Капітуляція чи глухий кут. Як реагують на ідею зняти блокаду ОРДЛО

Тристороння контактна група з питань врегулювання ситуації на Донбасі обговорить пропозицію представника України Леоніда Кучми зняти економічну блокаду з непідконтрольних Києву територій Донбасу, що була запроваджена Україною у березні 2017 року.

Про це заявив спецпредставник ОБСЄ в контактній групі Мартін Сайдік, повідомляє агентство "Інтерфакс".

Такі плани збурили соціальні мережі: одні вимагають оголошення офіційної позиції президента Володимира Зеленського про те, чи давав він такі директиви українській делегації, інші попереджають, що торгівля із самопроголошеними "республіками" означатиме фінансування тероризму.

"Пропозиція Кучми"

"Пропозиція надійшла від пана Кучми, і це підтримали учасники з ОРЛО і ОРДО. Це буде на розгляді в економічній підгрупі наступного разу", - сказав Мартін Сайдік журналістам у Мінську після завершення засідання контактної групи, яка 5 червня вперше зібралася після обрання президентом Володимира Зеленського.

Мартін Сайдік вважає, що зняття блокади могло б стати "великим проривом", а впровадження її навесні 2017 року стало тим фактором, який мав наслідком "розрив сторін".

Сам екс-президент Леонід Кучма, який вдруге очолив українську делегацію у тристоронній контактній групі, не коментував свою пропозицію. ВВС News Україна намагається отримати коментар від пана Кучми.

Після призначення керівником української делегації екс-президент сказав, що погодився на пропозицію президента Зеленського повернутися у переговорний процес за умови, що він не буде "статистом" на переговорах.

Він також сказав, що має конкретні пропозиції, які допоможуть зрушити з місця переговори про врегулювання кризи на Донбасі.

"Українська сторона стає на коліна?"

Одним з перших на повідомлення з Мінська відреагував екс-президент Петро Порошенко.

Він нагадав, що рішення РНБО про зупинку економічних зв'язків з непідконтрольними територіями було реакцією "на свавільне захоплення... українських державних та приватних підприємств, запровадження рубльової зони та російської податкової системи".

"Що ж змінилося з того часу? З боку окупанта - нічогісінько. Виходить, українська сторона стає на коліна, про що вже говорив Зеленський?" - написав Петро Порошенко у Facebook.

Він також висунув вимогу до Володимира Зеленського: дати публічну відповідь, "на якій підставі він дав такі директиви делегації України".

"Що далі? Репарації з бюджету України на користь агресора? Автономія з правом вето на суверенні рішення держави, на курс до ЄС та НАТО? Не дозволимо реалізувати російський сценарій врегулювання ситуації на Донбасі!" - написав пан Порошенко.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука нагадує, що відповідно до рішення Ради нацбезпеки і оборони березня 2017 року, блокада може бути знята у разі виконання кількох умов: повне припинення вогню, звільнення всіх заручників, повернення всіх захоплених підприємств.

"Що з цього виконано? Нічого. Тобто - нічогісінько! Таким чином, жодних підстав для відміни рішення РНБО на цей день я не бачу. Вважаю будь-які ініціативи в цьому напрямку передчасними та невиваженими", - зазначає пан Тука.

"Чия б корова мукала"

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що відновлення торгівлі із "ДНР" та "ЛНР" означатиме фінансування тероризму.

"Торгівля з підприємствами на окупованих територіях можлива лише при їх реєстрації і сплаті податків в Україні. Як це було до 2017. Після того, як терористи "націоналізували" українську державну і приватну власність на території ОРДЛО, ідея зняти економічну блокаду означає легалізацію виплати податків терористичним утворенням і перекладання соціальних та комунальних видатків псевдореспублік на український бюджет. Така торгівля буде криміналом, що підпадає під статтю 258-5 КК про фінансування тероризму", - написав Юрій Луценко на Facebook.

На заяву генерального прокурора відгукнувся один із ініціаторів блокади Донбасу 2017 року, депутат парламенту Семен Семенченко.

"Чия б корова мукала. По-перше, до 2017 року торгівля на крові була точно таким же "фінансуванням тероризму", як і після 2017 року. Тому що відповідно до закону України "Про боротьбу з тероризмом" переміщення товарів в район або з району проведення антитерористичної операції має здійснюватися в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів. Ніяких порядків Кабмін не встановлював і СБУ незаконно штампувала так звані дозволи на торгівлю", - пише він.

Семен Семенченко твердить, що "у генпрокурора на руках є висновки СБУ про те, що до 2017 року "47% усієї виручки за торгівлю вугіллям з окупованими територіями йшло на фінансування ЛДНР".

"Торгівля з окупантом дає йому гроші на нові напади на наші землі і на наших людей. Вона збільшує залежність від РФ тих, хто заробляє на цій торгівлі тут", - упевнений депутат парламенту Єгор Соболєв, який взимку 2017-го також брав участь у блокування залізниці на Донбасі.

"Капітуляція"?

"Ешафотом капітуляції" називає можливе рішення української влади відновити торгівлю із "республіками" називає віце-спікер парламенту Оксана Сироїд. Вона переконана, що такий сценарій - вигідний Росії.

"Логіка Росії зрозуміла: зняття блокади - амністія для бойовиків - вибори на окупованих територіях - особливий статус - контроль Росії над Україною. Капітуляція за п'ять ходів. А Володимиру Зеленському це навіщо? Набридло бути президентом України - хоче стати генерал-губернатором Росії на землях малоросії?" - пише вона у Facebook.

Блокада "вбиває країну"

Ще у лютому 2019-го, тобто незадовго до першого туру президентських виборів, лідер "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул, який був кандидатом у президенти, вніс до парламенту законопроект про зняття економічної блокади з Донбасу.

Він переконував, що блокада "вбиває" країну і від цього страждають мільйони ні в чому не винних людей.

Також під час виборчої кампанії колишній глава адміністрації Леоніда Кучми, один із лідерів партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук оголосив план по Донбасу, що передбачав відновлення економічних стосунків із самопроголошеними республіками і надання їм статусу автономії.

Однак після того, як суперечливі заяви пролунали у Мінську 5 червня, лідери опозиційних до колишнього президента Порошенка сил не оприлюднили своєї позиції.

Натомість жителі Донбасу відгукуються на пропозицію скасувати економічну блокаду. Один із них - Сергій Кіріченко із Краматорська. Він упевнений, що "усім адекватним людям зрозуміло, що блокада не працює".

"За три роки, впродовж яких ця "блокада" діяла, ми одержали: 1. небувалий розквіт контрабанди і, відповідно, грабунок простих людей по обидва боки чиновниками, силовиками і бандитами. 2. "Роттердам+". Без коментарів. 3. Продовження безкінечної війни без найменших надій на зміни у бік покращення. Цілком очевидно - це глухий кут", - пише житель Краматорська.

Як все починалося і чим закінчилося

У лютому 2017 року кілька сотень активістів заблокували рух поїздів у напрямку Донбасу. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман попередив, що блокування загрожує енергетичним колапсом кільком регіонам України, залежним від постачання вугілля з того регіону і попередив ініціаторів про кримінальну відповідальність.

Водночас серед політиків і громадських діячів лунали заяви про те, що блокада є виправданою і навіть запізнілою, такою, що мала б бути запроваджена ще у 2014 році, після так званих референдумів самопроголошених "республік".

Лунали заяви залучити правоохоронні органи до розблокування залізниці, зокрема, доцільність таких дій доводив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

У березні силовики пішли на штурм одного з пунктів блокади, після чого почались протести майже по всій Україні та сутички активістів з поліцією у зоні АТО. Нацбанк попереджав, що блокада призведе до зменшення ВВП.

У відповідь на блокаду самопроголошені "ДНР" та "ЛНР" оголосили про "націоналізацію" українських підприємств, що розташовані на непідконтрольних Києву територіях. Загалом було оголошено про "взяття під управління" 43 підприємств, більшість із яких належали бізнесмену Рінату Ахметову.

У березні Рада нацбезпеки і оборони України ухвалила рішення про зупинку товарних перевезень у тих районах сходу України.

Тодішній президент Петро Порошенко назвав блокаду вимушеним кроком, визнавши, що до цього частково призвели "блокадники-активісти", але головною причиною була "націоналізація" підприємств сепаратистами.

Підписуйтеся на наш Telegram абоViber! Тоді ви отримуватимете головні статті у свій месенджер.