Генштаб Зеленського. Як змінить армію ЗеКомандувач?

Оборона - та сфера, де новообраний президент України має ключові повноваження й може проводити зміни мало не від початку каденції.

Теми кадрових змін в армії Володимир Зеленський торкнувся вже на першому брифінгу після оголошення результатів екзит-полів.

На питання BBC News Україна, чи є у нього вже кандидати для призначень у Генштаб, Зеленський відповів, що "у нас є дуже серйозні хлопці, які мають авторитет в армії, це діючі генерали".

Водночас він традиційно не назвав жодного прізвища, пояснивши це домовленостями з генералами (до цього у команді Зеленського лише представили "експерт з безпеки та оборони" Івана Апаршина - полковника запасу, який очолював департамент воєнної політики та стратегічного планування Міноборони й був кандидатом на міністра оборони у команді Гриценка).

Сама армія, за приблизними оцінками, під час голосування розділилася приблизно порівну між Порошенком і Зеленським.

Причому в зоні ООС на Донбасі у першому турі за Порошенка проголосувало трохи більше військових, а у другому турі там мінімальна перевага була вже у Зеленського.

А загалом, як пише РБК з посиланням на дані Центрвиборчкому, у другому турі проголосували понад 35 тисяч військовослужбовців, 17,7 тисячі з яких підтримали Володимира Зеленського і 17,4 тисячі - Петра Порошенка.

Авторитет в армії

Чинний начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко відкрито не висловлювався на користь когось із кандидатів, але дав зрозуміти, кого він підтримує в перегонах.

Наприклад, ввечері після дебатів Зеленського і Порошенка (і за хвилину до початку "дня тиші") Facebook Генерального штабу опублікував допис з критикою питання лідера "Кварталу 95" про "повстанців" на Донбасі.

"У нас "повстанців" немає. У нас є російська агресія" - нагадування Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Збройні Сили України про це не забудуть і не пробачать. Ніколи!!!" - йшлося в тому дописі.

За таких умов, а також на тлі численних заяв Зеленського і його команди про "заміну старих кадрів", майбутнє Віктора Муженка на чолі Генштабу ЗСУ викликає питання.

Водночас, заміна ключових військових посад у країні, що воює, так само викликає багато питань, особливо за відсутності конкретних прізвищ.

"Якщо на посаду начальника Генштабу призначать генерала, який буде некомпетентним - точніше, якого армія вважатиме некомпетентним, - то це буде дуже погано. Адже щоб там не говорили, в армії Муженка поважають саме за компетентність - це людина, яка повоювала, має образ солдата, який шалено працездатний і не жаліє себе на робочому місці", - вважає військовий оглядач, волонтер і блогер Серж Марко.

"З врахуванням того, що вищий командний склад взагалі консервативний і цінує те, що було зроблене в армії, заміна Муженка з чисто політичних мотивів на менш компетентного в їхніх очах генерала ще більше ускладнить відносини Зеленського з армією", - додає він.

На думку Сержа Марко, це навіть може призвести до "відчуження" армії від президента: "Зрозуміло, що ніхто йому це не буде говорити в очі, всі будуть виконувати накази. Але це буде велика помилка, з такими призначеннями треба бути дуже обережним".

Відбір здібних

Водночас полковник запасу ЗСУ та військовий експерт Олег Жданов відзначає - незамінних в армії немає.

"Чим вищий орган управління, тим більша конкуренція за нього, і завжди є вибір. Під кожним генералом сидить купа полковників, а під тими - багато підполконвинків, які хотіли б піти на підвищення. І завжди можна провести якісний відбір здібних", - пояснює Олег Жданов.

"Але якісь потрясіння, звичайно, будуть, адже, я, наприклад, як громадянин хотів би, щоб деякі генерали постали перед судом за свої дії під час війни 2014-2015 років: за Зеленопілля (обстріл табору ЗСУ у липні 2014 року - за версією українського командування, вівся з кордону Росії. - Ред.), Саур-Могилу, Іловайськ, Дебальцеве, ДАП", - додає військовий експерт.

Олег Жданов наполягає, що без масштабних змін в армії Володимиру Зеленському взагалі буде важко якісно покращити сферу нацбезпеки.

"Треба змінити Статут ЗСУ, адже українська армія, по суті, до цього часу використовує статут Радянської армії, просто перекладений українською мовою. А без реформ українська армія деградуватиме, вона лише трохи модернізувалася з радянських часів", - вважає експерт.

Далі, каже він, треба нарешті втілити у життя розподіл посад начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ (не плутати посадою з верховного головнокомандувача, яку обіймає президент), які зараз займає Віктор Муженко.

Новий закон про нацбезпеку передбачає такий розподіл, однак у підсумковій редакції його відтермінували.

"Треба позбавити начальника Генштабу права господарської діяльності - Генштаб має відповідати лише за боєздатність армії та планування бойових дій відповідно до зовнішніх загроз. А всі склади, ремонтні бази, військові заводи треба передати виключно Міністерству оборони, очолювати яке повинен менеджер, а не генерал, який просто зняв погони", - звертає увагу Олег Жданов, згадуючи про Степана Полторака, який став першим цивільним міністром оборони, просто формально звільнившись з армії.

"Піду з армії"

Ще одне питання, яке викликає тривогу в медіа та соцмережах через зміну верховного головнокомандувача, - настрої самих бійців в зоні Операції об'єднаних сил.

Зокрема, заяви про те, що частина бійців нібито можуть звільнитися у випадку перемоги певного кандидата.

У розмові з BBC News Україна командувач ООС Сергій Наєв наголосив, що підстав для розриву контрактів із ЗСУ через прихід нового президента в армії не передбачено.

Водночас Серж Марко, який спілкується з бійцями, визнає, що такі настрої справді присутні, однак це, скоріше, емоційний прояв: "Таких бійців, що справді підуть з армії, насправді набагато менше, ніж пишуть. Адже емоції минуть, а війна нікуди не дінеться".

"Але якась кількість (тих, хто покине армію, - Ред.) буде", - додає оглядач.

"І це все одно проблема, якщо йтиметься про мотивованих бійців. Адже на одного мотивованого бійця - п'ять немотивованих. І фронт насправді тримається не завдяки "заробітчанам", а саме завдяки мотивованим бійцями. Якщо вони почнуть йти, то це буде жахливо", - попереджає він.

Загострення

Водночас експерти сходяться на думці, що очікувати якесь серйозне загострення на Донбасі у перехідний період кадрових змін, все ж не варто.

"Не думаю, що це процес може бути болісним для армії чи обороноздатності країни. Армія - такий організм, що може в умовному режимі автопілота працювати кілька місяців, система дуже стійка і гарно керована", - каже Олег Жданов.

А Серж Марко додає, що Росії загострення на Донбасі зараз, до парламентських виборів в Україні, і не потрібне.

Кремль, тим часом, і далі заперечує військову підтримку "ДНР" і "ЛНР".

"Поки що не видно настрою Росії воювати з Україною, якою керує Зеленський. Тим більше, що Путіну вигідний президент, з яким можна вирішити питання політичним шляхом, а не військовим - військовий спосіб дуже дорогий", - пояснює військовий оглядач.

"Можна припустити, що у майбутньому, якщо Путін не зможе реалізувати якісь свої заплановані кроки політично, він може вдатися до якоїсь акції сили. Але це, скоріше за все, буде не зараз", - резюмує волонтер.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.