Санкції Євросоюзу проти Росії: чи є межа розширенню?

"Є межа обсягу санкцій, які можуть просувати чи запровадити демократично обрані політики ЄС, не викликаючи серйозної критики всередині власних країн чи у дискусії між членами Євросоюзу", - вважає посол Німеччини в Україні Ернст Райхель. Так він коментує ситуацію щодо розширення санкцій проти Росії.

Подібні аргументи Київ почує ще не раз впродовж тижня і, можливо, має дослухатися та врахувати на майбутнє.

На найближчі дні у Брюсселі запланована низка зустрічей, які можуть внести зміни у санкції, запроваджені проти Росії за анексію Криму і участь у конфлікті на сході України.

Ще наприкінці осені серед оглядачів і у ЗМІ активно обговорювалася можливість звуження санкцій чи блокування їх подовження з боку окремих європейських країн. Проте після інциденту у Керченській протоці із затриманням українських військових кораблів та їхніх моряків, суперечки про можливість розширення санкцій відновилися.

10 грудня міністри закордонних справ ЄС мають обговорили ситуацію на Азові, а також затвердити персональні санкції проти організаторів "виборів" на непідконтрольних Києву територіях Донбасу, що відбулися у листопаді. Це рішення вже було схвалено послами ЄС. На зустріч запрошено і міністра закордонних справ Україні Павла Клімкіна.

13 грудня на Європейській Раді, як очікується, буде порушена тема продовження секторальних санкцій проти Росії.

Київ закликає

Київ активно просуває тему нових санкцій проти Росії через загострення у Керченській протоці і Азовському морі.

"Закликаємо наших міжнародних партнерів вжити жорстких санкції для зупинки агресивних зазіхань Росії в Чорному та Азовському морях та забезпечення свободи навігації в регіоні", - заявив президент Порошенко.

Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що російська агресія проти України є одним із найбільших викликів і для Європейського Союзу:

"Безкарність призводить до ще серйозніших злочинів. Тому санкції мають бути не просто поновлені, а посилені", - каже вона.

Але навіть у порядку денному брюссельських зустрічей українське питання - одне із багатьох.

Міністри закордонних справ розглядатимуть і питання прав людини у Шрі-Ланці й Сирії, і ситуацію в Ірані та Західних Балканах. 13-14 грудня лідери ЄС опікуватимуться проблемами європейського бюджету на 2021-27 роки, міграції і спільного ринку.

Проте, безперечно, санкції проти Росії будуть однією із тем засідання Ради Україна-ЄС, що відбудеться вже 17 грудня, так само у Брюсселі.

У ЄС говорять про дискусії, у США - про нові санкції

У ЄС ідуть дискусії щодо нових санкцій проти Росії через загострення у Керченській протоці і Азовському морі - заявила під час міністерської зустрічі НАТО Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федерика Могеріні.

"Для нових санкцій ЄС потрібні дві речі: міцна правова основа, і вона базується на інформації, якою обмінюються країни-члени, та єдність усіх країн ЄС".

Водночас пані Магеріні зауважила, що занепокоєння ЄС ситуацією у Азовському морі пов'язано не лише із захопленням українських моряків, але і з тривалим ускладненням руху кораблів, зокрема, і під прапорами країн ЄС.

"Ми відчуваємо вплив на нашу економіку, крім впливу на безпекову ситуацію", - заявила високий представник ЄС.

Ангела Меркель нагадала, що від самого початку конфлікту ЄС запроваджував санкції не заради самих санкцій, а через принципи:

"Навколо Росії утворився пояс держав, які не могли розвиватися так, як вони хотіли", - заявила Меркель. Проте її партійні соратники були більш конкретними. Речник з економічних питань фракції ХДС-ХСС у Бундестазі Йоахім Пфайффер висловився за потужну відповідь ЄС і НАТО, аби "забезпечити міжнародний доступ до Азовського моря".

Водночас міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас заявив, що не підтримує нові санкції на даному етапі:

"Вважаю неправильним говорити про нові санкції, оскільки вживаються зусилля для зменшення напруженості".

Наступниця пані Меркель на посаді голови ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер висловила припущення, що ЄС і США повинні розглянути можливість заборони російським судам, що базуються в Азовському морі, заходити в європейські порти.

У Державному департаменті США підтримали цю ідею.

"Якщо ти заходиш до таких портів, то не зайдеш до Гамбурга. Це є та ідея, яку варто обговорити західним країнам", - заявив Джордж Кент, заступник помічника держсекретаря США, відповідальних за Східну Європу і Кавказ. Він також додав, що США разом із партнерами варто вивчити, які компанії та персони були залучені до блокування Керченської протоки і Азовського моря, аби внести їх до наступної хвилі санкцій.

Представник Держдепу відкинув припущення, що санкції проти Росії не працюють:

"Вони знизили темпи економічного зростання, обмежили це зростання у майбутньому і, звісно, обмежили доступ деяких росіян до своїх віл в Італії, чи де вони звикли відпочивати, - заявив Джордж Кент. - Так, це не змінило політичний курс Росії. Але це не означає, що санкції не працюють".

Економічні наслідки і політичні принципи

Процес подовження санкцій проти Росії, не кажучи про запровадження нових, стає дедалі напруженішим.

У ньому сформувалася група країн, які виносять питання можливості перегляду чи скасування санкцій на порядок денний. При цьому вони звертаються радше до економічних, ніж політичних аргументів.

В Італії зняття санкцій з Росії стало навіть одним із пунктів урядової коаліційної угоди уряду.

При цьому, як зауважують у своєму дослідженні експерти Центру "Нова Європа", запроваджені Росією контрсанкції , що стосуються переважно виробників аграрної продукції, зачепили лише 1% від усього італійського аграрного експорту.

Дослідники, які користувалися відкритими даними європейської статистики, з'ясували, що якщо у 2013 році експорт агропродукції з Італії до Росії становив 0,695 млрд євро, то у 2017 році він знизився лише до 0,520 млрд євро.

Звісно, ці цифри не озвучує найактивніший прибічник скасування санкцій віце-прем'єр Маттео Сальвіні. Проте, як припускають оглядачі, карту санкцій Рим може розігрувати у бюджетних суперечках із Брюсселем, а також у своїх внутрішньополітичних дебатах.

З іншого боку, країни, які статистично найбільше втратили від російських контрсанкцій - Литва, Естонія, Фінляндія, Словаччина і Латвія - навпаки не те, що не висловлюються проти, але й активно виступають за їх продовження.

Загалом, за висновками дослідників, експорт ЄС до Росії від 2012 до 2017 впав на 2,3%. Станом на 2018 рік експорт до Росії з усіх країн-членів ЄС, крім Латвії і Португалії, зростає.

Те, що, наприклад, Естонія, підтримує санкції, хоча й багато втратила економічно, Маргус Сярглепп, заступник голови місії посольства Естонії в Україні, пояснює політичним і ціннісним вибором його країни:

"Для Естонії, яка є сусідкою Росії, має сенс здійснювати дуже високий вплив на російські ринки. Але є економічна реальність, а є політична. І ми робимо певний вибір через наші цінності", - заявив дипломат, додавши, що "це вже не вперше, коли розходяться шляхи Естонії та російських ринків".

Про "примат політики" каже і Александер Маркус, голова Німецько-Української промислово-торговельної палати:

"Санкції проти Росії є політичним приматом. Фірми та компанії мають пристосовуватись до цього".

За його словами, одразу після запровадження російських контрсанкцій у відповідь на санкції ЄС, німецькі підприємці говорили про загрозу для 600 тисяч робочих місць. Проте нині, за його словами, левова частка підприємств успішно диверсифікувала свій експорт.

Зауваження дипломатів

Водночас, як зауважує Ласло Чаба Пап, заступник глави місії посольства Угорщини в Україні, при обговоренні санкцій треба враховувати, що на відміну від російської "централізовано-олігархічної економіки", де держава може підтримати "потрібні" підприємства, економіки країн ЄС є ринковими, і мають самі поратися із наслідками російських контрсанкцій.

Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель зазначає, що загальна статистика іноді не дає правильного уявлення про втрати окремих регіонів і компаній, бізнес яких до 2014 року був тісно пов'язаний із Росією.

"Для окремих підприємств втрати були драматичними, й цей ефект трансформований у політику", - пояснює дипломат логіку ставлення до санкцій проти Росії в окремих країнах.

Він вважає за доцільне врахувати і той факт, що при первинному запроваджені санкцій усі країни зробили ретельні розрахунки, аби ці санкції впливали на Росію, але не шкодили їхнім економікам. Але з того часу в глобальній економіці відбулося багато змін, серед яких одна із найсерйозніших - зміни у торговельній політиці США.

Відтак, у ЄС дискусія точиться радше щодо збереження санкцій, що вже існують, а не додаткових.

"Це може сприйматися як несправедливість тут, і я розумію, чому, але саме так відбувається дискусія поза межами України".

Дипломат нагадує, що нещодавно ЄС запровадив санкції, пов'язані зі спорудженням Керченського мосту, наблизився до затвердження санкцій, пов'язаних із виборами на непідконтрольних територіях. І тому ставлення до розширення санкцій через інцидент у Керченській протоці є неоднозначним.

"У ЄС немає консенсусу щодо додаткових санкцій, у деяких країнах, зокрема і в моїй, є відчуття, що вдаватися до нових санкцій проти Росії буде контрпродуктивно через те, що напруження може перерости у щось таке, що вийде з-під контролю", - пояснює посол Німеччини. Він додає, що це не означає, що ЄС у якийсь момент не повернеться до питання додаткових санкцій.

До того ж, як зазначає угорський дипломат Ласло Чаба Пап, не треба забувати, що санкції є лише "інструментом стримування, а не розв'язання проблеми", і треба радше думати, "як виграти за допомогою санкцій" і відновити територіальну цілісність України та її право самостійно обирати шлях розвитку.

Просити по-максимуму?

Як зауважує заступник керівника департаменту з питань зовнішньої політики президентської адміністрації Сергій Лещенко, Україна відчуває за собою право висувати додаткові пропозиції щодо санкцій, проте має зважати і на власні дії.

"Україна має висувати найбільш амбітні і максимальні пропозиції, бо ми є жертвою агресії. Але і наші санкції мають іти набагато далі, ніж це можуть дозволити собі наші євроатлантичні партнери".

За словами представника президентської адміністрації, наразі Київ працює над тим, які пропозиції щодо подальших санкцій він може представити партнерам.

Разом із тим, каже Сергій Лещенко, в Україні також дуже цінують спільну позицію ЄС, що відбивається у конкретних рішеннях, і розуміють, що "слова можуть бути продиктовані внутрішньополітичною кон'юнктурою".

Хочете отримувати головні матеріали в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram!