Вибори у Європарламент: "зелена хвиля" та успіх друзів Росії

Дві ключові політичні сили Європи - консерватори і соціал-демократи - втратили більшість у Європарламенті вперше за 40 років його існування.

Успіху натомість досягли ультраправі, які виступають проти поглиблення євроінтеграції та за розширення співробітництва з Росією, та зелені й ліберали, які навпаки є адептами ЄС і критиками політики Володимира Путіна.

Ці вибори зазвичай є індикатором популярності політсил у більшості країн Євросоюзу і можуть викликати політичні землетруси у країнах-членах.

Як вони змінять ситуацію у Європі?

Голосування проти істеблішменту

В багатьох країнах результат показує бажання виборців змінити статус-кво.

Багато років правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) та "Соціалісти і демократи" утримували більшість у Європарламенті. Тепер вони її втратили.

ЄНП отримала 180 зі 751 місця у парламенті, у порівнянні з 217 місцями у 2014 році.

"Соціалісти і демократи" скоротили присутність зі 186 до 146 місць.

Разом ці партії отримали у новому Європарламенті 44% голосів.

Символічним стало голосування у Німеччині, де член ЄНП - партія Ангели Меркель ХДС - отримала 29% голосів, а її партнери по коаліції соціал-демократи - лише 16%.

У Британії вибори закінчилися великими втратами для двох провідних традиційних партій - консерваторів, які отримали лише 8,7%, та лейбористів з 14% голосів.

Перше місце тут здобула Партія брекзиту на чолі з Найджелом Фараджем з 31,7% голосів, яка звинуватила провідні партії в провалі процесу виходу країни з ЄС.

В кількох країнах розчаруванням виборців у традиційних партіях скористалися як ультраправі партії, що критикують ЄС, так і зелені з лібералами, які навпаки виступають за посилення євроінтеграції.

"Зелена хвиля"

У багатьох країнах, від Скандинавії до Португалії, зелені партії значно посилили свої позиції, перш за все завдяки молоді.

У Німеччині зелені зайняли друге місце з майже 21% голосів після партії Ангели Меркель. Кожен третій виборець молодше 30 років голосував саме за них.

Під час кампанії 90 провідних німецьких зірок YouTube закликали голосувати за сили, які з увагою ставляться до проблем довкілля. Вони також виступили проти ультраправої "Альтернативи для Німеччини", яка, за їхніми словами, заперечує зміни клімату.

У Франції зелені отримали 13,2% голосів - третє місце після партій Марін Ле Пен та Емманюеля Макрона. Характерно, що і Макрон, і Ле Пен також підтримують низку гасел зелених.

У Британії зелені обійшли правлячу Консервативну партію, отримавши четверте місце з 11,1% голосів.

Історичне друге місце зелені посіли у Фінляндії з 16% голосів, третє - в Ірландії з 15% голосів, четверте - в Австрії з 14%.

Дехто охрестив успіх зелених "ефектом Грети", за іменем 16-річної школярки зі Швеції Грети Тунберг, з пікету якої проти недостатніх заходів щодо боротьби зі змінами клімату почалися протести школярів по всій Європі. Хоча в самій Швеції на виборах зелені втратили кілька відсотків.

Загалом зелені збільшили представництво у Європарламенті з 50 до 69 місць.

Частковий успіх ультраправих

Ультраправі здобули на цих виборах перше місце в Італії та Франції.

В Італії ультраправа Ліга Півночі, яку очолює віце-прем'єр та міністр внутрішніх справ країни Маттео Сальвіні, отримала 34,3% голосів.

У Франції "Національне об'єднання" Марін Ле Пен здобуло 23,3% голосів, трохи випередивши партію президента Макрона, але це були очікувані результати.

Пан Сальвіні та пані Ле Пен є союзниками по об'єднанню "Європа Націй та Свободи", яке жорстко критикує політику Ангели Меркель та Емманюеля Макрона і отримає 58 місць у Європарламенті.

В Австрії скандал, який призвів до відставки віце-канцлера від ультраправої Австрійської партії свободи Хайнца-Крістіана Штрахе, не сильно вплинув на популярність цієї партії. Вона отримала 17,2% голосів, трохи менше за результат 5 років тому.

Водночас ультраправі партії в Нідерландах, Іспанії, Німеччині та Греції продемонстрували зниження популярності.

Посилення лібералів

"Альянс лібералів та демократів" зі 109 євродепутатами буде третьою силою у Європарламенті. Головним чином - завдяки успіхам лібералів у Британії та Франції.

Ліберальні демократи, які є прихильниками євроінтеграції, здобули друге місце у Британії з 18,6% голосів. Це ще раз підкреслило розкол британського суспільства на два майже рівні табори противників і прихильників ЄС.

У Франції блок лібералів на чолі з партією президента Емманюеля Макрона здобув понад 22% голосів виборців.

Хоча він трохи відстав від партії Ле Пен, це означає, що, попри протести "жовтих жилетів", пану Макрону вдалося зберегти ядро своїх виборців, які голосували за нього у першому турі президентських виборів 2017 року.

Вища явка

Явка на цих виборах була найвищою з 1994 року. У 22 з 28 країн-членів вона перевищила показники попередніх виборів у 2014 році.

Явка в Угорщині та Польщі зросла майже вдвічі, а у Данії досягла рекордних 63%.

Експерти пов'язують таку явку зі збільшенням популярності популістів та зелених.

Що змінять

Результати виборів вплинуть на політику у кількох країнах. У Греції лівий прем'єр Алексіс Ципрас вже оголосив дострокові вибори. Його партія поступилася першим місцем консерваторам.

Також ймовірним є проведення дострокових виборів в Італії, оскільки переможець виборів, лідер ультраправих Маттео Сальвіні, хоче здобути посаду прем'єра країни.

Він є прихильником дружби з Росією, визнав "референдум" у Криму та засудив Євромайдан в Україні.

У вівторок до Брюсселя приїдуть лідери країн ЄС. Очікується, що вони обговорюватимуть й кандидатури наступників чинних керівників Єврокомісії, Європейської Ради та Європейського центробанку.

Водночас є ймовірність, що коаліція Європейської народної партії, соціал-демократів та лібералів, що існувала в минулому складі Європарламенту, збережеться.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.