Станиця Луганська: чи виконає Зеленський свою обіцянку?
- Author, Жанна Безп'ятчук
- Role, BBC News Україна
Розібрати бетонні укріплення на мосту й почати його ремонт можна буде лише після розмінування прилеглих територій. Про це домовилася тристороння контактна група в Мінську 31 липня.
Загалом відбудова мосту може зайняти кілька місяців. Про це за результатами зустрічі повідомив спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік.
Цей таймінг відрізняється від початкового, озвученого президентом Зеленським. І скидається на те, що процес затягуватиметься, попри обіцянку президента зробити все "протягом місяця".
Ось уже тиждень, як щодня на дорогу, що веде до мосту, з українського боку виїжджає підйомний кран. Стоїть цілий день нерухомо і їде назад перед закриттям КПВВ. Він потрібен для розбору позиції Збройних сил України. Тієї, яку військові залишили під час розведення сил у Станиці Луганській.
Цей кран почне демонтаж укріплення тільки, якщо з іншого боку запустять точно такий же процес синхронно.
З боку сепаратистів мають прибрати фортифікаційне укріплення на уламках старого мосту.
Старий бетонний міст підірвали в березні 2015 року. Відтоді місцеві мешканці вимушені довіряти хиткій, скрипучій, слизькій опорі тимчасового дерев'яного мосту. Точніше йому тут не довіряють, але вибору не мають. Інших мостів чи способів переправитися з одного берега Сіверського Донця на інший на цій ділянці фронту не існує.
"Хоч би цей міст зробили рівним. А то там колеса на візках ламаються. Ідеш по тих паличках - хитаєшся", - каже 67-річна Любов, чий будинок у Станиці Луганській потрапив у зону розведення військ.
Всі люди, з якими нам вдалося поспілкуватися на тутешньому КПВВ, справді, чекають відбудови мосту. Сподіваються, що завдяки відремонтованому мосту не боятимуться більше впасти й зламати ногу.
Після пережитих обстрілів і руйнувань люди тут невибагливі. Для них не принципово, чи міст буде широким і міцним настільки, щоб по ньому могла проїхати військова техніка. Чи це буде піший міст або ж міст для пішоходів і автомобільного транспорту.
Втім, він не зменшить довжини черг і часу, який місцеві мешканці в них проводять. А це часто-густо чотири-п'ять годин лише в один бік. Щоб пришвидшити цей процес, потрібно було б відкрити додаткові пропускні пункти. Під одне з них є інфраструктура в Золотому на Луганщині.
Питання відкриття нових КППВ поки що навіть не порушується. Наразі обидві сторони повністю зосередилися на відбудові мосту.
Більшість з тих, хто перетинає лінію фронту в Станиці Луганській, - пенсіонери. Вони принаймні раз на дві місяці їздять на підконтрольні території за українськими пенсіями.
"Коли ми з чоловіком переходимо через міст, то я йду завжди перед ним на той випадок, якщо впаду. Він тоді зможе мене підхопити", - розповіла нам одна з жінок у медпункті на КПВВ. Після кількох годин у черзі під палючим сонцем вона майже знепритомніла. Виявилося, це гіпертонічний криз. За день подібне тут трапляється з сотнями людей.
З початку року на всіх пропускних пунктах на Донбасі з природних причин померли 25 людей. Такі дані наводить ОБСЄ.
8 липня Володимир Зеленський запевнив, що українська сторона дала проросійським сепаратистам рівно тиждень на демонтаж і що Україна відбудує міст протягом місяця.
Заступник голови офісу президента Вадим Пристайко повідомив, що в України є кошти на відбудову мосту. За його словами, головна умова запуску процесу - згода проросійських сепаратистів, щоб "це не було сприйнято як акт агресії".
У відповідь лідер луганських сепаратистів Євген Пасічник заявив, що будь-які односторонні дії України з відбудови мосту будуть сприйматися як "акт агресії".
Відтоді минуло вже кілька тижнів, а бетонне укріплення сепаратистів і далі стоїть нерозібраним. BBC News Україна це підтвердили українські військові, що несуть службу в Станиці Луганській. Тобто останні домовленості в Мінську підтвердили, що попередні невиконані. І все починається спочатку.
На бетонному укріпленні сепаратистів і далі перебувають представники невизнаного "спільного центру контролю та координації припинення вогню". Це люди у військовій уніформі з біноклями, що спостерігають за кожним рухом на мосту.
BBC News Україна, побувавши на мосту в середині липня, спостерігала, як вони вітаються і перемовляються зі спостерігачами ОБСЄ. Це може свідчити принаймні про можливість останніх перевірити, чи не мають вони зброї. За умовами розведення сил у Станиці Луганській дорога до мосту й сам він опинилися у демілітаризованій зоні.
Крім них, в око впадають також "перевізники", чоловіки, що за гроші транспортують літніх людей у візках з одного боку на інший. Людям з інвалідністю самотужки переправитися через цей міст практично неможливо. Навіть у суху погоду.
Коли ж дощить, сніжить чи виникає ожеледь, іти через цей хиткий, непевний міст ще небезпечніше. Навіть для тих, хто вільно пересувається, не кажучи про людей з інвалідністю.
"Перевізники" беруть з пенсіонерів по 150 грн. Для останніх - це часом одна десята їхньої української пенсії.
Окрім надання таких послуг, ці "перевізники" ще стежать за журналістами, українськими військовими з визнаного спільного центру контролю та координації (СЦКК), безцеремонно знімають їх на камери та підслуховують розмови.
З боку української влади на міст, як спостерігачі, можуть заходити беззбройні військові з СЦКК. При цьому в них немає гарантій власної безпеки.
У денний час "тишу" на мосту моніторять спостерігачі місії ОБСЄ. У нічний це роблять за допомогою камер та дронів. Одна камера встановлена на мосту, інша - з боку сепаратистів, саме там, де височіє пагорб із пам'ятником князю Ігорю на вершині.
Якщо досягнуті в Мінську домовленості будуть утілені в життя, то вже восени, у сезон дощів та перших заморозків, мали б відкрити відбудований міст. Ключовою умовою для цього буде збереження режиму тиші.
Зрештою, як показує досвід останнього місяця, сепаратисти не поспішали розбирати свої укріплення, а для української сторони принципово, щоб це відбувалося одночасно й дзеркально.
