Хлопця показували у клітці як мавпу. Зоопарк вибачився лише через 114 років
Автор фото, Library of Congress
Ота Бенгу викрали з території теперішньої Демократичної Республіки Конго у 1904 і привезли у США як виставковий експонат.
Журналістка Памела Ньюкірк, яка багато писала про це, розглядає десятилітні спроби приховати те, що з ним сталося.
Через понад століття після того, як зоопарк Бронксу в Нью-Йорку потрапив на перші шпальти газет через те, що демонстрував молодого африканця в будинку мавп, організація нарешті вибачилася.
Вибачення Товариства охорони дикої природи (WCS) за демонстрацію у 1906 році уродженця Конго Ота Бенги з'явилося на тлі протестів, спричинених вбивством Джорджа Флойда, яке вкотре викрило питання расизму в Сполучених Штатах.
Президент та генеральний директор організації Крістіан Сампер сказав, що важливо "задуматися про історію WCS та історію расизму в нашій установі".
Він пообіцяв, що організація, яка керує зоопарком Бронксу, забезпечити повну прозорість щодо інциденту, про який розповідали газети по всій Європі та США з 9 вересня 1906 року - через день після першої демонстрації Ота Бенги - до його звільнення із зоопарку 28 вересня 1906 року.
"Він був співробітником зоопарку"
Замість того, щоб винести урок із цього інциденту, Товариство охорони дикої природи понад століття усіма способами намагалося його приховати.
Лист з архіву зоопарку свідчить, що вже у 1906 році керівництво на тлі критики обговорювало фабрикування історії про те, що Ота Бенга насправді був співробітником зоопарку. Цей обман працював протягом десятиліть.
Хто такий Ота Бенга
- У березні 1904 року хлопця у віці 12-13 років упіймав американський торговець Семюел Вернер у тодішньому Бельгійському Конго.
- Кораблем його доправили до Нового Орлеана, де виставили на Всесвітньому ярмарку у Сент-Луїсі разом з 8 іншими чоловіками, де їх тримали взимку без належного одягу та житла.
- У вересні 1906 року його 20 днів демонстрували у зоопарку Бронксу в Нью-Йорку, збираючи величезні натовпи людей.
- Через обурення християнських служителів його звільнили і перевели до притулку для темношкірих дітей-сиріт у Нью-Йорку, яким керував афроамериканець преподобний Джеймс Гордон.
- У січні 1910 року він поїхав жити до Лінчбургської духовної семінарії та коледжу для темношкірих студентів у Вірджинії.
- Там він навчав місцевих хлопців полювати та рибалити і розповідав історії своїх пригод.
- Пізніше він, за повідомленнями, впав у депресію від туги по дому і в березні 1916 року застрелився. Йому було близько 25 років.
Джерело: "Видовище: Дивовижне життя Ота Бенга" (Spectacle: The Astonishing Life of Ota Benga)
У 1916 році, після смерті Ота Бенга, у статті New York Times заперечили інформацію про його демонстрацію в зоопарку в мавпячій клітці та стверджували, що він був співробітником зоопарку.
Автор фото, Missouri Historical Society
Це, звичайно, суперечило численним статтям, які за десять років до того виходили в газетах по всій країні та в Європі - зокрема й у самій New York Times.
Згодом, у 1974 році, заступник куратора зоопарку Вільям Бриджес стверджував, що невідомо, що насправді тоді сталося.
У своїй книзі "Зібрання тварин" (The Gathering of Animals) він риторично запитує: "Чи "виставляли" Ота Бенгу - наче якусь дивну, рідкісну тварину? На це питання найкраще відповів би він сам - як людина, яка керувала архівами зоопарку". І додає, що така ситуація видається дуже малоймовірною.
"Дружба між викрадачем і полоненим"
Долучилася до становлення цих оманливих розповідей й опублікована 1992 року книга, співавтором якої був онук Семюела Вернера, людини, яка вирушила озброєна до зубів до Конго, щоб захопити Ота Бенгу та інших для виставки на Всесвітньому ярмарку в Сент-Луїсі 1904 року.
Книгу абсурдно схарактеризували як історію дружби Вернера та Бенги.
Щонайменше в одній газетній статті після публікації цієї книги Вернер-молодший також стверджував, що Ота Бенга, який насправді енергійно опирався полону, із задоволенням виступав перед мешканцями Нью-Йорка.
Навіть зараз пан Сампер вибачився за те, що Ота Бенгу виставляли в зоопарку протягом "декількох днів", а не протягом трьох тижнів, як це було насправді.
Автор фото, Getty Images
Наразі зоопарк розмістив в інтернеті зацифровані документи щодо цього епізоду, серед яких листи, що детально розповідають про повсякденне життя Ота Бенги та чоловіків, які тримали його у клітці.
"Найкраща кімната в будинку мавп"
"Ми глибоко шкодуємо, що багато людей протягом поколінь страждали від цих дій або від того, що раніше ми їх публічно не засудили", - йдеться у заяві-вибаченні пана Сампера.
Він також засудив засновників організації Медісона Гранта та Генрі Фейрфілда Осборна - затятих євгеністів, які долучилися до демонстрації Ота Бенги.
Грант написав "Кінець великої раси" (The Passing of The Great Race) - книгу, сповнену расистської псевдонауки, яку високо оцінив Осборн і хвалив Адольф Гітлер.
Автор фото, Missouri Historical Society
Осборн протягом 25 років керував Американським природничим музеєм, де у 1921 році відбулася друга Міжнародна конференція з євгеніки.
Цікаво, що пан Сампер не згадав ім'я Вільяма Горнадея, директора-засновника зоопарку, який також був провідним зоологом і директором-засновником Національного зоопарку у Вашингтоні, округ Колумбія.
Горнадей клав кістки до клітки, у якій тримали Бенгу, натякаючи на канібалізм, і нахабно вихвалявся, що в того - "найкраща кімната в будинку мавп".
Цей інцидент дає зоологічному товариству можливість ознайомити громадськість з історією природоохоронного руху та його зв'язками з євгенікою.ї
Засновники зоопарку в Бронксі були одними з найвпливовіших розповсюджувачів теорій расової неповноцінності, які досі мають резонанс.
Правозахисники пропонують Товариству розглянути можливість назвати свій освітній центр на честь Ота Бенги, трагічне життя та спадщина якої нерозривно пов'язані із зоопарком Бронксу.
