Як Кернес стає мером з реанімації та хто керуватиме містом

Вже за першими результатами екзит-полів стало зрозуміло, що другого туру у Харкові не буде. На посаду міського голови харків'яни знову обрали Геннадія Кернеса і це підтверджують дані двох паралельних підрахунків голосів.

Кернеса вибрали заочно, адже він ще з вересня перебуває на лікуванні у важкому стані з коронавірусом у німецькій клініці "Шаріте".

Але попри фізичну відсутність його команда зуміла мобілізувати електорат та перемогти.

У чому ж секрет успіху й обрання навіть з реанімації? Як Кернес може заочно стати мером і хто буде керувати Харковом за його відсутності?

Відповіді з'ясовувала ВВС News Україна.

"Тільки Кернес!" або чиїм рахунком бенкет

На зупинці міського транспорту в одному з районів Харкова стоять дві жінки похилого віку. В очікуванні автобуса проводять післявиборчий аналіз. Героями обговорення стають колишня та нинішній очільники області, їхня господарська діяльність.

Одна з учасниць підвищує голос і можна чути резюме бесіди: "Тільки Кернес! Оце лише за Кернеса все почало робитися. В нас он під'їзд відремонтували".

Входи до будинків дійсно були старанно підмазані та пофарбовані, а ще з'явилися лампочки. Все за якийсь тиждень-два до виборів.

Мама Оля прогулюється із донькою парком Горького, який став парадною візитівкою міста. Тут бувають доволі часто. Мала у захваті від Незнайки, він з'явився після реконструкції.

Чиїм коштом вона зроблена, жінка не замислювалась: "Я рада, що є такий парк для дітей, що в нас є можливість в нього приїжджати, тому ми задоволені".

На те, аби парк Горького став такою собі візитівкою Харкова для гостей, знадобився кредит у 20 мільйонів євро. Його міськрада планувала повернути за чотири роки рахунком прибутків з того ж таки парку.

Натомість борг і досі виплачують саме харків'яни - на погашення кредитів гроші виділяються з бюджету міста. А нині кредитор взагалі звернувся до суду і вимагає повернення більш ніж 272 мільйонів гривень. Заборгованість просить стягнути солідарно з Парку Горького та Харківського метрополітену, який є поручителем за кредитом.

За даними співзасновника Харківського антикорупційного центру Євгена Лісічкіна, саме на іміджеві проєкти витратили не один мільйон гривень, у тому числі з бюджету міста.

Реконструкція парку Шевченка коштувала 700 млн грн. З них лише реконструкція фонтанів потягла 120 мільйонів гривень.

Дорогі лавки та урни, а ще газон, на якому заборонено сидіти. Реконструкція ж харківського зоопарку вже складає близько 2-х мільярдів гривень. Лише океанаріум обійдеться у майже 500 мільйонів гривень. А ще є парки в спальних районах міста.

Вигоди децентралізації

З появою результатів перших екзит-полів, коли для багатьох стало зрозуміло, що "Кернес - наш мер", у пабліках намагалися пояснити - чому?

Одне з найцікавіших пояснень - у фейсбук-групі "Харків без Кернеса". Користувач Віктор Гадяцький запитує - чи не схожий "Харківський синдром" чергового обрання нового старого мера зі Стокгольмським.

"Тому що явка - 32% та 60+, і вони усі дивляться новини ТБ. У телевізорі все чудово", - пише Олена Петрова.

"Місто мазохістів", - пише Валерій Суровікін.

Така стабільність вибору голови міста серед іншого дійсно пов'язана із травмою. Травмою саме харків'ян спочатку від втрати містом статусу всерадянського зі здобуттям незалежності, а згодом подіями 2014-го року, та спробами встановити тут "Харківську народну республіку".

"Поряд кордон, а з нього може прийти щось погане. І, фактично, в нас досі є психологія такої башти посеред степу. І саме через це харків'яни дуже неохоче змінюють керівництво міста", - пояснює кандидатка політичних наук, експертка позаполітичного проєкту Виборчої Ради UA Юлія Біденко.

Наступний феномен дієвий саме у великих обласних центрах. Через нього, каже Біденко, у Львові вчергове обирають Садового, а в - Одесі Труханов серед лідерів. Мова про ототожнення досягнень реформи децентралізації з конкретною персоною.

"Зважаючи, що реформа йде вже більше п'яти років, а обласні центри почали відчувати збільшення бюджетів ще раніше, то цей факт допоміг будувати довготривалий образ успішних менеджерів мерам великих міст - від Львова та Івано-Франківська до Харкова та Одеси", - пояснює політологиня.

Саме звідси усталена думка - ремонт доріг, встановлення лавочок та прикрашання міста робиться саме Кернесом.

І що цікаво, судові справи, політичні та партійні "перевдягання", а також хвороба не можуть збити цей ореол успішності.

Стан особливого пацієнта

Відео з кортежем у супроводі "швидких" ввечері 16 вересня розлетілося інтернетом. Він направлявся у харківський міжнародний аеропорт. Там на злітній смузі перебував медичний борт, який перевозив російського опозиціонера Олексія Навального до німецької клініки "Шаріте" після отруєння.

Вочевидь, очікував особливого пацієнта.

Підтвердження надійшло від друга Кернеса, бізнесмена Павла Фукса. Він виклав відео зсередини німецького борту. "Близько години ночі Геннадій Кернес прилетів у клініку "Шаріте". Стан важкий, але він при тямі, обмінялися кількома словами з ним відеозв'язком".

Це відео поки що останнє, де зафільмовано харківського міського голову. Потім відсутність фото та відео у міськраді пояснювали жорсткими заходами безпеки та забороною лікарів.

Утаємниченість щодо стану голови міста була від початку його хвороби. Офіційний розгорнутий коментар міською радою надали лише після оприлюднених у ЗМІ чуток про кому, у яку впав Геннадій Кернес. На той момент він уже перебував у харківській лікарні.

Речник міськради Юрій Сидоренко тоді пояснив, що пан Кернес особисто попросив спростувати фейки й передати, що мер читає і бачить.

Він підтвердив - Кернес захворів на Covid, який викликав двостороннє запалення легень.

Реагувати саме на чутки у міськраді продовжували і далі. Юрій Сидоренко оприлюднив довідки з "Шаріте" про лікарняну таємницю та розповів про очікування на одужання.

Це він зробив у відповідь на заяви харківського адвоката та учасника передвиборчих перегонів Анатолія Родзинського. Той у етері 112 каналу заявив, що нібито телефонував до "Шаріте" та дізнався, що Кернес переніс інсульт.

"Він не викликає ніяких вагань у нас та лікарів, ніякої загрози життю немає, ніякої загрози працездатності, як казали в період брудної передвиборчої кампанії, теж не існує", - розповідав у день виборів заступник Кернеса Ігор Терехов.

Він запевнив, що харків'яни дуже скоро побачать свого старого мера. Він повернеться у Харків вже у якості новообраного.

Та що буде, якщо це анонсоване повернення не відбудеться?

У разі смерті обраного мера у місті мають відбутись нові вибори. І таких прецедентів є вже два.

Найімовірніші лідери перегонів у Борисполі та Новгород-Сіверському померли від коронавірусу в останні кілька днів, там мають відбутись перевибори.

Мер по Zoom

Нині проблемами міста опікується секретар міськради Олександр Новак. Саме на нього на час хвороби Кернеса, як вказує закон, тимчасово поклали обов'язки міського голови.

Від моменту усвідомлення, що Кернес з великою ймовірністю вже виграв вибори, лишається питання, як новообранець зможе стати мером.

Як можна набути повноважень у разі його важкого стану, та хто таки управлятиме містом у разі його відсутності.

Усе зводиться до першого засідання новообраної ради та присяги мера.

"Треба, щоб міський голова прийняв присягу саме на пленарному засіданні саме новообраної міської ради, - пояснює експерт з місцевого самоврядування Олег Конотопцев, - І тоді він стає головою. Якщо цього не буде, то формується тимчасова президія і її члени почергово головують".

Саме такою була процедура до карантину. Але саме коронавірус надав можливість, щоб Кернес перебував у "Шаріте" та одночасно був визнаний новообраним головою.

30 березня Верховна Рада внесла зміни до закону про місцеве самоврядування. Щоб запобігти поширенню коронавірусу, закон дозволив проводити пленарні засідання місцевих рад у режимі відео чи аудіоконференції.

Затвердити порядок проведення таких дистанційних засідань, за відсутності міського голови, може секретар міськради. У випадку Харкова нині такі повноваження має Олександр Новак, каже Олег Конотопцев. Правда цей порядок має забезпечити ідентифікацію учасника.

"І тоді Кернес телефоном на першому засіданні пропонує кандидатуру секретаря ради. Якщо за неї проголосують, то секретар негайно приймає присягу, скоріш за все, це буде той же самий Новак, і він вже продовжує керувати містом", - розказує Конотопцев.

На кого зможе розраховувати новообраний мер?

Союзники і вороги

"В політичній біографії новообраного мера було дуже багато альянсів, які згодом здавалися дивними і які були тимчасовими", - каже політологиня Юлія Біденко. Вона згадує про складні стосунки з нинішнім головою МВС Арсеном Аваковим.

А також Михайлом Добкіним - кандидатом у мери Києва та Харкова на цьогорічних виборах, який знявся. Цей колись міцний альянс "Допи та Гепи" потроху розвалився після 2014-го року.

"Я б казала про те, що у Геннадія Кернеса немає одвічних союзників, є одвічні інтереси, серед яких - збереження контролю за містом Харковом навіть попри проблеми зі здоров'ям", - продовжує політологиня.

Саме такими інтересами Біденко пояснює примирення бізнесмена Олександра Ярославського та міського голови Харкова. Вітання від Кернеса на ювілеї бізнесмена та зустріч Нового 2020 року у готелі Ярославського Kharkiv Palace стали запевненням у дружбі з обох боків.

"Треба бути шляхетним і забувати якісь образи, якісь недоліки одне одного. Він - людина, яка обожнює Харків. Я вам скажу так - мені він завдав мікронного болю, але він для Харкова зробив набагато більше, ніж зробили усі попередні мери", - заявив Олександр Ярославський.

"Ми люди, які відбулися, можемо один одному допомогти та багато зробити для Харкова. Він робить для Харкова багато, але я думаю, що разом ми зможемо зробити більше", - відповів Геннадій Кернес.

Окрім інвестицій, яких потребує Харків, метою такого примирення, на думку Юлії Біденко, може бути і налагодження комунікації з Офісом президента. Адже в Ярославського вони останнім часом непогані.

Основним опонентом Кернеса на цих виборах став впливовий у місті політик та бізнесмен Олександр Фельдман. За результатами екзит-полу та паралельного підрахунку, він посів друге місце у перегонах за мерське крісло.

Фельдман та Кернес також мають давню історію стосунків з протистояннями та примиреннями.

Рішення балотуватися, каже Біденко, фактично було вимушеним. Стосунки між Фельдманом та Кернесом вже давно не можна назвати дружніми.

Від їхнього протистояння Харкову дісталося два "Скрипалі на даху". Першим цю скульптуру на даху будівлі напроти міськради встановив концерн "АВЄК", який належить Фельдману.

Простояла вона там 13 років, її демонтували, за словами самого Фельдмана, через тиск з боку міського голови. Кернес пообіцяв повернути скрипаля на місце. Зробили копію, саме вона зараз займає колишнє місце. Натомість оригінал встановили на будівлі концерну "АВЄК".

Та найзапекліша боротьба нині точиться навколо ринку "Барабашово", який багато років контролював Фельдман. Кернес навіть реанімував старий план будівництва дороги через торгові ряди.

Але справжнім супротивником Кернеса або й навіть ворогом часто називають громадянське суспільство.

Саме його не допускають до прийняття важливих для міста рішень та розробки проєктів. У Харкові, наприклад, не заведено проводити громадські слухання.

За останні 4 роки було лише одне, на противагу тому ж Львову, де проходить по півсотні слухань та громадських опитувань щороку, зазначає Юлія Біденко.

Своє право брати участь у прийнятті суспільно важливих рішень харківська громада відстоює не лише на вулиці, а й в судах. Зокрема, люди виграли справи щодо підвищення тарифів на громадський транспорт. Щоправда, за словами харківських антикорупційників, вони не виконуються.

Досить запеклою була боротьба за надання імені Петра Григоренка проспекту Маршала Жукова. А ще активісти у суді домоглися права вільно потрапити до сесійної зали міськради.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!