".
Окунь-підкамінник, або аспрет - маленька нічна рибка, яка ховається під камінням. Її майбутнє - під великою загрозою.

Автор фото, Alex Gavan/Alex Gavan Foundation
За офіційними підрахунками, чисельність популяції виду становить лише 10-15 особин, які, як вважають, живуть у кілометровій ділянці мілководної кам'янистої річки Вилсан. На початку 2000-х їх налічували близько 200.
Але невелика група вчених та природоохоронців проводить кампанію за порятунок цього ендемічного виду риб, також відомого як Romanichthys valsanicola.
Їхній ентузіазм підживило нещодавнє відкриття.
"Одна з найбільших винагород"
Одного разу наприкінці жовтня 31-річний іхтіолог Андрей Тогор під час моніторингу вилову риби виявив 12 екземплярів окуня-підкамінника на невеликій ділянці річки Вилсан.
"Побачити окуня-підкамінника на власні очі - це фантастика, - розповів він ВВС. - Це одна з найбільших винагород, яку може отримати польовий біолог".

Окунь-підкамінник - це так звана жива копалина, або реліктовий організм. Це означає, що вона існує протягом мільйонів років у переважно незмінному вигляді. Але лише якихось шість десятиліть людської діяльності серйозно вплинули на її середовище існування та популяцію.
Чи не найбільше на цей вид вплинуло будівництво низки гідроелектростанцій на гірських річках за комуністичного режиму в Румунії наприкінці 1960-х.
До того, як вважають, окуні-підкамінники жили у 30-кілометровій ділянці Вилсана, а також двох паралельних річок - Арджеш і Рауль Доамней.
"Вони зникли з Рауль Доамней, бо там вже не було води. Протягом року річище було майже сухим, - говорить Андрей Тогор. - Комуністи не переймалися цим ендемічним видом. Ця риба настільки рідкісна через людей".

Весною видатний альпініст і природоохоронець Алекс Гаван вирішив використати свою популярність, щоб підвищити обізнаність про окуня-підкамінника.
"Я провів дитинство на Вилсані, - каже він. - Легенди про рибу тоді були схожі на міфи, люди задавались питанням, чи вони досі існують".
Разом з біологом Ніколае Крачуном та кількома іншими людьми він розробив план дій щодо порятунку доісторичних риб.
"Ми робили це на волонтерських засадах за власні гроші, - каже він. - Порятунок цього виду дав би нам натхнення, що ще не все втрачено".

Сонячного ранку на початку листопада рятувальник Адріан Даскалеску стоїть на гірській дорозі, що веде до великої дамби гідроелектростанції. Він пам'ятає, як будували дамби.
"Я побачив, що у Вилсані бракує води - половина від того, що було раніше, - говорить він. - Раніше я бачив рибу, а потім помітити її стало складніше".
Їдучи вибоїстою гірською дорогою, ми минаємо кілька лісозаготівельних ділянок. Знищення лісів - лише один із багатьох чинників, які загрожують виживанню реліктових риб у річці.
Серед інших загроз - фрагментація річок, деградація середовища існування, незаконне захоронення відходів, а також крадіжки гравію та великих каменів з річища.
"Багато людей беруть з річки камені та пісок для будівництва", - пояснює він.

Окунь-підкамінник включений до списку видів, що знаходяться під загрозою зникнення, Бернської конвенції про охорону дикої природи та природних середовищ існування.
Його середовище існування охороняється законом як територія "Натура 2000" та є частиною природного заповідника Долини Вилсан.
Але активісти скаржаться, що ці закони ігноруються.
Офіційний план міністерства охорони навколишнього середовища Румунії на 2016 рік, який бачили кореспонденти BBC, підтверджує слова активістів про те, що державна компанія Hidroelectrica, що управляє дамбами, не дотримується норм щодо кількості води, яка має проходити за течією.
Держава погоджується, що це загрожує окуню-підкаміннику.
"Потік річки зменшується до нуля, безпосередньо нижче за течією (від дамби. - Ред.)", - йдеться у документі.

Автор фото, Alex Gavan
В іншому документі Національної агенції з охорони довкілля зазначається: "Для окуня-підкамінника, найважливішого виду риби в регіоні, основною небезпекою є недотримання умов течії річки з боку дамби Вилсан".
"Це неприпустимо, і я та моя команда хочемо це змінити", - говорить Алекс Гаван.
BBC звернулася до компанії Hidroelectrica по коментар, але офіційної відповіді не отримала. Неофіційно вони наполягали на тому, що дослухаються до агенції з охорони довкілля та поважають усі закони Румунії.

План дій щодо порятунку реліктових риб також включає екологічне відновлення басейну річки Вилсан, цілодобову охорону, підвищення рівня обізнаності населення - і, зрештою, створення заповідника, де також розводитимуть риб у неволі.
"Наявність певної кількості окунів-підкамінників у неволі може бути резервом, якщо на річці відбудеться катастрофа", - говорить Ніколае Крачун і додає, що таким чином можуть потенційно знову заселити рибою річки Арджеш і Рауль Доамней.
Алекс Гаван каже, що на втілення плану в життя знадобляться мільйони євро, і він вважає його дуже важливим, оскільки його підпише міністр. "Це буде дорожня карта для порятунку окуня-підкамінника".
Нещодавня знахідка 12 окунів дало надію, що їхня популяція є чисельнішою за офіційні оцінки.
"Окунь-підкамінник - це жива копалина, і їх необхідно захищати, - говорить пан Крачун. - Вони є свідками еволюції".
А для Андрей Тогора виживання риби є "барометром здоров'я нашої планети".
"Вони були тут 65 мільйонів років тому. Люди не можуть просто знищити їх за 50 років - це неправильно", - говорить він.








