You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Діти і робота на карантині: як працювати і не з'їхати з глузду
- Author, В'ячеслав Шрамович
- Role, ВВС News Україна
Карантин для багатьох дітей виглядає як пригода та можливість в десять разів більше гратися з батьками.
Як при цьому бути самим батькам, яким тепер треба шукати спосіб попрацювати у перервах між іграми?
Розповідаємо про практичний досвід людей, які через карантин опинилися "під молотом на ковадлі" у вигляді роботи і дітей.
Страждання стін
"Працювати вдома з дитиною - складно. Уявіть собі, що ви лишилися вдома з обома батьками, але майже весь час вони проводять у своїх ноутбуках", - зізнається Вікторія Кузьмик, керівник діджитал-департаменту "Медіа групи Україна".
Її чотирирічній дочці всидіти на місці вкрай непросто.
Після того, як маневр з відволіканням на іграшки, планшет та книги не спрацювали, дійшла черга до фломастерів. І стін.
Розриватися між бажанням побути з дитиною і роботою мамі також непросто.
"І ось ти сидиш, намагаєшся працювати, а дитина лізе до тебе на руки, натискаючи всі можливі кнопки ноутбука, і кричить: "Давай робити татові подалок!" І що тут скажеш?" - запитує Вікторія.
Вона додає, що іноді під вечір вже хочеться втекти: "Поки був офіс, можна було налаштуватися на роботу, відпочити головою. А тепер в мене конференс-дзвінки починаються, ще коли я в ліжку".
Хабарі
А журналістка Мирослава зізнається, що впоратися з її чотирирічними двійнятами на карантині їй допомагає планування.
"Я вирішила поділити день удома на робочі блоки з перервами на обід та спілкування з дітьми. Обрала робочою зоною собі кухню - там найзручніший стіл. Вранці я повідомила малим, що сьогодні наша квартира - це мій офіс і я працюю звідси, гратися з ними не зможу, але все одно дуже-предуже їх люблю", - розповідає Мирослава.
Не обійшлося й без "хабарів" - апельсинового зефіру в обмін на обіцянку "спокійно гратися" до обіду в своїй кімнаті.
За умовами угоди другий "транш" мав надійти після обіду — якщо все буде тихо, звичайно.
"Кілька разів наша угода була на межі зриву, діти вимагали їм із чимось допомогти, розборонити, підточити поламані олівці, дати шоколад, погратися у м'яча, переплести щойно заплетену косичку, почитати книгу і так далі. Але робота дивним чином робилася. І краще, ніж я уявляла", - зазначає Мирослава.
Час від часу з ванної кімнати долітав голосок, який лічив до 20 - це молодша донька мила руки. Її розбавляв спів Happy Birthday To You - це вже мила руки старша на хвилину її сестра.
Так були зроблені два матеріали на роботу, прийшов час обіду.
"А тоді прочитала їм казку про "Потяг-Дрімотяг" і вони заснули на денний сон. Увечері ми гралися, малювали і розважалися, як завжди", - каже мама двійняток.
"Тож мій вердикт: віддалена робота з дітьми - це реально, але потребує планування і роз'яснювальної роботи. Хабарі теж працюють - рекомендую", - радить вона.
Якщо їх троє
Інша журналістка Женя розповідає, що "карантин не застав зненацька", бо працювати з дому з дітьми доводилося і раніше.
Але оскільки дітей у неї троє, то фантазію тут треба підключати по-максимуму.
"Прокидаєшся вранці і думаєш: зараз діти поснідають і будуть гратися, а я зроблю всю роботу. Але ж ні. Комусь сніданок не смакує, хтось вдягатися не хоче, у когось настрій звечора поганий. Завжди тисяча причин, аби зламати мамин "ідеальний сценарій", - констатує Женя.
За її підрахунками, мультиків дітям вистачає хвилин на 40.
Потім вже треба альтернатива: "Дістаю з полиць забуті іграшки, прокладаю маршрути, будую вежі й вигадую історії. Якщо робота термінова - у хід ідуть підручні засоби: канцелярське приладдя, прищепки, кухонні дрібнички або інше безпечне і цікаве для дитини, аби лиш мама отримала кілька хвилин спокою".
Термінові задачі бувають різні - наприклад, поговорити з кимось телефоном. Саме у цей момент дітям, звичайно ж, обов'язково треба вилізти мамі на руки.
"Бувало, одним вухом слухаю і записую коментар, іншою рукою подаю дитині усе, що б її забавило на ті декілька хвилин", - пригадує Женя.
Самі діти карантин сприймають нормально: середуща дочка прогул дитсадка трагедією не вважає.
А старша - школярка - взагалі називає карантин "ідеальним часом", щоб спати, читати і гуляти.
"Добре, що навколо нашого дому - чисте поле і природа. Тому після напруженої роботи вдома йдемо відновлювати сили на вулицю", - радіє Женя.
А як татам?
Антон — проєктант, працює з графікою і розрахунковими програмами.
Коли його компанія вирішила працювати дистанційно, йому довелося перевезти великий системний блок і вперше спробувати попрацювати з дому.
Так само вперше з режимом "батько в роботі" довелося стикнутися і п'ятирічному Ярославу, чий дитсадок закрили на карантин.
"Син звик, що коли ми з дружиною вдома (або хтось то один з нас), то приділяємо йому максимум часу, бо весь тиждень бачимося лише вечорами й спілкування ні йому, ні нам не вистачає. І ось коли я залишився працювати вдома, він, за звичкою, хотів повноцінної уваги - довелося неодноразово пояснювати ситуацію", - розповідає Антон.
За його словами, Ярослав "поставився з розумінням", але все одно періодично відволікав.
Також довелося брати його з собою в супермаркет — надовго самого хлопця вдома ще не залишають. Плюс вирішили провітритися.
Візит в магазин запам'ятався в основному тим, що не вдалося купити бананів, всі розібрали.
"Сьогодні ми працюємо вдома з дружиною, увагу сина розподілено між нами двома і працювати вже трохи легше. Поки ситуація не проясниться, будемо звикати до такого режиму", - резюмує "батько на карантині".
"Карантинне дитинознавство"
Батьки на карантині часто діляться секретами.
Lena Greys, наприклад, радить заспокійливі трави і голубці.
"Від себе, як багатодітна мама, хочу порадити заспокійливий збір трав тричі на день, голубці (раз накрутив і є що їсти), бульйон на перепілці і ТікТок! Там тепер танцтренди, діти по пів дня то вчать і є можливість просто подивитися в одну точку в усамітненні у спальні", - пише вона.
А дитячий психолог Світлана Ройз навіть ввела рубрику "карантинне дитинознавство", у якій наводить списки ігор, серіалів та мультиків якраз на непростий період карантину.
"Кожен мультфільм можна використовувати для того, щоб потім поговорити на складну тему. Або не говорити. А просто посидіти, обнявшись", - радить Світлана Ройз.