Коронавірус. Україна наближається до надзвичайного стану. Що це таке?
Автор фото, UNIAN
По тому, як поширення коронавірусу світом визнано пандемією, низка країн, серед яких США, Іспанія і навіть Сербія, запровадили надзвичайний стан.
В Україні ж обмеження поки що вводяться рішеннями окремих державних і місцевих органів.
У своєму зверненні в понеділок президент Зеленський закликав уряд ужорсточити обмежувальні заходи через поширення коронавірусу, включно із зупинкою міжобласного транспорту і метро.
Водночас за ініціативою МОЗ у вівторок депутати планують ухвалити окремий закон, щоб побороти поширення хвороби в Україні.
Очікується також, що у вівторок може відбутися засідання РНБО.
І президентські, і урядові пропозиції мають багато спільного з надзвичайним станом.
Тож якими конкретно будуть заходи, що, за задумом влади, мають обмежити і припинити поширення коронавірусу в Україні?
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису
Чого хоче президент?
В оприлюдненому 16 березня відеозверненні президент порекомендував уряду з 18 березня зупинити залізничне та автобусне сполучення всередині країни через загрозу розповсюдження коронавірусу.
"Мініфраструктури з 12:00 дня 18 березня заборонити авіа, автобусне та залізничне міжміське та міжобласне перевезення. Заборонити роботу метрополітенів", - заявив Володимир Зеленський.
Він також порекомендував "заборонити проведення масових заходів до 10 осіб, включно з обрядами та церемоніями".
Володимир Зеленський також хоче, щоб депутати продовжували працювати, - всупереч їхнім власним планам, також озвученим в понеділок.
Що запропонував керівник МОЗ?
Ще у п'ятницю, 13 березня, міністр охорони здоров'я України Ілля Ємець представив народним депутатам проєкт Закону "Про першочергові рішення, пов'язані з запобіганням, профілактикою та ліквідацією коронавірусу COVID-19, інших інфекційних захворювань пов'язаних з ним, а також дій при кризових ситуаціях щодо запобігань поширенню епідемії".
За повідомленням МОЗ, депутати підтримали законопроєкт і внесли кілька змін до нього. Проте тексту самого законопроєкту на сайті Верховної Ради немає.
Законопроєкт передбачає такі кроки:
- спростити процедури закупівлі товарів, робіт та послуг для запобігання та боротьби з коронавірусом, що дозволить пришвидшити процес закупівлі засобів індивідуального захисту та тест-систем;
- можливість працівникам виконувати роботу з дому;
- заборонити масові заходи із чисельністю учасників понад 200 осіб;
- посилити контроль в'їзду та виїзду на територію України;
- чіткий алгоритм примусової ізоляції та самоізоляції та відповідальності за недотримання карантину.
Чи схоже це на надзвичайний стан?
Заходи із рекомендацій президента та переліку МОЗ досить схожі на ті, до яких влада може вдаватися, запроваджуючи надзвичайний стан. Більше того, пандемія є у переліку ситуацій, коли теоретично надзвичайний стан стає можливим.
Зокрема, у відповідному законі йдеться про те, що надзвичайний стан може запроваджуватися у разі "виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення".
Втім, попри те, що у світі поширення коронавірусу визнано пандемією, в Україні наразі є лише 5 підтверджених випадків захворювання на коронавірус. А закон твердить, що "надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян,… усунення якої іншими способами є неможливим".
Крім того, сама процедура запровадження надзвичайного стану також є дещо іншою, ніж пропонує президент та МОЗ.
Автор фото, UNIAN
За законом, надзвичайний стан запроваджується указом президента, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.
За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.
Проте запроваджуючи надзвичайний стан президент має чітко
- обгрунтувати його необхідність,
- визначити території, на якій вводиться надзвичайний стан;
- визначити час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться;
- надати перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Доцільність таких норм особливо зрозуміла нині, коли заяви окремих представників влади щодо термінів та умов якихось обмежувальних заходів різняться і створюють плутанину.
Закон також диктує і часові обмеження для надзвичайного стану, - його можна вводити щонайбільше на місяць, і потім подовжувати ще на 30 днів, але так само за згоди Верховної Ради.
Під час надзвичайного стану повноваження президента, парламенту, уряду та інших центральних органів влади, а також судів, органів прокуратури України, та слідчих органів не може бути припинено.
При цьому Верховна Рада має працювати у сесійному режимі увесь період надзвичайного стану, тоді як зараз депутати збираються змінити розклад своєї роботи так, щоб до 3 квітня працювати у комітетах.
Що може відбуватися під час надзвичайного стану?
Те, що може відбуватися із запровадженням надзвичайного стану, багато у чому перетинається із вже озвученими кроками, до яких планує вдатися українська влада, фактично, не запроваджуючи надзвичайний стан.
Серед них, зокрема, і такі:
- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
- обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
- посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
- заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом.
Крім того, у випадку виникнення "особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", до яких можна віднести і поширення коронавірусу, влада може вдатися і до додаткових заходів, серед яких:
- евакуація,
- встановлення "квартирної повинності" для розміщення евакуйованих,
- встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних та протиепідемічних заходів,
- запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності,
- зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції.
