Литва обирає президента. Чи планують кандидати змінити курс щодо Росії?

12 травня у Литві проходить перший тур президентських виборів, на яких обирають наступника Далі Грибаускайте, що обіймає посаду президента Литви з 2009 року.

Чи планують ключові кандидати змінювати політику щодо Росії, яку у Вільнюсі вважають винною в агресії проти України? Розповідає кореспондент Російської служби Бі-бі-сі у країнах Балтії Оксана Антоненко.

Без другого туру не обійдеться?

Цього разу вибори навряд чи обмежаться одним туром: згідно з опитуваннями, жоден кандидат не набирає понад 50% голосів. Якщо під час самого голосування результат буде таким же, то двоє переможців проходять до другого туру, який призначений на 26 травня.

У президента Литви більше повноважень, ніж у його колег в Латвії та Естонії. У Литві глава держави формує зовнішню політику нарівні з урядом, є головнокомандувачем армії, має права законодавчої ініціативи і законодавчого вето.

Якщо в Латвії та Естонії президента обирає парламент, то в Литві - всі громадяни з правом голосу.

Одночасно з першим туром виборів у Литві проходять два референдуми. Один з них - про дозвіл подвійного громадянства з країнами, "які відповідають критеріям обраної Литвою європейської та трансатлантичної інтеграції".

Перелік таких країн визначать пізніше. З досвіду сусідньої Латвії можна припустити, що подвійне громадянство, наприклад, з Росією, допускатися не буде.

Три лідери

На даний момент у виборах беруть участь дев'ять кандидатів. Трійка лідерів, згідно з опитуванням компанії Spinter tyrimai, складається з Інгріди Шимоніте (26,2%), Гітанаса Науседи (24,6%) та чинного прем'єр-міністра Саулюса Скверняліса (16,6%).

Інгріда Шимоніте - економіст, колишня заступниця президента Банку Литви та екс-міністр фінансів, кандидатка від правоцентристської партії "Союз вітчизни - Християнські демократи".

Ця ж партія свого часу підтримувала кандидатуру чинного президента Далі Грібаускайте. До неї належить Вітаутас Ландсбергіс, колишній голова Верховної ради Литви і один з лідерів Союдіса - тієї суспільно-політичної організації, яка домоглася виходу Литви з СРСР та відновлення незалежності.

Гітанас Науседа - теж економіст, який входив до керівництва Банку Литви, проте останні роки працював у приватних банках. Він - безпартійний кандидат.

За словами політолога Лінаса Кояли, незалежні кандидати - нормальна практика для Литви.

"Гітанаса Науседу не підтримує жодна партія, він сам завжди виступав за принципи ліберальної економіки, можна сказати, що він схиляється в правоцентризм", - сказав експерт Російській службі Бі-бі-сі.

Саулюс Скверняліс - інженер та юрист, більшу частину життя пропрацював в системі МВС, був міністром внутрішніх справ.

На парламентських виборах в 2016 році очолив партію Союз селян і зелених Литви, яка несподівано для всіх виграла вибори і збільшила присутність в Сеймі з одного депутатського місця до 54.

Відносини з Росією: гірше не буде

Хто б не став новим президентом Литви, малоймовірно, що риторика щодо Росії стане жорсткішою - оскільки жорсткіше, ніж за Далі Грибаускайте, вона навряд чи може бути.

"Ні, ні, ні. Ми не боїмося, нікого не боїмося!", - сказала вона російським журналістам в Брюсселі, відповідаючи на питання про російську загрозу.

Пані Грибаускайте традиційно підтримує антиросійські санкції, послідовно звинувачує Росію в агресії, регулярно викликаючи гнів російських політиків, а російські журналісти час від часу пригадують їй слова про те, що Росія - терористична держава.

На початку свого першого терміну Грибаускайте намагалася побудувати дружній діалог з Росією, проте у 2013-2014 роках у зв'язку з конфліктом навколо України позиція президента змінилася.

При цьому Даля Грибаускайте залишається однією з найпопулярніших людей в країні.

За підсумками опитування однієї з найпопулярніших газет країни Lietuvos rytas, Грибаускайте назвали людиною 2018 року. Литовці довіряють їй більше, ніж будь-кому іншому серед політичного істеблішменту, згідно з опитуванням Baltijos tyrimai в лютому 2019 року.

В Інгріди Шимоніте позиція по Росії схожа, але риторика - дещо м'якша. Вона теж вважає Росію загрозою, змінювати курс щодо неї не збирається, а поступатися принципами заради добросусідства не вважає за потрібне.

Шимоніте обіцяє не наслідувати приклад президента Естонії Керсті Кальюлайд, яка нещодавно побувала з візитом в Москві. За словами Шимоніте, у прагматичного підходу без ідеології можуть бути серйозні політичні наслідки, пише литовське видання Delfi.

У питаннях відносин з Росією Саулюс Скверняліс дотримується принципу єдиної європейської лінії. Тобто діалог Вільнюса з Москвою - це всього лише частина діалогу ЄС з Росією.

Візит Керсти Кальюлайд він вважає сміливим і не засуджує, але наслідувати її приклад не хоче, як і змінювати політику щодо сусіда.

"Поки що ні. М'яч на боці Росії, і якщо вона хоче щось зробити конструктивне, вона має подати сигнал. Його поки немає. Відповідно і говорити нема про що", - сказав Скверняліс телеканалу LRT.

Гітанас Науседа висловлюється щодо Росії менш прямолінійно, ніж його головні конкуренти. Однак і він вважає політику сусіда агресивною. На його думку, відносини з Москвою можуть змінитися тільки в тому випадку, якщо російський уряд почне дотримуватися мінських угод.

Їхати в Москву він не збирається, але й повністю переривати зв'язки не хоче - особливо якщо мова йде про торгівлю.

"Вважаю, що зв'язки з росіянами мають стати нашим найважливішим пріоритетом, оскільки з цими людьми ми маємо жити і тоді, коли термін повноважень нинішнього кремлівського керівника закінчиться", - цитує його видання Delfi.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!