Пристрасті у ПАРЄ: Росія повертається - Україна лютує

"Якщо раптом хто не зрозумів, цієї ночі Україна, тобто ми, фактично втратили підтримку Європи у війні з Росією... А десь у паралельній реальності перейменовують АП та відміняють шкільну форму", - так написала Анна Єкименко-Поліщук із Луцька у Facebook.

Це була реакція на те, що більшістю голосів Парламентська асамблея Ради Європи у ніч на 25 червня ухвалила рішення, яке надає Росії право відновити свою участь у роботі асамблеї.

Резолюцію підтримали 118 представників держав-членів асамблеї, 62 проголосували проти, 10 - утримались.

Вже у вівторок делегація Росії, прибувши до Страсбурга напередодні, бере участь в роботі ПАРЄ.

Але з ініціативи України група депутатів 25 червня оскаржила повноваження російської делегації.

Протягом однієї доби росіяни не зможуть брати участь у голосуваннях на сесії. Упродовж цього часу профільні комітети ПАРЄ мають надати висновок стосовно дотримання Росією зобов'язань, пов'язаних із членством в організації.

Повернення Росії до ПАРЄ обговорювалося впродовж останніх місяців. А у травні комітет міністрів Ради Європи схвалив заяву, яка теоретично давала змогу владнати кризу у відносинах з Росією.

Комітет тоді визнав, що усі держави повинні мати "рівноправну участь у Парламентській асамблеї Ради Європи". Саме ці аргументи вказуються і в остаточному рішенні ПАРЄ.

У соціальних мережах переважають критичні коментарі українців щодо згоди більшості країн Європи, і передусім Франції та Німеччини, повернути делегацію Росії до роботи в асамблеї.

Багато хто розцінює рішення ПАРЄ як зраду України європейцями, після якої слід чекати і подальших кроків у тому ж напрямку, зокрема, послаблення санкцій проти Москви.

"Перший дипломатичний удар за останні 5 років"

Одним із перших на резолюцію ПАРЄ відреагував експрезидент Петро Порошенко. Він назвав рішення ПАРЄ "потужним викликом Україні" та "першим дипломатичним ударом, який отримала Україна за останні 5 років".

"Раніше ми таких ударів не пропускали. Але тепер удар завдано не тільки по Україні, а й по фундаментальних європейських цінностях, коли між цінностями і ціною була вибрана ціна", - пише він у Facebook. І обіцяє "задіяти усі свої зовнішньополітичні зв'язки, аби вірус всепрощення Росії за анексію Криму та окупацію Донбасу не розповсюдився далі".

Ціна, про яку пише Петро Порошенко, цілком реальна. Багато експертів переконані у тому, що одним із важелів, який вплинув на рішення членів ПАРЄ, є фінансовий.

Російська преса писала, що щорічний внесок РФ до асамблеї становив майже 33 мільйони євро на рік і що відсутність цих коштів призводить до складної фінансової ситуації ПАРЄ.

Загальний бюджет організації становить 466 млн євро. Окрім Росії, яка відмовилася платити внесок, скоротила свій внесок також Туреччина - із 33 млн євро до 13 млн євро. Для порівняння: Україна платить щорічно близько чотирьох мільйонів євро.

У червні 2019 року спливає дворічний термін несплати внесків Росією, після якого асамблея мала б право порушити питання про остаточне позбавлення Російської Федерації членства в організації. Більшість членів асамблеї на такий крок вирішили не йти.

Депутат фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар, яка входить до партійного списку "Європейської солідарності", називає повернення російської делегації в ПАРЄ "поворотним моментом", початком втрати Україною міжнародної підтримки, яка вона мала останні п'ять років.

"За ці роки Порошенко започаткував "норманський формат" на найвищому рівні, нарощував санкційний тиск і утримував міжнародну підтримку України у війні з Росією. Зараз - все. ПАРЄ готова голосувати і повертати росіян. Навзамін - не змогли домогтися навіть про звільнення моряків... Наша парламентська делегація "старих політиків" бореться до останнього. "Нові" навіть не подають голосу", - вважає вона.

Водночас депутатка переконана, що рішення ухвалювалося на найвищому рівні, про що свідчить, зокрема, підтримка резолюції асамблеї Терезою Мей.

Остап Яриш склав карту, як голосували країни-учасниці ПАРЄ.

Зеленський згадав про моряків

Президент Володимир Зеленський відреагував на рішення ПАРЄ не одразу, близько 12 години дня.

Він написав у Facebook, що рішенням "розчарований". Запевняє, що під час зустрічей із лідерами Франції та Німеччини переконував їх, що "повернення російської делегації до ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї".

Володимир Зеленський також подякував українським парламентарям та "дружнім національним делегаціям, які мужньо боролися до кінця".

"Аргументом за повернення стали необхідність захисту прав людини та громадянина як найвищих демократичних цінностей. Маю надію, що у питанні захисту демократичних цінностей ні в кого не було думок про цінності матеріальні. А ще дуже хочу побачити, як прихильники повернення російської делегації в асамблею - організацію, яка 70 років захищає верховенство права у Європі, - відстоюватимуть та вимагатимуть іншого повернення - повернення полонених українських моряків. Нагадую, що саме сьогодні, 25 червня, спливає термін виконання відповідного наказу Міжнародного трибуналу з морського права", - нагадує президент Зеленський.

"Нервозність євробюрократів"

Російський адвокат Микола Полозов пише про атмосферу в кулуарах ПАРЄ:

"Від сьогоднішнього дня, проведеного в ПАРЄ, відчуття не найпозитивніші. Перш за все, атмосфера. В Україні зараз в моді слово "реванш".

Ось якась така атмосфера. Реванш. Це і "колорадські" стрічки на сумці операторів зі свити Скабеєвої на прохідній (телеведуча російського телеканалу. - Ред.) Це і відмова делегатів обговорювати MH17. І очі, що бігають, і нервозність євробюрократів", - пише адвокат.

"Один такий лощений євробюрократ як контраргумент сказав: в Україні теж належним чином не виконуються рішення ЄСПЛ. При цьому він не зміг відповісти на питання українського військовополоненого моряка Дениса Гриценка. Просте питання загалом: чому, якщо Російська Федерація не виконала за п'ять місяців січневу резолюцію ПАРЄ про негайне звільнення військовополонених моряків, тепер в ПАРЄ так чекають повернення делегації Російської Федерації? Відповіді так і не було", - пише він.

"Дорогі мої 73%"

Деякі дописувачі не можуть втриматися від критики на адресу виборців Володимира Зеленського, вони вважають, що ухвалення такої резолюції стала можливою саме тому, що в Україні - нова влада.

"Скажіть, мої дорогі сімдесят три відсотки, а ви ж напевно думали, що воно саме все якось робиться, так? Що санкції проти агресора самі звідкись беруться, що Джавеліни з неба падають, що транші МВФ самі приходять, що Росія з ПАРЄ сама розчиняється. Що не треба ані їздити, ані домовлятися, ані ламати через коліно, ані переконувати, ані змушувати. Воно саме. А проклятий барига тільки наживається на війні. І якщо його прибрати, то все буде як було, але тільки краще. Тому що молода команда прийде і буде більше санкцій, які їм піднесуть на блюдечку", - пише журналіст Аркадій Бабченко у Facebook.

Журналіст і викладач Києво-Могилянської академії Володимир Єрмоленко називає те, що сталося, "зРада Європи".

"Бідні європейці, ви навіть не розумієте, в які гойдалки між розпачем і сарказмом (наші улюблені види спорту) ви кидаєте українців. Ну але ж нам не звикати))", - зауважує він.

При Порошенку було б так само

Політичний експерт Інституту світової політики Микола Бєлєсков заперечує, що при Петрові Порошенку було б інакше.

Він нагадує, що можливість повернення делегації Росії до ПАРЄ обговорюється ще з часів президентства Порошенка.

"Повернення РФ почали готувати планомірно ще з початку року. А результат ми побачили лише зараз. Сумніваюся, що якісно щось могла зробити Україна по-іншому? якби в АП і далі був Петро Олексійович - так само як ми не побачили чогось нового, коли Володимир Зеленський був в Брюсселі, Парижі і Берліні. Відповідні обмеження і вихідні умови існують незалежно від особистостей", - зазначає він.

Не бути песимістами радить Роман Бурко, один із організаторів InformNapalm.org. Він вважає, що українська делегація ні в якому разі не повинна призупиняти своє членство в організації.

"Тактична поразка, звісно, болюча, але треба до цього питання підійти хитріше, ніж просто підняти білий прапор і звалити. Кожен бореться на своєму фронті і так не буває, щоб запеклі бої були без втрат. Треба шукати і нові можливості тиску на РФ, враховуючи повернення її делегації в ПАРЄ. Відрефлексували і боремось далі. Тим більше, ПАРЄ вже визнало РФ країною-агресором. Треба про це не забувати і використовувати", - пише Роман Бурко у Facebook.

У жовтні 2016 року ПАРЄ ухвалила резолюції "Політичні наслідки російської агресії в Україні" і "Засоби правового захисту у випадках порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українській владі". У квітні 2014 - засудила анексію Криму.

Голова української делегації в асамблеї Володимир Ар'єв повідомив зі Страсбурга, що українська делегація ухвалила рішення припинити участь у роботі ПАРЄ, окрім питань, пов'язаних з позбавленням повноважень російської делегації.

Володимир Ар'єв також повідомив, що Україна спільно із Грузією розпочала процедуру оскарження повноважень російської делегації. Протягом однієї доби росіяни не зможуть брати участь у голосуванні. Упродовж доби профільні комітети ПАРЄ мають надати висновок стосовно дотримання Росією зобов'язань, пов'язаних із членством в організації.

Але рішення українських парламентарів про неучасть у роботі ПАРЄ - радше політична позиція на найближчі кілька днів роботи асамблеї.

На наступну, осінню сесію ПАРЄ вже поїде нова делегація, обрана після дострокових парламентських виборів.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!